Справа № 22ц-14847/01 Головуючий у 1 інстанції Кульбаков І.В.
Категорія 24 Доповідач Соломаха Л.І.
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого – судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Баркова В.М.
при секретарі Руденко О.В.
за участю:
представника позивача Анісімової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 червня 2010 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Макіївтепломережа» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання , -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 червня 2010 року з ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнуто солідарно на користь Комунального підприємства «Макіївтепломережа» (далі КП «Макіївтепломережа») заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2006 року по 01 жовтня 2009 року у сумі 3 128 грн. 09 коп. В решті вимог відмовлено за пропуском строку позовної давності (а.с. 97-100).
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просять рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд (а.с. 104-105).
В судове засіданні апеляційного суду відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення їм телеграми про явку до суду 08 жовтня 2010 року.
Представник відповідача - КП «Макіївтепломережа» Анісімова І.В., яка діє на підставі довіреності юридичної особи, проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав:
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить до комунальної власності. Квартира забезпечена централізованим опаленням.
В квартирі проживають відповідачі ОСОБА_2 – з 15 лютого 1993 року, ОСОБА_3 – з 30 січня 2001 року (а.с. 4). Основним наймачем квартири є ОСОБА_2 (а.с. 63).
Згідно довідки КП «Макіївтепломережа» заборгованість відповідачів за теплову енергію за період з 01 квітня 1996 року по 01 жовтня 2009 року складає - 6 033 грн. 83 коп. (а.с. 5-15).
Задовольняючи частково позовні вимоги КП «Макіївтепломережа», суд першої інстанції виходив з того, що будинок, в якому мешкають відповідачі впорядкований централізованим опаленням, від якого вони не відмовлялися, фактично ним користувалися, а тому є споживачами цих послуг і між сторонами фактично виникли договірні відносини щодо надання послуг теплопостачання. Плату за послуги відповідачі зобов’язані вносити в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, проте відповідачі такі не сплачували, внаслідок чого у них виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в межах строку позовної давності, тобто за період з 01 жовтня 2006 року по 01 жовтня 2009 року, що складає 3 128 грн. 09 коп.
Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до п. 15 п останови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Рішення суду в частині відмови позивачу у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності сторонами не оскаржується.
Висновок суду щодо задоволення позовних вимог КП «Макіївтепломережа», а саме, про стягнення з відповідачів солідарно на користь КП «Макіївтепломережа» заборгованості за надану теплову енергію за період з 01 жовтня 2006 року по 01 жовтня 2009 року, що складає 3 128 грн. 09 коп., є законним та обгрунтованим.
Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875 - IV споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
З матеріалів справи встановлено, що письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між позивачем та відповідачами не укладався, тому плату за послуги з теплопостачання відповідачі зобов’язані були вносити щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Ці строки оплати послуг наданих в період з 01 жовтня 2006 року по 01 жовтня 2009 року сплинули, заборгованість відповідачів за цей період згідно довідки КП «Макіївтепломережа» складає 3 128 грн. 09 коп.
З довідки КП «Макіївтепломережа» вбачається, що зазначена заборгованість виникла внаслідок того, що в цей період відповідачі взагалі не сплачували надані послуги.
Доводи відповідачів про те, що вони ніякої заборгованості за опалення не мають, оскільки ще в 2000 році їх мати ОСОБА_4 відмовилася від користування послугами з теплопостачання та їх квартира була відключена від відповідних мереж, що підтверджується складеним актом від 20 липня 2000 року, не спростовують висновків суду.
Відповідно до п. 9 «Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 року № 1497, у разі відмови споживача від користування послугами з водо-, теплопостачання та водовідведення він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж.
Проте спеціальний порядок відключення споживачів від відповідних мереж був затверджений Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства лише наказом від 22 листопада 2005 року № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання». До цього процедура відключення від мереж централізованого опалення окремих квартир в багатоквартирному житловому будинку при відмові споживачів від цих послуг законодавчо визначена не була.
Згідно наданого відповідачами акту від 20 липня 2000 року, який складений контролером відділу реалізації послуг та обліку ТЕР ДОКП «Донецьктеплокомуненерго» без зазначення прізвища та наймачем квартири ОСОБА_4, яка мешкає за адресою: мікрорайон Зелений АДРЕСА_1, за зазначеною адресою опалення не має (а.с. 59).
Наданий відповідачами акт від 20 липня 2000 року не є належним доказом по справі.
По-перше, позивач, який згідно рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради від 16 травня 2001 року № 466 є реорганізованою виробничою одиницею «Макіївтепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго», за участю якого начебто складався зазначений акт, факт складання такого акту не визнає.
По-друге, в акті не зазначено прізвище контролера, за участю якого був складений цей акт, акт не містить, а ні кутового штампу, а ні печатки підприємства, що надавало на той час послуги з теплопостачання.
Доводи відповідачів про відсутність між ними та позивачем письмового договору про надання послуг з теплопостачання, не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Мешкаючи в багатоквартирному будинку, який має централізоване опалення, та фактично користуючись цими послугами на протязі відповідного тривалого проміжку часу, відповідачі своїми діями підтвердили наявність між ними та позивачем фактичних договірних правовідносин, внаслідок яких у відповідачів виникли обов’язки по сплаті фактично отриманих послуг.
Статтями 19, 21, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дійсно передбачено укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.
Проте відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ні «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання житлово-комунальних послуг, має наслідком його недійсність, не передбачені, а тому відсутність письмового договору між КП «Макіївтепломережа» та відповідачами не свідчить про відсутність між ними договірних правовідносин щодо надання послуг з теплопостачання.
Доводи відповідачів про те, що суд безпідставно застосував до них солідарну відповідальність, суперечать вимогам ст. 64 ЖК України.
Відповідно до частини 1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Помилкове посилання суду першої інстанції на ст. 160 ЖК України, не спростовує висновків суду щодо солідарного обов’язку відповідачів.
Посилання відповідачів на вимоги ст. 816 ЦК України є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини 3 ст. 810 ЦК України положення ЦК України щодо найму житла не розповсюджуються на найм житла, що є об’єктом права державної або комунальної власності. Саме до комунальної власності і належить квартира, в якій мешкають відповідачі. Що стосується відносин, які виникають у зв’язку із наймом житла, що є об’єктом права державної або комунальної власності, то вони регулюються Житловим кодексом та іншими актами житлового законодавства .
Доводи відповідачів про порушення судом норм процесуального права, а саме, прийняття судом до розгляду позову, який не підписаний посадовою особою, не скріплений печаткою, є необгрунтованими.
Позовна заява КП «Макіївтепломережа» відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України і підписана вона від імені КП «Макіївтепломережа» уповноваженою на підставі довіреності від 09 червня 2009 року № 08-4372 особою, а саме, Гаврилюк М.О. (а.с. 17).
Та обставина, що довідка про заборгованість видана не бухгалтерією відповідача, а відділом реалізації послуг, не спростовує висновків суду, оскільки саме на цей відділ відповідачем покладено нарахування плати за опалення та гаряче водопостачання споживачам та контроль оплати за надані послуги, що підтверджується Положенням про відділ реалізації послуг, яке затверджено директором КП «Макіївтеплоенерго».
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування або зміни рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до С удової палати з розгляду цивільних справ Верховного Суду України, який до 01 листопада 2010 року до створення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснює його повноваження.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
В.М. Барков