Справа № 22ц-17725/10 Головуючий у 1 інстанції Румілова Н.М.
Категорія 57 Доповідач Соломаха Л.І.
_____________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого – судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Голубинського А.М.
при секретарі Голубцові А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відповідача – Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 серпня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії , -
В С Т А Н О В И В :
21 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області (далі УПФУ у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області ) про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.
Зазначав, що він отримує пенсію за віком та продовжує працювати. 13 березня 2009 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за стажем та заробітком. Відповідач зробив йому перерахунок пенсії з 01 березня 2009 року, в тому числі за заробітком, але застосував показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік (1 197 грн. 91 коп.).
Вказані дії відповідача вважає незаконними, оскільки при перерахунку відповідач повинен був застосувати показник заробітної плати за 2008 рік, тобто календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, який складає 1 573 грн. 99 коп. Внаслідок цього він щомісячно недоотримує пенсію.
Просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його здійснити йому перерахунок пенсії за віком з 01 березня 2009 року відповідно до ст. 40, ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2008 рік у сумі 1 573 грн. 99 коп. (а.с. 3).
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Зобов’язано УПФУ у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області зробити з 01 березня 2009 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2008 рік (а.с. 27).
В апеляційній скарзі відповідач - УПФУ у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області , посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати.
Зазначає, що частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно ст. 40 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені до ст. 40, ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії були визнані такими, що не відповідають Конституції України. Рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалося. В зв’язку з цим перерахунки пенсій проводилися відповідно до п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
До законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачені страхові внески, за 2007 рік (1 197 грн. 91 коп.) (а.с. 29-30).
У судове засідання сторони не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 3041 ЦПК України р озгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, прийняте за результатами розгляду справ, передбачених пунктом 2 частини першої статті 15 цього Кодексу, здійснюється апеляційним судом за наявними у справі матеріалами та без виклику осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФУ у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, отримує пенсію за віком і після її призначення продовжував працювати.
13 березня 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за стажем та заробітком відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який був проведений відповідачем з 01 березня 2009 року при цьому відповідач застосував показник заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, який складає 1 197 грн. 91 коп. (а.с. 12-13).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст. 40, ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, є протиправними, не ґрунтуються на вимогах закону. При проведенні перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати показник заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачені страхові внески, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2008 рік, який складає 1 573 грн. 99 коп. (а.с. 27).
З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо.
Відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Згідно підпункту «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» була викладена в новій редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону…».
Проте рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Починаючи з 22 травня 2008 року і станом на 13 березня 2009 року (час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії) діяла редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка не містить в собі вимоги при перерахунку пенсії застосовувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Тобто редакція Закону, на який послався суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії не була чинною і суд першої інстанції не міг її застосовувати. Саме це і призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, п ерерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Як вбачається з частини 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата, з якої відповідно до частини 1 ст. 40 зазначеного Закону обчислюється пенсія, визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, якщо перерахунок пенсії відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, то ця заробітна плата відповідно до частини 2 ст. 40 цього Закону обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, тобто по цій справі за 2008 рік.
Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, про яку йдеться в частині 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, та середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, про яку йшлося в частині 2 ст. 40 та частині 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 28.12.2007 р. N 107-VI, яку застосував суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, не є тотожними поняттями.
Згідно п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто фактично в постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» відтворена редакція частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI, яка визнана неконституційною, і таким чином умови перерахунку пенсії, визначені в п/п 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, не відповідають цим умовам, викладеним в ст. 40, частині 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, яка відновила свою дію з 22 травня 2008 року.
Відповідно до частини 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Тобто, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають ст. 40 та частина 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, які регулюють умови перерахунку пенсії, що судом першої інстанції не враховано.
Зазначений висновок апеляційного суду ґрунтується на конституційних нормах п. 6 частини 1 ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно частини 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Суд першої інстанції зазначене не врахував та дійшов незаконного висновку про застосування при перерахунку пенсії позивачу показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_1 він просив зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з 15 січня 2009 року саме з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2008 рік, що не відповідає вимогам ст. 40 та частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV, а тому його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на законі і підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
При зверненні до суду відповідачем з апеляційної скарги не були сплачені судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито», п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України із апеляційних скарг на рішення судів справляється судовий збір в розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п/п «д» п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито» із позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Тобто, з апеляційної скарги судовий збір складає 4 грн. 25 коп. (17грн. х 0,5 х50%).
Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України Пенсійний Фонд України від сплати судового збору звільнений.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. № 825 з цієї справи підлягають сплаті з апеляційної скарги витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн., як із справи позовного провадження з розгляду спору немайнового характеру.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, судовий збір з апеляційної скарги в розмірі 4 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді в розмірі 37 грн. відповідно до частини 3 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з позивача на користь держави.
Керуючись ст. 3041, ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 10 серпня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахувати з 01 березня 2009 року призначену йому пенсію за віком відповідно до ст. 40, частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за 2008 календарний рік .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 4 (чотири) гривні 25 коп. (на розрахунковий рахунок 31411537700004, отримувач - місцевий бюджет м. Донецька Ворошиловський район, код бюджетної класифікації 22090100, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) гривень (на розрахунковий рахунок 31213263700004, одержувач – державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ – 34686537, банк – ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації – 22050002).
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
А.М. Голубинський