Справа № 1-188/2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2010 року                                                                             м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого  судді Файдюка В.В.

з участю секретаря -              Кулівар Я.О.,

                           прокурора –           Загороднюк В.В.,

                             адвоката                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Могилів-Подільському кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця в ІНФОРМАЦІЯ_2 Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, працюючого лісником в «Райагролісі» смт. Вендичани, одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, -

у скоєнні злочину, передбаченого  ст. 185  ч. 2 КК України , -

  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, уроджнця ІНФОРМАЦІЯ_4 Могилів-Подільського району Вінницької області,  українця, громадянство України, освіта середня, не працюючого,  розлученого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_2 .-

у скоєнні злочину, передбаченого  ст. 185  ч. 2 КК України, -

  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_3,  українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого,  не одруженого, раніше не судимого,-

у скоєнні злочину, передбаченого  ст. 185  ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

     В ніч з 29 на 30 березня 2010 року ОСОБА_2. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом вільного доступу з території колишньої ферми ТОВ «Вендичанське», яка розташована в смт. Вендичани Могилів-Подільського району, вчинили крадіжку металевої ємкості об’ємом 10 мі , яка належить спілці пайовиків розпайованого ТОВ «Вендичанське», вартість, якої згідно протоколу № 3 переліку майна, що підлягає розпаюванню ТОВ «Вендичанське» складає 460 гривень, чим спричинили спілці пайовиків розпайованого ТОВ «Вендичанське» матеріального збитку на загальну суму 460 гривень .

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  свою винність у вчиненні даного злочину визнав  повністю та суду пояснив, що  в 20 числах березня місяця 2010 року, він прийшов до будинку своїх батьків та зустрівся разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3, під час розмови, вони почали говорити про металобрухт, що якщо б знайти нікому не потрібний металобрухт, можна було б заробити трохи грошей, хтось з хлопців сказав, що на фермі ТОВ «Вендичанське», є металева бочка яка закопана на половину в землю та що територія ТОВ «Вендичанське» ніким не охороняється. Вони вирішили її відкопати та викрасти бочку, щоб в подальшому здати її на металобрухт. З хлопцями вони домовились, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відкопають бочку, а він на своєму власному тракторі Т-40 д.н. НОМЕР_1, синього кольору, приїде та витягне дану бочку.

 Так,  29.03.2010 року, близько 23 години 30 хвилин до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 та повідомив йому, що він разом із ОСОБА_3 знаходяться на території ТОВ «Вендичанське» та лопатами відкопали металеву бочку, ОСОБА_4 сказав щоб він брав свій трактор та приїхав до них щоб витягнути бочку з ями. Після цього, він зібрався та на тракторі поїхав до території ТОВ «Вендичанське», де вже його чекали ОСОБА_4 та ОСОБА_3. За допомогою троса, він витягнув металеву бочку з ями та затягнув її за приміщення ферми так щоб її не було помітно з дороги яка проходить біля території ферми. Після чого вони з хлопцями домовились, що в ранці він приїде на тракторі та візьме причеп щоб погрузити на нього бочку та найти на неї покупця. Так, 30.03.2010 року близько 9 години ранку, він приїхав на територію ТОВ «Вендичанське», де вже його чекали ОСОБА_4 та ОСОБА_3, вони разом погрузили бочку на причеп, ОСОБА_4 сів з ним в трактор і вони поїхали до території вугільного складу, що розташована в смт. Вендичани.      

Приїхавши до вище вказаної території, де вже знаходився ОСОБА_3 він побачив свого знайомого ОСОБА_5 і підійшовши до нього запропонував йому придбати металеву ємкість. ОСОБА_5 оглянув металеву ємкість та запропонував їм за неї 1500 гривень вони погодились і продали її йому. Гроші вони поділили на трьох по 500 гривень та попрощавшись поїхали по своїх домівках.  В скоєному щиро кається.  (а.с.61)          

         В судовому засіданні підсудні   ОСОБА_3  та   ОСОБА_4  винність свою   у вчиненому злочині визнали повністю та дали покази аналогічні показам ОСОБА_2 .(а.с.66, 80)

Свідок по справі ОСОБА_6  суду пояснив, що він   являється головою розпайованого майна ТОВ «Вендичанське». В смт. Вендичани при вїзді до с. Сугаки Могилів-Подільського району, розташована територія ферми яка належить ТОВ «Вендичанське». На території ферми розташована водонапірна башня, біля якої була розташована металева ємкість (бочка) 10 м3, яка використовувалась для збереження патоки. Дана бочка використовувалась до 2005 року доки працювала ферма. Територію вище вказаної ферми охороняє він та інші члени спілки. Вони час від часу приходять до території ТОВ «Вендичанське» та оглядають дану територію. Так, 06.04.2010 року, він разом із ОСОБА_7 оглядали територію ферми та виявили відсутність вище вказаної металевої бочки, від місця де знаходилась металева бочка вели сліди схожі на сліди які залишає за собою трактор. Наступного дня він звернувся до Могилів-Подільського МВ ГУМВС та написав заяву про крадіжку. Хто вчинив крадіжку йому було не відомо. Викрадена металева ємкість згідно переліку майна, що підлягає паюванню ТОВ «Вендичанське» в списках протоколу № 3 числиться під № 101 і її вартість складає 460 гривень. Це все, що він може пояснити по суті запитань.

    Свідок   ОСОБА_5   суду   пояснив, що 30.03.2010 року близько 10 години ранку він знаходився на території «Вінниця облпаливо», що в смт. Вендичани Могилів-Подільського району по особистих питаннях і в цей час до території на тракторі з причепом під’їхав гр. ОСОБА_2 мешканець їхнього села, разом із ним були хлопці ОСОБА_4 та ОСОБА_3 які також мешкають в їхньому селі. ОСОБА_2 підійшов до нього та запитав його чи не потрібна йому металева ємкість (бочка), яка знаходилась на причепі. Він оглянув дану ємкість та сказав ОСОБА_2, що може в нього її придбати за кошти в сумі 1500 гривень, ОСОБА_2 погодився, він дав йому гроші в сумі 1500 гривень. Приблизно через тиждень до нього звернувся раніше не знайомий йому чоловік і запропонував йому купити в нього металеву ємкість за кошти в сумі 2000 гривень, він погодився і продав її йому, що то був за чоловік йому не відомо і куди він забрав металеву ємкість йому також невідомо. Про те, що металева ємкість була крадена, він нічого не знав, так як ОСОБА_2 казав йому, що вона належить йому. Про те, що вона була крадена він пізніше, після її продажу, дізнався від працівників міліції.  

    З врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів суд прийшов до висновку, що органом досудового слідства, дії підсудніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кваліфіковані правильно за ст. 185 ч. 2 КК України  - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в чиненна за попередньою змовою групою осіб.

    Крім повного визнання своєї виності підсудніми їхня винність у вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України підтверджкється матеріалами справи , а саме :

      -Протоколом ОМП від 07.04.2010 року                                                                        а.с.7-8

  -Протоколом добровільної видачі трактора ОСОБА_2 від 15.06.2010 року                                     а.с.90

      - Протоколом огляду предметів від 16.06.2010 року                                                     а.с.91

      - протоколу № 3 переліку майна, що підлягає паюванню ТОВ «Вендичанське» а.с.11-14

      - іншими матеріалами справи.

    Обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом не виявлено .

    О бставиною, що пом’якшує покарання підсудніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є щире каяття та добровільне відшкодування збитків.

    Обираючи міру покарання підсуднім ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винних: те, що вони  за місцем проживання характеризуються позитивно, щиро покаялись у вчиненому  і вважає, що їхнє  виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства, що дає підстави суду призначити покарання у виді обмеження волі.

            Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ :

    Визнати   винним ОСОБА_2  за ст. 185 ч. 2 КК України і обрати йому покарання у виді 3(трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити    від відбування призначено покарання, в виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

    На підставі ст. 76 ч.1 п. 2, 3  КК України зобов’язати  ОСОБА_2 повідомляти про зміну місця проживання, роботи, та заборонити виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ.

Міру запобіжного засобу ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу залишити попередню – підписка про невиїзд.

Визнати   винним ОСОБА_3      за ст. 185 ч. 2 КК України і обрати йому покарання у виді 3(трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнити    від відбування призначено покарання, в виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

    На підставі ст. 76 ч.1 п. 2, 3  КК України зобов’язати  ОСОБА_3 повідомляти про зміну місця проживання та заборонити виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ.

Міру запобіжного засобу  ОСОБА_3 до вступу вироку в закону силу залишити попередню – підписка про невиїзд.

Визнати   винним ОСОБА_4      за ст. 185 ч. 2 КК України і обрати йому покарання у виді 3(трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити    від відбування призначено покарання, в виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

    На підставі ст. 76 ч.1 п. 2, 3  КК України ОСОБА_4 зобов’язати   повідомляти про зміну місця проживання та заборонити виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ.

Міру запобіжного засобу  ОСОБА_4 до вступу вироку в закону силу залишити попередню – підписка про невиїзд.

Речовий доказ: трактор Т40 з причепом відданий на зберігання ОСОБА_2 повернути власнику .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з часу оголошення.

Суддя: