КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа № 2-3291/10                                                            

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

3 вересня 2010 року                                                       м. Макіївка                                                                        

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючий суддя                       Єжов В.А.

при секретарі                   Кулаковській О.Ю.

за участю позивачки                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади міста Макіївки про встановлення права власності, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

2 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади міста Макіївки про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок відсутності правовстановлюючого документа на нерухоме майно не має можливості оформити своє право на спадщину.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, наведені у заяві, та зазначила, що її батьку ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 12 квітня 1960 року належало домоволодіння АДРЕСА_1. На підставі відповідного дозволу він збудував новий будинок і господарчі споруди, проте не оформив це юридично. Крім того, 21 березня 2006 року на підставі рішення Макіївської міської ради він отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, на якій розташовано спірне домоволодіння. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона своєчасно звернулась з заявою про прийняття спадщини і отримала свідоцтво на право на спадщину за законом на названу земельну ділянку. Проте у видачі свідоцтва на домоволодіння нотаріусом їй було відмовлено, оскільки в неї відсутній правовстановлюючий документ і витяг з Реєстру прав власності. Реєстратором комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки" їй також відмовлено у видачі витягу з Реєстру прав власності і рекомендовано звернутись до суду за визнанням права на нерухоме майно.

Посилаючись на вказані обставини просить суд встановити факт належності спірного нерухомого майна ОСОБА_2, визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння.

Представник відповідача – територіальної громади міста Макіївки Гнезділова В.О., яка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з’явився, але в матеріалах справи є заява з проханням розглянути справу у її відсутності.  

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України), суд встановив наступне.

На підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 1960 року ОСОБА_2 придбав у власність домоволодіння АДРЕСА_1.

Рішенням виконкому Кіровської районної ради м.Макіївки від 12 жовтня 1961 року №18 ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво нового житлового будинку, та частково переобладнати старий будинок під службові приміщення.

Інспекцією Державного Архітектурно-будівельного контролю м. Макіївки ОСОБА_2 надано дозвіл на виконання будівельних робіт №872 за 1961 рік.

21 березня 2006 року на підставі рішення Макіївської міської ради ОСОБА_2  видано державний акт на право приватної власності на землю – на ділянку площею 0,0760 га за адресою: АДРЕСА_1.

За даними технічного паспорту виготовленого службовими особами комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки", які діяли в межах своїх повноважень, на земельній ділянці розташовані: індивідуальний житловий будинок (літера – «А-1») загальною площею 89,3 м2, житловою – 37,3 м2, господарчі споруди: літня кухня з коридором (літери – «Б,б») гараж (літера – «В»), убиральня (літера – «Г»), душ (літера – «Е»), сарай (літера – «Д»), водовід, огорожа.

Приписами статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним  будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на території домоволодіння АДРЕСА_1 будівництво житлового будинку і господарчих споруд здійснено без затвердженого проекту та за відсутністю належного дозволу компетентного органу виконавчої влади, тому ці об`єкти нерухомого майна визнаються судом самочинним будівництвом.

1 березня 2010 року комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки" склало акт про наявність самочинно зведених житлового будинку і господарчих споруд на території спірного домоволодіння, внаслідок чого загальна і житлова площа будинку змінилась.

Відповідно до технічного висновку стану спірних господарчих споруд і житлового будинку, проведеного спеціалістами приватного підприємства «Домінанта» від 12 квітня 2010 р. на земельній ділянці самочинно побудовані житловий будинок і господарчі споруди мають задовільний технічний стан, допущені до експлуатації.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що належність ОСОБА_2 АДРЕСА_1 з надвірними спорудами знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що зроблено актовий запис № 1521 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, у вигляді належного останньому вищезазначеного нерухомого майна. ОСОБА_1 є рідною дочкою спадкодавця.

31 травня 2010 року нотаріусом Першої макіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 видано свідоцтво на право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0760 га за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач не оспорює права позивачки прийняти і іншу спадщину у встановленому законом порядку.

У суду не має підстав ставити під сумнів цю обставину, оскільки вона підтверджена іншими доказами.

Як передбачено ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Процедурою видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, визначеною у розділі 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за № 283/8882, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг в Реєстру прав власності (п. 216).

Постановою нотаріуса Першої макіївської державної нотаріальної контори від 20 квітня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на спірне домоволодіння на підставі відсутності правовстановлюючого документа і витягу з Реєстру прав власності.

Рішенням реєстратора комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки" від 1 квітня 2010 року позивачці відмовлено у видачі витягу з Реєстру прав власності і рекомендовано звернутись до суду за визнанням права на нерухоме майно.

Позивачка не має можливості отримати в комунальному підприємстві "Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки" витяг з Реєстру прав власності на спірне нерухоме майно у зв’язку з тим, що за життя спадкодавець ОСОБА_2 не зареєстрував самовільні споруди у відповідному державному органі. Чинним законодавством не передбачено державної реєстрації права власності на нерухомість за померлою особою.

    За наведених обставин у інший спосіб, крім як за рішенням суду, позивачка, яка є спадкоємицею за законом, не зможе реалізувати своє право на прийняття спадщини, яка складається із спірного домоволодіння.

            Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені сторонами в силу ст.60 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд дійшов висновку, що визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_1 не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212 – 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1261 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, нерухомого майна, а саме: житлового будинку (літера – «А-1») загальною площею 89,3 м2, житловою – 37,3 м2, господарчих споруд: літньої кухні з коридором (літери – «Б,б») гаражу (літера – «В»), убиральні (літера – «Г»), душу (літера – «Е»), сараю (літера – «Д»), огорожі, водогону, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з: житлового будинку (літера – «А-1») загальною площею 89,3 м2, житловою – 37,3 м2, господарчих споруд: літньої кухні з коридором (літери – «Б,б») гаражу (літера – «В»), убиральні (літера – «Г»), душу (літера – «Е»), сараю (літера – «Д»), огорожі, водогону, в порядку спадкування за законом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: