У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня місяця 04 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Синельщікової О.В.
суддів Яковенко Л.Г.
Терент’євої Н.М.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про зміну умов кредитного договору у зв’язку з істотною зміною обставин, визнання зобов’язань за кредитним договором виконаними та стягнення надмірно сплаченої суми за кредитним договором та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову,
за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» – ОСОБА_6 на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 червня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 червня 2010 року у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» – ОСОБА_6 ставить питання про скасування ухвали суду і просить постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, висновок суду про те, що позивачем за зустрічним позовом повинні бути надані документи, що підтверджують майновий стан відповідачів, необґрунтований, оскільки суперечить вимогам діючого законодавства. Крім того, вважає, що висновок суду про те, що задоволення заяви про забезпечення позову призведе до зупинення виконавчого провадження, суперечить вимогам пункту 6 частини 1 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України.
Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_7, призведе до зупинення виконання рішення суду, і, крім того, заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення зустрічного позову.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність заяви про забезпечення позову.
При розгляді справи судом встановлено, що 23 вересня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_5 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 2203-ПД-265, на підставі якого ОСОБА_5 була відкрита кредитна лінія на суму 385.400 доларів США з оплатою по відсотковій ставці 17,3 % річних.
У забезпечення зобов’язання 23 вересня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_7 був укладений договір застави майнових прав № 189, згідно якого остання передала банку майнові права вимоги на суму 2.200.000 грн., які виникли у неї на підставі депозитного договору № ДПГ-9999 від 23 вересня 2008 року, укладеного між нею та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», як забезпечення повернення кредиту, виданого ОСОБА_5 за кредитним договором № 2203-ПД-265 від 23 вересня 2008 року на суму 385.400 доларів США.
Постановами старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Силенко І.М. від 30 квітня 2010 року в порядку примусового виконання за виконавчим листом № 2-4108, виданим 31 березня 2010 року на підставі рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 27 листопада 2009 року про стягнення з ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_7 суми боргу у розмірі 2.205.120 грн., накладений арешт на кошти в межах суми 2.205.120 грн., що належать боржнику та містяться на його розрахункових рахунках у різних банківських установах, а також накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення – 2.205.120 грн.
Згідно з частиною 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Однак, заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення зустрічних позовних вимог, і що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 якимось чином намагаються реалізувати майно, яке належить їм на праві власності, щоб уникнути виконання рішення суду у разі задоволення зустрічних позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, та не є підставою для скасування оскарженої ухвали.
Крім того, під час апеляційного перегляду питання встановлено, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про зміну умов кредитного договору у зв’язку з істотною зміною обставин, визнання зобов’язань за кредитним договором виконаними та стягнення надмірно сплаченої суми за кредитним договором залишено без задоволення.
Зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 вересня 2008 року за № 2203-ПД-265 задоволено в повному обсязі.
Стягнено солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» кредитну заборгованість в розмірі 2.485.402 грн. 12 коп.
Стягнено з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати в розмірі 1730 грн., по 865 грн. з кожної.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2010 року зазначене рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 липня 2010 року залишено без змін.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Отже, враховуючи, що рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 липня 2010 року набрало законної сили 30 серпня 2010 року, за відповідною заявою арешт може бути накладений державним виконавцем при його примусовому виконанні.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» – ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
Синельщікова О.В. Яковенко Л.Г. Терент’єва Н.М.