АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого : Колоса С. С.
Суддів : Вавшка В. С., Іващука В. А.
При секретарі : Андреєвої О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов"язання до вчинення дій за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Томашпільського районнго суду від 9 серпня 2010 року та ухвалу цього ж суду від 9 серпня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
Рішенням Томашпільського районного суду від 9 серпня 2010 року зазначений позов задоволено .
Зобов"язано ОСОБА_2 знести поставлений нею паркан та відновити частину паркану між суміжними земельними ділянками .
Вирішено питання щодо розподілення та відшкодування судових витрат .
Ухвалою цього ж суду від 9 серпня 2010 року провадження у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Липівської сільради про визнання державного акту недійсним закрито .
Своє рішення суд мотивував тим, що відповідачкою поставлено паркан на земельній ділянці позивачки, яка відповідно до державного акту є її власністю .
Закриваючи провадження у справі, суд зазначив, що спірні правовідносини вирішуються не в порядку цивільного судочинства, а адміністративного .
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, а матеріали направити на новий розгляд, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким в позові відмовити, а зустрічний задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотриманням норм матеріального та порушення норм процесуального права .
Дослідивши матеріали, заслухавши , колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав .
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості .
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі .
Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції дано вірну оцінку наданим по справі доказам .
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно державного акту ЯЗ № 252084 від 31 березня 2009 року є власником земельної ділянки площею 0, 1966 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ( а. с. 4 ). Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. ОСОБА_2 згідно державного акту є власником земельної ділянки площею 0, 0824 га, що розташована по АДРЕСА_2 ( а. с. 5 ). Цільове призначення земельної ділянки комерційне використання .
З акту складеного головою сільської ради вбачається, що ОСОБА_2 встановила межі земельної ділянки не дотримуючись розмірів меж, що визначені державними актами ( а. с. 6 ). Це ж підтверджується і відповіддю голови сільської ради на заяву ОСОБА_1 та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства ( а. с. 17 – 18 ) .
В ході перевірки звернення щодо самовільного зайняття земельної ділянки встановлено, що ОСОБА_2 використовує земельну ділянку площею 0, 01 га, яка перебуває у власності ОСОБА_1. На даній земельній ділянці ОСОБА_2 розмістила будівельні матеріали та обгородила ділянку дерев"яним парканом. Земельна ділянка використовується за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи вчиненого відносно неї правочину ( а. с. 38 ) .
З висновку судової будівельно – технічної експертизи № 899 від 30 червня 2010 року вбачається, що земельною ділянкою, якою володіє на підставі державного акту ОСОБА_1, фактично володіє ОСОБА_2 ( а. с. 207 - 215 ) .
Судом першої інстанції вірно оцінено зазначені докази та обгрунтовано задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Твердження викладені в апеляційній скарзі з приводу невідповідності висновків суду по цим обставинам є безпідставними та не обгрунтованими .
Закриваючи провадження у справі, суд вірно зазначив, що спори про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки віднесено до юрисдикції адміністративних судів .
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення та ухвалу суду першої інстанції без змін .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .
Рішення Томашпільського районного суду від 9 серпня 2010 року та ухвалу цього ж суду від 9 серпня 2010 року – залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення .
Протягом двадцяти днів з дня проголошення на ухвалу може бути подана касаційну скаргу до суду касаційної інстанції .
Судді :
З оригіналом згідно :