АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

         19  жовтня  2010 року                                            м. Вінниця

         Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

                                         Головуючого : Колоса С.С.

            Суддів :  Вавшка В. С., Іващука В. А.

                                         При секретарі : Андреєвої О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницькій області  про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни за апеляційною скаргою представника управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі  на постанову Вінницького окружного адміністративного суду  від  6  грудня 2007 року, -

В с т а н о в и л а :

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від   6  грудня 2007 року позов задоволено частково .

Визнано дії управління щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до  ЗУ  " Про соціальний захист дітей війни – неправомірними. Зобов"язано управління виплатити позивачці підвищення пенсії на  30  % за віком з   9 липня  2007 року  .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що, відмовляючи в нарахуванні пенсії, управлінням порушено норми діючого законодавства щодо даної категорії осіб .

    У апеляційній скарзі представник управління  просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, не дотримання норм матеріального та порушенням норм процесуального права .

    Перевіривши законність і обґрунтованість постанови у межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів  вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав .

         Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що позивачка отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни  ( а. с. 5 ) .

         Положення ст. 6 ЗУ  " Про соціальний захист дітей війни "  від  18. 11. 2004 року  ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин )  передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на  30 % мінімальної пенсії за віком  .

         Підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ  Закону України  від  28 грудня 2007 року  " Про Державний бюджет України на 2008 рік "  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України "  норми  ст. 6  зазначеного вище Закону щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції .

         Рішенням Конституційного Суду України  від  22 травня 2008 року  № 10 – рп/ 2008  ( справа щодо предмета та змісту ЗУ  " Про Державний бюджет України " )  зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ  ЗУ  від  28 грудня 2007 року  " Про державний бюджет України на 2008 рік  "  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ""  щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України  ( є неконституційними ). Зазначене рішення Конституційного Суду України діє і на перспективу .

         Відповідно до ч. 2 ст. 152  Конституції України закони, та інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність .

         Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених  ст. 6  ЗУ  " Про соціальний захист дітей війни ", мають діти війни з  22 травня 2008 року .

         Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам, а тому прийшов до обгрунтованого висновку про те, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до ст. 6 зазначеного Закону і здійснити відповідні перерахування  ( нарахування )  за той період, коли дія цієї норми не була зупинена. Однак, управління у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило, чим допустило протиправну бездіяльність. На підставі чого суд обгрунтовано задовольнив позов в межах позовних вимог .

         Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на  відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору  .

         Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін  .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

                                               у х  в а л и л а :

Апеляційні скарги представника управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі    - відхилити  .

Постанову  Вінницького окружного адміністративного суду  6 грудня 2007 року  -  залишити без змін  .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає  .

              Судді :

                З оригіналом згідно  :