УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  19    жовтня 2010 року                         м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області  в складі:

Головуючого Колоса С.С.      

суддів: Іващука В.А., Вавшка В. С.

при секретарі: Андреєвої О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа Ладижинська міська рада  про встановлення земельного сервітуту за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ладижинського міського суду  Вінницької області  від  16  квітня 2010 року,  -

В с т а н о в и л а :

Рішенням Ладижинського міського суду від 16 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог   -  відмовлено  .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що позивач без встановлення земельного сервітуту може вільно користуватись земельною ділянкою згідно її цільового призначення  .

У апеляційній скарзі ОСОБА_5  просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотриманням норм матеріального та порушення  норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши учасників, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав .

Відповідно до ст. 213  ЦПК України  рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

Згідно ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Відмовляючи в позовних вимогах про встановлення сервітуту, судом першої інстанції дано належну оцінку наданим по справі доказам .

Так, з позовних вимог вбачається, що ОСОБА_5  просить встановити сервітут на право проїзду до земельної ділянки площею  0, 08 га  зі сторони земельної ділянки площею  0, 07 га  через земельну ділянку, яка належить ОСОБА_6  .

Згідно ст. 401 ч. 1  ЦК України  право користування чужим майном  ( сервітут )  може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів ( земельний сервітут )  для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом .

З матеріалів вбачається, що земельна ділянка  площею  0, 08 га, яка належить позивачу, межує з вул. Механізаторів  м. Ладижин та будь – які перешкоди щодо проходу чи проїзду до неї відсутні  ( а. с. 8, 26 – 28 ). З зазначеного вбачається, що задоволення потреби ОСОБА_5  щодо проїзду чи проходу можуть бути задоволені іншим способом .

Твердження викладені у скарзі висновку суду першої інстанції не спростовують  .  

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін  .

   На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,  -

   У х в а л и л а  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5  -  відхилити  .

Рішення  Ладижиського міського суду  Вінницької області від  16  квітня 2010 року – залишити без змін   .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції .

                  Судді :

                            З оригіналом згідно  :