Справа № 10-294/2010 р.  

Категорія: ст. 165-2 КПК України  

Головуючий у 1-й інстанції:  

Гавросієнко В.О.  

Доповідач: Ржепецький О.П.  

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області  

у складі:  

головуючого  

суддів:  

за участю: прокурора  

захисника:     Ржепецького О.П.  

Куценко О.В., Олещук Т.Л.  

Омеляна В.М.  

ОСОБА_6  

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією захисника ОСОБА_6 в інтересах  обвинуваченого ОСОБА_7 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2010 року, якою  у відношенні  

  ОСОБА_7   , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця  м. Миколаєва,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого 01.08.2001 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 81 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ майна,  

- обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.  

  Органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Обґрунтовуючи необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий послався на те, що ОСОБА_7 раніше судимий за корисливий злочин, має не зняту та непогашену судимість у встановленому законом порядку, повторно скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більш трьох років, з   находячись на волі може перешкодити встановленню істини по справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.  

  Обираючи ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд вказав, що врахував тяжкість злочину в якому ОСОБА_7 обвинувачується, особу обвинуваченого,   з метою запобігти спробам продовжити злочинну діяльність   , а також для забезпечення виконання процесуальних рішень досудового слідства та суду.  

  В апеляції   захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7   просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Стверджує, що постанова суду є необґрунтованою, постановлена без належного врахування даних про особу винного, його стану здоров’я, належним чином не мотивовано і не обговорено можливість обрання іншого виду запобіжного заходу, а також мотивів у зв’язку з якими суд дійшов висновку про неможливість обрання менш суворого заходу. Вказує, що ОСОБА_7 не є судимим в силу ст. 89 КК України, вину визнає повністю, характеризується позитивно, має постійне місце проживання, хворіє на туберкульоз відкритої форми, потребує тривалого лікування, яке проходив на час обрання запобіжного заходу. Посилається на те, що ОСОБА_7 не скоїв насильницького злочину, не перешкоджав слідству встановленню істини по справі, активно сприяє розкриттю злочину, шкода, завдана злочином,  відшкодована.  

  Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_6 на підтримку апеляції, думку прокурора Омеляна В.М., який просив постанову суду залишити без зміни, вивчивши надані матеріали та матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до вимог ст. ст. 148, 150 КПК України, з   апобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.  

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.  

  Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті рішення щодо обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_7, суд належним чином не досліджував даних про особу обвинуваченого, висновок про необхідність обрання відносно ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу не мотивовано. Рішення суду фактично не містить мотивувальної частини.  

  Відповідно до роз’яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» суди мають дотримувати вимог щодо змісту постанови про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, передбачених ч.2 ст. 165-1 КПК України. У мотивувальній частині цієї постанови, зокрема зазначаються думка прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та пояснення підозрюваного, обвинуваченого, його захисника та законного представника у разі їх участі у розгляді подання, підстави для обрання такого заходу, мотивується висновок про їх наявність, наводяться аргументи на користь того, що підозрюваний, обвинувачений може ухилятися від слідства й суду чи від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність  і що застосування більш м’яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.  

  Таких вимог закону судом першої інстанції не виконано.  

  З огляду на викладене, висновок суду про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є передчасним, та таким, що не відповідає матеріалам справи.  

  З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі більш ніж 3 роки.  Однак він позитивно характеризується, вину визнає повністю, має постійне місце проживання, хворіє на туберкульоз відкритої форми та потребує тривалого лікування, викрадене майно повернуто потерпілому. Даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 перешкоджає встановленню істини по справі та ухиляється від виконання процесуальних рішень в матеріалах справи не має.  

  Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 може забезпечити запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.  

  Керуючись   ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,  

  УХВАЛИЛА:  

  Апеляцію   захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7     задовольнити частково.  

  Постанову Заводського районного   суду м. Миколаєва   від   24.09.2010 року змінити. Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 обрати у вигляді підписки про невиїзд.  

  Звільнити ОСОБА_7 з-під варти.  

  Головуючий:  

  Судді: