Судове рішення #11571601

Справа № 11-464/10                                                              Головуючий у 1 інстанції   Сіліч І.І.  

ст. 185 ч. 3 КК України                                                        Доповідач   Бешта Г.Б.  

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  м. Луцьк                                                                                      29 жовтня 2010 року  

  Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:  

головуючого судді -   Бешти Г.Б.,  

суддів  -   Опейди В.О., Польового М.І.,  

за участю прокурора  -   Смолюка Б.С.,  

засудженого –   ОСОБА_1,  

потерпілого –   ОСОБА_2,  

  розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Рожищенського районного суду від 19 липня 2010 року, яким  

ОСОБА_1   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Рожище Волинської області, житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, не одружений, не працює, згідно       ст. 89 КК України  не судимий, -  

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.  

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: повідомлятиме органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з’являтиметься в ці органи для реєстрації.  

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній - підписку про невиїзд.  

Вироком вирішено долю речових доказів у справі.  

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -  

  В С Т А Н О В И Л А :  

  За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він на початку лютого 2010 року в нічний час, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в АДРЕСА_2, шляхом злому металевою трубою скоби навісного замка на вхідних дверях, проник в житловий будинок належний потерпілому ОСОБА_2, звідки таємно викрав дві пари чобіт, вартістю 30 грн., ліжко-розкладачку, вартістю 298 грн., односпальний матрац, вартістю 50 грн. та металеву сітку з ліжка, чим завдав власнику майнової шкоди на загальну суму 380 грн.  

  У своїй апеляції потерпілий ОСОБА_2 просить вирок скасувати, а справу направити прокурору на додаткове розслідування. Вважає, що органами досудового слідства та судом неповно з’ясовані усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зазначає, що ОСОБА_1 вчинив злочин з іншою особою, його умисел був спрямований на викрадення майна у більших розмірах, ніж йому пред’явлено обвинувачення та засуджено. Крім цього, судом при призначенні покарання ОСОБА_1 не враховано негативну характеристику останнього, а також те, що він раніше був судимий, тому вчинив злочин повторно, що є обставиною, яка обтяжує його покарання.  

  Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення потерпілого ОСОБА_2, який підтримував свою апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив залишити вирок без зміни, міркування прокурора, який заперечував апеляцію, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція потерпілого до задоволення не підлягає.  

  Згідно ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення. Обвинувачення ОСОБА_1 органами досудового слідства пред’явлено за ч.3 ст. 185 КК України - у таємному викраденні чужого майна поєднаного з проникненням у житловий будинок.  

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за обставин, зазначених у вироку, підтверджена сукупністю досліджених у судовому засіданні і належно оцінених судом доказами, його діям дано правильну юридичну оцінку.  

  Факт вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, підтверджується показаннями самого засудженого, показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_2 та іншими доказами, що містяться у матеріалах справи. Досудове та судове слідство проведено відповідно до вимог  КПК України.  Неповноти або неправильності досудового слідства, що згідно ст. 281 КПК України є підставами для направлення справи  на додаткове розслідування, не вбачається.  

  Також, згідно п.5 постанови Пленуму ВСУ від 11 лютого 2005 року N 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» - повернення справи на додаткове розслідування у зв'язку з наявністю підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлене, допускається тільки за клопотанням прокурора або потерпілого чи його представника. Цього клопотання під час судового розгляду справи згідно протоколу судового засідання, вказані учасники процесу, в тому числі і потерпілий, не заявляли, погоджуючись із кваліфікацією дій засудженого.  

  Будь-які дані про вчинення крадіжки ОСОБА_1 у групі осіб в матеріалах справи відсутні.  

  Разом з тим, посилання в апеляції на те, що суд, призначаючи покарання підсудному, як обтяжуючу покарання обставину не врахував вчинення злочину повторно є безпідставними,  оскільки згідно вимог ст. 89 КК України попередня судимість ОСОБА_1 є погашеною, тому у його діях згідно ч.4 ст. 32 КК України повторність відсутня.  

  Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу засудженого, який по місцю проживання характеризуються позитивно (а.с. 66), щиро розкаявся, активно сприяв органам слідства у розкритті злочину, майже все викрадене майно повернуто потерпілому, тому прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, і підставно звільнив його від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк ближче до максимальної межі.  

За таких обставин, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування та направлення справи на додаткове розслідування, про що ставиться питання в апеляції потерпілого, колегія суддів не знаходить.  

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів, -  

  У Х В А Л И Л А :  

  Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Рожищенського районного суду від 19 липня 2010 року щодо   ОСОБА_1   - без зміни.  

  Головуючий         /підпис/  

  Судді         /підпис/       /підпис/  

  З оригіналом згідно:  

Секретар судової палати  

в кримінальних справах  

Апеляційного суду Волинської області                         Г.Б. Бешта  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація