В И Р О К 1-388/10
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 липня 2010 року Подільський районний суд м.Києва
в складі:
головуючого судді Одинця В.М.
при секретарі Згорської О.В.
за участю прокурора Святенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, гром. України, непрацюючого, неодруженого, освіта середня-спеціальна, зареєстрований АДРЕСА_1, раніше судимий,
15 11 06 р. Подільським районним судом м. Києва за ст.. 187 ч. 1, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України, до 3 р. 6 міс. позбавлення волі. Звільнився 17 02 09 р. УДО на 1 р. 12 днів, з застосуванням ст. 81 КК України,
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 нар., уродж. М. Києва, гром. України, освіта середня-спеціальна, непрацюючого, неодружений, зареєстрований АДРЕСА_2,
раніше неодноразово судимий:
30 09 03 р. Подільським райсудом м. Києва за ст.. 185 ч. 3, КК України, до 3 р. позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України, з відстрочкою виконання вироку на 2 р.
22 12 03 р. Подільським райсудом м. Києва за ст.. 185 ч. 3, 15 ч. 2 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України, до 3 р. 2 міс. позбавлення волі,
09 10 07 р. Подільським райсудом м. Києва за ст.. 309 ч. 1 КК України, до 1 р. 6 міс. позбавлення волі,
25 12 09 р. Оболонським райсудом м. Києва за ст.. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України, до 3 р. позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 р.
За ст. 185 ч. 2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
29 01 2010 р. о 15 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в комп»ютерному клубі «Слава Героям» що по вул. Вишгородській 21 в м. Києві, вступивши між собою в злочинну змову, на заволодіння мобільним телефоном. Підсівши за стіл неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_2 став на проході між потерпілим та ОСОБА_1 та почав з ним розмовляти, таким чином відволікати його увагу та загородивши видимість, а ОСОБА_1 в цей час таємно викрав зі столу мобільний телефон «Соні-Еріксон» вартістю 1400 грн., на рахунку якого грошей не було, з карткою пам»ті об»ємом 512 Мб., вартістю 80 грн., та об»ємом 4Гб, вартістю 205 грн., що належав неповнолітньому ОСОБА_3, завдавши останньому матеріальної шкоди на суму 1705 грн., після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Будучи допитаними в судовому засіданні підсудні свою вину у пред»явленому звинуваченні визнали повністю, щиро розкаялися та пояснили суду;
ОСОБА_1 пояснив, що 29 01 2010 р. біля 15 год. він та ОСОБА_2, перебуваючи в комп»ютерному клубі «Слава Героям» що по вул. Вишгородській 21 в м. Києві, побачили у незнайомого хлопця мобільний телефон, що лежав на столі та вирішили ним заволодіти. Підсівши за стіл потерпілого ОСОБА_2, вставши на проході між потерпілим та ним став розмовляти з останнім, таким чином відволікати його увагу та загородивши видимість, а він в цей час таємно викрав зі столу мобільний телефон «Соні-Еріксон», після чого з місця скоєння злочину вони пішли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, продали таксисту за 390 грн.
Цивільний позов визнали повністю.
Аналогічні покази надав суду підсудний ОСОБА_2
Враховуючи, що підсудні повністю визнали свою вину в пред”явленому звинуваченні, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, згідно ч.3 ст. 299 КПК України.
Порядок застосування ч.3 ст. 299 КПК України підсудним роз”яснено, вони вірно його розуміють.
Виходячи із наведеного, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в пред’явленому звинуваченні доведена повністю.
Їх дії кваліфіковані вірно за ст.185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи підсудних, що вони раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, але на шлях виправлення не стали, скоїли злочин: ОСОБА_1 в період відбування умовно дострокового покарання, ОСОБА_2, в період відбування умовного покарання. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 характеризуються посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебувають., обставиною що пом»якшує покарання підсудних є їх щире каяття в скоєному, відносно ОСОБА_2, обставиною що обтяжує покарання є рецидив злочину.
Виходячи із наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних можливе лише в місцях позбавлення волі.
Цивільний позов задовольнити.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання за ст.185 ч. 2 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно призначити покарання у виді 3 років 6 міс. позбавлення волі.
ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ст.185 ч. 2 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1, до вступу вироку в силу залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО ДД України з питань виконання покарань.
Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 05 02 2010 року.
Речові докази, передані на зберігання потерпілому, залишити в його повному розпорядженні.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 113 грн.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, засудженим які утримуються під вартою 15 діб з моменту отримання копії вироку.
Суддя