У Х В А Л А
іменем України
28 жовтня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.,
при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.
за участю ОСОБА_1 і представників Комунального підприємства «Костопількомуненергія» - Нестерчука А.М., Марченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Костопількомуненергія» на рішення Костопільського районного суду від 22 вересня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства «Костопількомуненергія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Костопільського районного суду від 22 вересня 2010 року в задоволенні зазначених позовних вимог Комунального підприємства «Костопількомуненергія» (далі – КП «Комуненергія») відмовлено.
Не погодившись із законністю і обґрунтованістю рішення і вважаючи його таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового – про повне задоволення позову, позивач подав апеляційну скаргу, де фактично посилався на невідповідність висновків обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
На її обґрунтування вказував про з’ясування місцевим судом всупереч наявним у справі матеріалам тих обставин, що протягом оспорюваного періоду часу – з 1 жовтня 2009 року по 1 травня 2010 року в квартирі ОСОБА_1 було встановлено автономне опалення, не відповідає дійсності. Так, з довідки Костопільського управління газового господарства видно, що рекомендації гідравлічного розрахунку виконані споживачами лише 7 травня 2010 року, а тому використання автономного опалення було можливе тільки після цієї дати. Тим паче, станом на 12 липня 2010 року факт встановлення автономного опалення в квартирі ОСОБА_1 зареєстроване не було. Також до 1 травня 2010 року акт на відключення від мереж централізованого опалення міжвідомчою комісією не видавався, що свідчить про користування відповідачем послугами КП «Комуненергія».
У судовому засіданні представники КП «Комуненергія», підтримавши подану апеляційну скаргу, надали пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_1, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалася на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що протягом часу з 1 вересня 2009 року по 1 травня 2010 року послуги з теплопостачання за договором про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання
Справа №22-1706-10 Головуючий у суді 1 інстанції: Грипіч Л.А.
Категорія: 19. 24 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
від 18 квітня 2007 року на користь ОСОБА_1 позивачем не надавалися, оскільки мережа теплопостачання квартири була демонтована від центральної мережі.
Погоджуючись з правильністю досягнутих районним судом висновків, колегія суддів виходила з такого.
З матеріалів справи вбачається, що ва лісником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6, а там зареєстровані і проживають ОСОБА_1 зі своєю дитиною. 18 квітня 2007 року між КП «Комуненергія» та відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, пунктом 22 якого передбачено строк дії правочину на один рік. Однак він вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення вказаного строку однією із сторін письмово не буде заявлено про його розірвання (а.с. 7-8).
19 жовтня 2009 року ОСОБА_6 на адресу позивача було направлено листа з проханням припинити направляти йому рахунки за опалення, тому що постачання опалення в квартиру АДРЕСА_1 не відбувається через демонтаж мереж опалення квартири від центрального опалення (а.с. 21), на що позивачем було надано відповідь про відсутність підстав для розірвання договору і продовження нарахування оплати за надані послуги (а.с. 22). 17 лютого 2010 року ОСОБА_6 знову звернувся до КП «Комуненергія», просивши визнати рахунки за теплопостачання з жовтня 2009 року по січень 2010 року такими, що не підлягають оплаті, і розірвати укладений договір про надання послуг (а.с. 23-24), у чому позивачем знову було відмовлено (а.с. 25-26). Наступну заяву, що фактично зводилася до тих само вимог, було подано 12 березня 2010 року (а.с. 27-28), яку також залишено без задоволення (а.с. 29).
Факт відключення до початку опалювального сезону квартири АДРЕСА_1 від центральної мережі теплопостачання правильно стверджено сукупністю перевірених судом попередньої інстанції доказів. Так, зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 8 лютого 2010 року свідчить про самовільне відключення від центрального опалення вказаної квартири (а.с. 33), за що 24 лютого 2010 року ОСОБА_6 притягнуто до відповідальності за ст. 150 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 гривень (а.с. 34). Оскільки відключення від мережі не могло відбутися під час опалювального сезону, тому цей доказ повністю узгоджується з показаннями свідків та матеріалами справи. Про обставину відключення квартири від мережі центрального опалення показали в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_6, які підтвердили цей факт і пояснили, що відключення відбулося у вересні 2009 року.
Матеріалами справи встановлено, що підготовчі дії до монтажу автономного опалення в зазначеній квартирі було проведено з 2006 року (а.с. 31), а 9 жовтня 2009 року рішенням постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов’язаних з відключенням споживачів від центрального опалення і газо- та водопостачання, ОСОБА_6 дозволено відключити централізоване опалення та постачання гарячої води в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 32).
Таким чином, наведене свідчить про обґрунтованість заперечень відповідача, адже перевірені докази в їх сукупності свідчать про відмову ОСОБА_1 прийняти надавані позивачем послуги і про припинення теплопостачання до початку опалювального сезону.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України – боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Судом попередньої інстанції при вирішенні спору і ухваленні оскаржуваного рішення обґрунтовано враховано, що ОСОБА_6 відмовився від надаваних позивачем послуг через припинення користування ними і клопотав розірвати договір, однак цю вимогу позивачем було відхилено. Тому й здійснювати оплату за послуги, які КП «Комуненергія» не надавалися, відповідач не виявила наміру на законних підставах.
В той же час, колегія суддів знаходить, що хоча контрагентом за договором про надання послуг виступила ОСОБА_1, а відмова від послуг та вимога про розірвання договору ініційовані ОСОБА_6, однак наведені обставини стосувалися зобов’язань щодо послуг однієї і тієї само квартири і в такому ж розумінні сприймалися позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Костопількомуненергія» відхилити, а рішення Костопільського районного суду від 22 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: