УХВАЛА
ІМЕН ЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 колегія суддів судової палати у кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого – Ященка В.А.
суддів – Сахнюка В.Г., Борсая В.М.
з участю прокурора – Савост’янова Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 30 червня 2010 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:
1. 23 травня 2007 року за ст. 185 ч.2 та ч.1 ст. 277 на підставі ст. 70 КК України (1960р.) на 3 роки 6 місяців обмеження волі і звільненого 2 квітня 2009 умовно –достроково на невідбутий строк 8 місяців та 29 днів;
засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 23 травня 2007 року із розрахунку відповідності одному дню позбавлення волі двом дням обмеження волі у вигляді 1-го місяця позбавлення волі і визначено йому остаточне покарання у вигляді 4 років та 1 місяця позбавлення волі.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину при слідуючих обставинах.
Так, 1 жовтня 2009 року, близько 13 години, ОСОБА_1 будучи раніше засудженим за крадіжку разом з раніше засудженим за даний злочин ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння шукали втрачений напередодні ОСОБА_1 велосипед « Україна», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з цією метою зайшли на неогороджене подвір’я домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2, де не знайшовши втраченого велосипеда виявили там належні ОСОБА_3 два велосипеди марки «України», які вирішили викрасти.
ОСОБА_1 повторно з метою викрадення чужого майна вступив в злочинну змову з ОСОБА_2, направлену на заволодіння виявлених ними велосипедів. Реалізовуючи замислене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скориставшись відсутністю власника велосипедів ОСОБА_3 вивели велосипеди за межі даного домоволодіння на вулицю.
Знаходячись за межами домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з велосипедами були помічені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зробили їм зауваження та прохали повернути велосипеди їх власнику. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розуміючи, що їх дії, направлені на заволодіння чужим майном стали очевидні стороннім особам, продовжуючи свої злочинні дії, ігноруючи зауваження ОСОБА_4 та ОСОБА_5, утримуючи викрадені велосипеди зникли з ними з місця злочину і в подальшому розпорядились ними на власний розсуд, чим заподіяли шкоду потерпілому на 270 грн.
На вказаний вирок суду надійшла апеляція від засудженого ОСОБА_1, в якій він зазначає, що вину у вчинених злочинах він не визнає і просить вирок районного суду скасувати а його виправдати .
Вислухавши доповідь судді, засудженого, який визнав свою вину у таємному викраденні чужого майна, міркування прокурора про залишення вироку без зміни а апеляції без задоволення, а також перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи цієї апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку підтвержується сукупністю доказів, які судом ретельно досліджені та належно оцінені та частково не оспорюється.
Доводи засудженого про скоєння крадіжки а не грабежу чужого майна є безпідставними і спростовуються показаннями свідка ОСОБА_4, згідно яких він дійсно у присутності сторонніх осіб вимагав від засудженого не скоювати крадіжку майна потерпілого ОСОБА_3, однак ОСОБА_1 на зауваження не реагував.
Згідно копії вироку Сумського районного суду від 2 квітня 2010 року ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за ч.2 ст. 186 КК України за скоєний грабіж велосипедів потерпілого ОСОБА_3 за попередньою змовою з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, тобто з ОСОБА_1
За таких обставин суд повно, всебічно і об’єктивно дослідивши наявні докази, прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину і вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 186 КК України.
Міра покарання засудженому призначена з урахуванням суспільної небезпечності скоєного злочину, даних про особу винного, який повторно притягувався до кримінальної відповідальності, а також обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання винному.
Крім того, призначаючи покарання, суд врахував те, що ОСОБА_1 скоїв зазначений злочин, не відбувши покарання за попередній злочин.
За таких обставин підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Тому, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА :
Вирок Сумського районного суду Сумської області від 30 червня 2010 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.
СУДДІ:
Ященко В.А. Сахнюк В.Г. Борсай В.М.