КОПІЯ

Категорія: 36                                 Справа №2-260/2010  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И  

 17 вересня 2010 року                                                м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області

в складі : головуючого –судді                Левика Я.А.,

при секретарі                            Гавришків М.І.,

 з участю позивача, відповідача, представника відповідача ОСОБА_1, третіх осіб приватного нотаріуса Швець О.В., ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, з участю третіх осіб приватного нотаріуса Швець О.В., ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадщини та ін., -

  в с т а н о в и в :  

 ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 з участю третьої особи приватного нотаріуса Швець О.В., судом до участі у розгляді справи було залучено як третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_6, у якому, уточнивши позовні вимоги, просив: визнати за ним ОСОБА_4 право власності на спадкове майно – кошти від дарування (фактичного продажу) будинку, надвірних господарських будівель та земельної ділянки у с.Ремезівці Золочівського району Львівської області, які належали його батькові ОСОБА_7; зобов’язати ОСОБА_5 надати йому належну за законом ? частину отриманих від дарування (фактичного продажу) будинку, надвірних господарських будівель та земельної ділянки у с.Ремезівці Золочівського району Львівської області коштів у розмірі 8778 грн.; зобов’язати ОСОБА_5 повернути належне йому свідоцтво про народження.

В обґрунтування позову у заяві, заявах про уточнення позовних вимог та у своїх поясненнях під час розгляду справи зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Ремезівці Золочівського району Львівської області помер його батько ОСОБА_7 Після його смерті він, як його спадкоємець першої черги за законом, вирішив прийняти спадщину, яка повинна була складатись із частини земельної ділянки та будинку, що розташовані у с.Ремезівці. Однак, як йому стало відомо, 23.09.2004 року батько під впливом брата, відповідача по справі, та його дружини формально подарував, а фактично продав згаданий будинок та земельну ділянку гр. ОСОБА_3 за 3300 доларів США. Про факт відчуження будинку та ділянки йому відомо нічого не було, про такий він дізнався лише недавно, під час розмови з ОСОБА_3 Такий йому повідомив, що батько подарував будинок лише по документах, а фактично продав будинок та кошти він, як особа, що придбала будинок при укладенні договору та посвідченні у нотаріуса передав присутньому відповідачу у розмірі 3300 доларів США. Після оформлення всіх документів та отримання коштів брат вивіз усі меблі з будинку, а ОСОБА_3 вселився у будинок. Даний будинок належав його батькам та він особисто брав участь у його будівництві та проведенні ремонтних робіт, проживав у вказаному будинку з батьками, там знаходились його особисті речі, документи, зокрема, і свідоцтво про народження. Місцезнаходження речей після відчуження будинку йому невідоме. Вважає, що такі забрав брат, відповідач по справі, проте підтверджень цього у нього немає. Він із сім’єю неодноразово приїжджав до батька у село та той жодного разу не висловлював наміру дарувати чи продавати будинок. Причин, чому батько відчужив будинок він не знає, вважає, що таке батько, будучи особою похилого віку, зробив під впливом брата та його дружини. Про факт відчуження він нічого не знав, оскільки посварившись, будучи востаннє у батька, з ним, братом та дружиною брата з 2004 року до батька не приїжджав та з ним фактично не спілкувався. Крім цього, причиною за якою він не відвідував його є його особисті захворювання. Про смерть (ІНФОРМАЦІЯ_1) батька дізнався із телеграми. Та вже після його смерті дізнався про відчуження будинку. Тоді пред’явив вимоги до брата про надання йому половини коштів від продажу будинку, як спадщини після смерті батька та матері, що померла ще у 1996 році та повернення речей, що були у будинку, проте отримав відмову. Враховуючи наведене вважає, що відповідно до ст. 1218 ЦК України має право на спадщину після смерті батька, а саме кошти від продажу будинку та земельної ділянки у розмірі 1650 доларів США, що станом на час відчуження складали 8778 грн., тобто половину від суми продажу будинку. Оскільки відповідач добровільно відмовився передати кошти просив його зобов’язати зробити це. Крім цього, додав, що про факт продажу будинку дізнався зі слів ОСОБА_3, брата та його дружини. Окремо з позовом про визнання недійсним договору дарування житлового будинку від 23.03.2004 року він не звертався. Просив позов задовольнити.

Відповідач, будучи присутнім у судовому засіданні позов заперечив. Пояснив, що жодного договору купівлі-продажу спірного будинку та ділянки батько не укладав та жодних коштів від продажу такого ні він, ні батько, а тим більше у сумі 3300 доларів США не отримували. Насправді батько подарував будинок ОСОБА_3 Вчинив це через те, що у 2002 році важко захворів та у 2004 році був змушений переїхати жити до нього до м.Львова, а будинок не було кому доглядати і продати теж він його не зміг, не було купців. ОСОБА_3 він знав, був знайомим з його батьками, а тому вирішив йому будинок подарувати, оскільки той потребував житла та щоб будинок не занепав. Крім цього, ОСОБА_3 обіцяв доглядати могилу матері та могилу батька, після його смерті. Стосовно свідоцтва про народження позивача пояснив, що такого не брав, не знає де воно могло бути, а тому повернути його не може. Крім цього, зазначив, що з моральної точки зору брат навіть у випадку коли б була спадщина після смерті батька не має права на неї претендувати, оскільки батька після 2002 року, коли той важко захворів та не міг обходитись без сторонньої допомоги – не доглядав, жодної допомоги не надавав, навіть не відвідував.

Третя особа приватний нотаріус Швець О.В., будучи присутньою у судовому засіданні позов заперечила. Пояснила, що жодного договору купівлі-продажу вона між померлим ОСОБА_8 та ОСОБА_3 не посвідчувала. Нею було посвідчено договір дарування між вказаними особами. Сторони були присутніми при посвідченні договору. Вона їм чітко роз’яснила суть договору, його наслідки, такі їм були зрозумілі та жодних питань не виникало. Жодних сумнівів у дієздатності сторін чи у тому, що їм незрозумілий договір у неї не виникало. Якби такі у неї виникли вона б договору не посвідчувала. Жодної мови про те, що сторони укладають прихований договір купівлі-продажу не було, коштів у її присутності сторони одна одній чи комусь іншому не передавали та про гроші взагалі мови не вели. Про такий договір і мови бути не могло, інакше договір дарування нею би не був посвідченим. Причин укладення договору дарування вона не розпитувала у сторін, оскільки таких повноважень не має. Проте може припустити, що таке мало місце через те, що померлий не міг знайти покупця на будинок і щоб той не завалився подарував його знайомому чоловіку. Їй відомо про факти укладення договорів дарування будинків чужим людям у неблагополучних селах, коли люди виїжджали та не маючи змоги продати дарували будинки, щоб ті не занепадали.

Третя особа ОСОБА_3, будучи присутнім у судовому засіданні позов теж заперечив, пояснив, що жодного договору купівлі-продажу між ним та померлим батьком сторін він не укладав, кошти за отримання такого не передавав. Батько сторін подарував йому будинок, оскільки його батьки та померлий були у хороших стосунках. Батько не зміг знайти покупця та виїжджаючи до м.Львова подарував будинок йому, оскільки будинку не було кому доглядати. Крім цього, вони говорили про те, що він буде доглядати могилу матері сторін та могилу батька, після його смерті.

Третя особа ОСОБА_6 у судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, проте надіслав до суду заяву з проханням про розгляд справи у його відсутності. Також, у заяві зазначив, що на спадкове майно померлого ОСОБА_8 не претендує. Тому судом у його відсутності завершено розгляд справи.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, свідків ОСОБА_9,            ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

З пояснень сторін, копії свідоцтва про смерть ОСОБА_8, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1, копії заповіту від 19.05.1999 року вчиненого ОСОБА_7, засвідченого секретарем виконкому Ремезівцівської сільської ради Золочівського району Львівської області, копії свідоцтва про смерть ОСОБА_12, виданого 24.12.1996 року Ремезівцівською сільською радою Золочівського району Львівської області, свідоцтва про народження ОСОБА_13, виданого 30.08.1962 року IV-УР №НОМЕР_1, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Ремезівці Золочівського району Львівської області помер батько сторін, померлого ОСОБА_14 та дід третьої особи ОСОБА_6 – ОСОБА_8.

За життя ОСОБА_8 23.03.2004 року подарував, належний йому на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 – ОСОБА_3 Вказане вбачається із пояснень відповідача, третіх осіб приватного нотаріуса Швець О.В., ОСОБА_3, копії договору дарування житлового будинку від 23.03.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом          Швець О.В. та матеріалів на підставі яких такий був посвідчений (наданих приватним нотаріусом Швець О.В (а.с. 103-112), який ніким не оспорений, не скасований та є дійсним, пояснень свідків ОСОБА_9 (яка пояснила, що є дружиною ОСОБА_3 та їй відомо про те, що померлий батько сторін подарував їм будинок, вчинив вказане оскільки перебував у добрих стосунках з їх батьками та мав намір переїхати до  м. Львова. А, крім цього, у них є троє дітей і дітям було далеко ходити до школи і він теж це врахував. Казав, крім цього, що не має нікого хто б доглядав за будинком. Також, вони в свою чергу обіцяли доглядати за могилою його дружини та його могилою коли він помре, поставити за можливості на них пам’ятники. Жодної розмови про продаж будинку їм за гроші – не було. Вказана інформація не відповідає дійсності, є неправдивою), ОСОБА_10 (яка ствердила, що їй як дружині відповідача відомо про те, що батько сторін подарував ОСОБА_3 належний йому будинок. Знає про це, також, і через те, що ходила разом із батьком сторін у той день до нотаріуса для посвідчення договору. Зробив це батько, оскільки не міг сам проживати у будинку, у зв’язку із хворобою не міг себе доглядати та змушений був переїхати до м.Львова проживати до них із чоловіком. Розмов про те, що батько має намір продати будинок вона не чула. Знає, що батько хотів подарувати будинок та подарував. Крім цього, їй відомо, що ОСОБА_3 мав намір допомогти у разі смерті батька з похороном та доглядати за могилою як батька так і матері сторін).

Жодних доказів про те, що житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та дворовими спорудами, належний батькові сторін та певна земельна ділянка були продані ОСОБА_7 та, за продаж вказаних об’єктів нерухомості, він отримав грошові кошти (3300 доларів США), які після його смерті як спадщину отримав відповідач судом не здобуто. Суд не бере до уваги пояснень свідка ОСОБА_11 (яка ствердила про те, що зі слів ОСОБА_3 та його дружини, а, також, свідка ОСОБА_10 їй відомо, що батько її чоловіка, відповідача по справі, продав будинок ОСОБА_3 за 3300 доларів США), оскільки такі повністю спростовані наведеними вище доказами, зокрема і поясненнями вказаних осіб, які заперечили наведене позивачем та свідком ОСОБА_11

Враховуючи наведене, слід відмовити в частині позовних вимог, а саме про: визнання за ОСОБА_4 права власності на спадкове майно – кошти від дарування (фактичного продажу) будинку, надвірних господарських будівель та земельної ділянки у с.Ремезівці Золочівського району Львівської області, які належали його батькові ОСОБА_7; зобов’язання ОСОБА_5 надати позивачу належну за законом ? частину отриманих від дарування (фактичного продажу) будинку, надвірних господарських будівель та земельної ділянки у с.Ремезівці Золочівського району Львівської області коштів у розмірі 8778 грн., оскільки спірний будинок те земельна ділянка продані не були, згаданих коштів за відчуження будинку ОСОБА_7 не отримував та після його смерті таких не отримав (не успадкував) і відповідач.  

Що стосується позову в частині зобов’язання відповідача повернути позивачу належне йому свідоцтво про народження, то в задоволенні позову в цій частині, теж, слід відмовити, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що згадане свідоцтво про народження дійсно знаходилось чи знаходиться у віданні відповідача та такий протиправно його не повертає йому.

На підставі наведеного у задоволенні позову ОСОБА_4 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1216-1222, 717-722, 386, 387 ЦК України, -

  в и р і ш и в :  

      у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, з участю третіх осіб приватного нотаріуса Швець О.В., ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадщини та ін. – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги, особами, що беруть участь у справі та були присутніми при його проголошенні протягом десяти днів з дня проголошення рішення, особами, що беруть участь у справі та не були присутніми при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Суддя:                          /ПІДПИС/

 Копія вірна.

 Суддя Золочівського районного суду                           Я.А. Левик