Справа № 2 - 43
2010 р.
Р і ш е н н я
і м е н е м У к р а ї н и
21 жовтня 2010 року Березанський районний суд Миколаївської області
в складі : головуючого - судді Мадай С.І.
при секретарі Лотоцькій І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи тим, що в червні 2000 року він і ОСОБА_4, який на той час був чоловіком відповідачки ОСОБА_2 і являвся приватним підприємцем, домовилися створити підприємство з переробки зерна гречки на крупу на засадах спільної діяльності. Вони домовилися, що в найближчий час укладуть договір про створення підприємства на засадах спільної діяльності. Відповідно до умов договору ОСОБА_4 як засновник повинен був передати спільному підприємству складські приміщення за адресою АДРЕСА_1 а ОСОБА_1 повинен був внести як пайовий внесок 6000 доларів США, що еквівалентно 32626, 80 гривням. 26.06.2000 року він передав ОСОБА_4 в рахунок майбутнього пайового внеску гроші в сумі 6000 доларів США, що було еквівалентно на той час 32626, 80 гривень на проведення реконструкції і ремонтних робіт в складських приміщеннях, придбання необхідних станків і обладнання для переробки зерна гречки на крупу і встановлення їх у складських приміщеннях за адресою АДРЕСА_2. Вважає, що умови угоди з його сторони були виконані в повному обсязі. Про отримання грошей ОСОБА_4 надав йому розписку де вказано на які цілі він отримав кошти і що він зобов’язується укласти з ним засновницький договір. ОСОБА_4 за надані кошти, тобто за 31000 гривень купив станки і обладнання для переробки зерна гречки на крупу, зробив сумісно з ОСОБА_1 реконструкцію і ремонтні роботи в складських приміщеннях, після чого цех почав роботу по переробці зерна гречки на крупу. Вказані обставини підтверджуються розпискою виданою ОСОБА_4 та накладною про купівлю ним обладнання для переробки зерна гречки на крупу, які датовані одним часом з отриманням від нього грошей ОСОБА_4 На ремонт даху складських приміщень за вказаною вище адресою ОСОБА_1 було куплено за особисті кошти 50 листів шиферу вартістю 615 гривень, які витрачені на ремонт даху складських приміщень. За його кошти було набуте ОСОБА_4 майно у виді станків і обладнання для переробки зерна гречки на крупу, яке було встановлено за вказаною вище адресою і яке працювало і приносило прибуток ОСОБА_4 і його сім’ї. Як той факт, що ОСОБА_4 виготовляв гречку з купленого на його гроші обладнання підтверджується договором між ЧП ОСОБА_4 і базою відпочинку „Дніпро” від 14.11.2000 року на поставку гречки. ОСОБА_1 було завезено в складські приміщення за адресою АДРЕСА_2 наступне обладнання: крупорушка вартістю 6000 гривень, дробилка ДКУ вартістю 1900 гривень, бак алюмінієвий ємкістю 1,5 куб.м вартістю 3500 гривень, бак ємкістю 0,5 куб. м вартістю 2500 гривень, на загальну суму 10400 гривень, шнековий прес з обладнанням до нього загальною вартістю 2284 гривні, яке він отримав від ТОВ „Гарант- Агро” 02.06.2002 року, що підтверджується накладною.
По цей час зазначене обладнання знаходиться в складських приміщеннях за вказаною вище адресою, що підтверджується Актом опису майна від 31.08.2003 року, складеного ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 Зазначене вище обладнання встановлено стаціонарно ( вмуроване в підлогу) у вказаних вище складських приміщеннях і не може бути відокремлено від складських приміщень.
Укладення засновницького договору для спільної діяльності між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 було затягнуто у часі з вини ОСОБА_4, який до дня смерті не міг оформити на себе права власності на складські приміщення, які розташовані за вказаною вище адресою, і не ліквідував вчасно підприємство „Промінь”, в якому він був одним із засновників і на якому числилися зазначені складські приміщення. Рішенням ліквідаційної комісії приватного підприємства „Промінь” від 07.03.2001 року ОСОБА_4 і його дружина ОСОБА_7 , як засновники цього підприємства отримали у володіння, користування і розпорядження вказані вище складські приміщення. Оскільки на складські приміщенні були відсутні документи про право власності, то вони значилися, як не завершені будівництвом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 загинув. Після смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_2 отримала у своє володіння, користування і розпорядження складські приміщення в яких знаходилися, станки і обладнання для переробки зерна гречки на крупу, крупорушка, дробилка ДКУ, бак алюмінієвий ємкістю 1,5 куб.м., бак ємкістю 0,5 куб. м., шнековий прес з обладнанням до нього, яким користувався ОСОБА_4 Відповідачка ОСОБА_2 оформила право власності відповідно до рішень виконкому Березанської селищної ради Миколаївської області № 26 від 19.06.2002 року і № 205 від 14.12.2004 року на складські приміщення, в яких знаходилося все перелічене вище майно. ОСОБА_2 відмовилася повернути йому майно і обладнання.
25.12.2004 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_8 складські приміщення за адресою АДРЕСА_2.
Просить поновити йому строк для звернення з позовом до суду. Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_2 солідарно на його користь 133475, 50 гривень, як компенсацію за втрачене майно. Cудові витрати у справі покласти на ОСОБА_8 та ОСОБА_2 солідарно. Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_2 солідарно на його користь сплачені ним судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду справи, витрати на проведення експертизи в сумі 900 грн. та 8000,00 грн. за надання правової допомоги.
По справі в якості співвідповідача залучена ОСОБА_2.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідачі та їх представник з позовними вимогами позивача не погодилися просили відмовити в задоволенні позову.
ОСОБА_2 пояснила, що все майно яке знаходиться в складських приміщеннях належить їй. Так як їй потрібні були гроші частину майна вона продала, а саме: зернодробилку, два металевих баки, свердлильний верстат, яке ще майно відсутнє вона не пам’ятає.
ОСОБА_2 – ОСОБА_3 пояснила, що їй належать тільки складські приміщення які 25.12.2004 р. подарувала їй ОСОБА_2, ключі від замків складських приміщень були у ОСОБА_2 і в неї. В складських приміщеннях немає крупорушки, ДКУ та шнека, є станки, на даху складських приміщень, які на даний час вона здала в оренду, є шифер, який було покладено орендарями в рахунок орендної плати.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що в червні 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4, домовилися створити підприємство з переробки зерна гречки на крупу на засадах спільної діяльності. Відповідно до умов домовленостей між ними, ще до укладення засновницького договору ОСОБА_1 26.06.2000 року позивач передав ОСОБА_4 в рахунок майбутнього пайового внеску гроші в сумі 6000 доларів США, на проведення реконструкції і ремонтних робіт в складських приміщеннях, придбання необхідних станків і обладнання для переробки зерна гречки на крупу і встановлення їх у складських приміщеннях за адресою АДРЕСА_1 що підтверджується розпискою ОСОБА_4 (л.с.10) . На отримані від ОСОБА_1 кошти ОСОБА_4 купив станки і обладнання для переробки зерна гречки за 31000,00 грн., що підтверджується податковою накладною про купівлю обладнання №446 від 14.07.2000 р. (л.с.11) та накладною постачальника №1681 від 14.07.2000 р. (л.с.13), а також поясненнями свідка ОСОБА_9 На ремонт даху складських приміщень за вказаною вище адресою за кошти ОСОБА_1 було куплено 50 листів шиферу вартістю 615 гривень, що підтверджується рахунком №128 від 29.08.2002 р. (л.с.24) та поясненнями свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 ОСОБА_1 завіз в складські приміщення за адресою АДРЕСА_2 обладнання, яке було отримане ним у власність по Акту прийому-передачі обладнання від 04.01.2002 року між ОСОБА_1 і ПСП „Перемога” (л.с.21), та по накладній від 24.01.2002 р.(л.с.65): дробилка ДКУ, крупорушка, бак алюмінієвий ємкістю 1,5 куб.м , бак ємкістю 0,5 куб. м та шнековий прес з обладнанням, яке ОСОБА_1 отримав у свою власність від ТОВ „Гарант- Агро” по накладній від 03.06.2002 року (л.с.25).
Факт завозу переліченого вище обладнання у зазначені вище складські приміщення підтверджується також поясненнями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11
Зазначене обладнання знаходилося в складських приміщеннях за вказаною вище адресою, що підтверджується актом опису майна від 31.08.2003 року (л.с.26).
При розгляді цивільної справи № 2-2/2008 р.) ОСОБА_2 в судових засіданнях підтверджувала, що поверне ОСОБА_1 зазначене вище обладнання.
Рішенням ліквідаційної комісії приватного підприємства „Промінь” від 07.03.2001 року ОСОБА_4 і його дружина ОСОБА_7, як засновники цього підприємства отримали у володіння, користування і розпорядження вказані вище складські приміщення. Оскільки на складські приміщенні були відсутні документи про право власності, то вони значилися, як не завершені будівництвом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 загинув. Після смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_2 отримала у володіння, користування і розпорядження складські приміщення, в яких знаходилися станки та обладнання для переробки зерна гречки на крупу, крупорушка, дробилка ДКУ, бак алюмінієвий ємкістю 1,5 куб.м., бак ємкістю 0,5 куб. м., шнековий прес з обладнанням до нього, які знаходилися у користуванні ОСОБА_4 і були куплені за кошти ОСОБА_1
Відповідно до рішень виконкому Березанської селищної ради Миколаївської області № 26 від 19.06.2002 року(л.с.16) і № 205 від 14.12.2004 року (л.с.15) ОСОБА_2 оформила право власності на складські приміщення, в яких знаходилося все перелічене вище майно.
На неодноразові звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення йому майна, ОСОБА_2 спочатку погоджувалася повернути ОСОБА_1 майно, але не повернула.
25.12.2004 року ОСОБА_2 відповідно до договору дарування (л.с.20) подарувала
ОСОБА_8 складські приміщення за адресою АДРЕСА_1 в яких знаходилося перелічене вище обладнання.
Відповідачка ОСОБА_2 продала зернодробилку вартістю 17500 грн., бак алюмінієвий 1,5 куб. м. вартістю 9750 грн.; бак зі сталі 0,5 куб. м. вартістю 3250 грн, всього на суму 30500 грн., що підтвердили в судовому засіданні відповідачі.
З оглянутих в судовому засіданні відмовних матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 – ОСОБА_3 не звертались в правоохоронні органи з заявами про вчинення крадіжок з приміщення складу.
Актом огляду обладнання № 000212 від 21.04.2010 р. та висновком технічної експертизи обладнання № 000230-Д від 20.05.20010 р., відповідно до яких станки та обладнання для переробки зерна гречки на крупу частково розукомплектоване; крупорушка відсутня; 50 листів шиферу мають тріщини та пошкодження; зернодробилка ДКУ відсутня; бак алюмінієвий 1,5 куб. м. відсутній; бак зі сталі 0,5 куб. м. відсутній; шнековий прес з обладнанням до нього відсутній підтверджується відсутність частини майна, та встановлена загальна вартість зазначеного майна в сумі 133475 гривень.
За проведення зазначеної експертизи ОСОБА_1 сплатив 900 гривень, що підтверджується оригіналом квитанції до прибуткового касового ордеру № 000230 від 25.05.2010 року.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На ремонт даху складських приміщень за вказаною вище адресою за кошти ОСОБА_1 було куплено 50 листів шиферу вартістю 615 гривень, що підтверджується рахунком №128 від 29.08.2002 р. (л.с.24) та поясненнями свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 ОСОБА_1 завіз в складські приміщення за адресою АДРЕСА_2 обладнання, яке було отримане ним у власність в рахунок взаємних розрахунків з ПСП “Перемога” по Акту прийому-передачі обладнання від 04.01.2002 року (л.с.21), та по накладній від 24.01.2002 р.(л.с.65): дробилку ДКУ, крупорушку, бак алюмінієвий ємкістю 1,5 куб.м , бак ємкістю 0,5 куб.м, що також підтвердив свідок ОСОБА_11, та шнековий прес з обладнанням, яке ОСОБА_1 отримав у свою власність від ТОВ „Гарант- Агро” по накладній від 03.06.2002 року (л.с.25), тобто набув права власності на вище перераховане майно відповідно до ст. 128 ЦК України (в редакції 1963 р.).
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Згідно ст. 321 право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 387 передбачено витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно частини 1 і 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.
Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, відповідачі повинні повернути ОСОБА_1 все майно яке є в наявності: станки та обладнання для переробки зерна гречки на крупу в яких відсутні: три електродвигуни, механізм лущення, три вентилятори з двигунами вентиляційної системи; крупорушку в якій відсутній двигун і механізм лущення.
ОСОБА_2 продала: зернодробилку вартістю 17500 грн., бак алюмінієвий 1,5 куб. м. вартістю 9750 грн.; бак зі сталі 0,5 куб. м. вартістю 3250 грн., тому вона повинна сплатити ОСОБА_1 вартість відсутнього майна на суму 30500 грн.
З часу отримання ОСОБА_8 в дар складських приміщень, тобто з 25.12.2004 року, частина майна відсутня, а частина знаходиться в розукомплектованому стані. Факт вчинення крадіжок обладнання з складських приміщень не зареєстровано, позивач доступу до складських приміщень не мав, ключі від замків складських приміщень знаходилися у ОСОБА_8, тому вона повинна сплатити ОСОБА_1 вартість відсутнього майна а саме: шнекового пресу – 12000,00 грн., вартість запчастин розукомплектованого майна: на станках та обладнаннях для переробки зерна гречки на крупу відсутні - три електродвигуни вартістю 15900,00 грн., механізм лущення вартістю 18000,00 грн., три вентилятори з двигунами вентиляційної системи вартістю 20100,00 грн.; в крупорушці відсутні - двигун вартістю 1650,00 грн. та механізм лущення вартістю 15000,00 грн., а також 667,50 грн. за 50 листів шиферу, загальна вартість відсутнього майна складає 83317,50 грн.
Загальна позовна давніть встановлюється тривалістю у три роки відповідно до ст. 257 ЦК України.
ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики 29.07.2004 р., справа залишено без розгляду 28.01.2008 р., також звертався 16.06.2005 р. з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_12 та Березанської селищної ради про визнання неправомірним рішення, недійсним договору дарування, стягнення суми внеску в спільну діяльність, справу залишено без розгляду 03.02.2009 р., та 30.07.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_13 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, тому відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається.
Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України позивачу необхідно поновити строк позовної давності як пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 84, 88, ст.81 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, судовий збір, та витрати на проведення експертизи і правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209,212-215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення з позовом до суду.
Зобов’язати ОСОБА_2 – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1: станки та обладнання для переробки зерна гречки на крупу в яких відсутні: три електродвигуни, механізм лущення, три вентилятори з двигунами вентиляційної системи; крупорушку в якій відсутній двигун і механізм лущення.
Стягнути з ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 83317,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи в сумі 900,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн. в солідарному порядку.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір з ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в сумі 298,61 грн. та ОСОБА_2 в сумі 172,39 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Березанському районному суді Миколаївської області по 15 грн. з кожної.
Стягнути на користь держави судовий збір з ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в сумі 646,07 грн., ОСОБА_2 в сумі 414,51 грн.
Відповідно до ч.3 ст.209 ЦПК України повний текст рішення буде складено 27.10.2010 р.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя : підпис
З оригіналом згідно
Суддя Березанського районного суду С.І. Мадай
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що з ОСОБА_1 у нас були взаємини, ми у нього брали в 2002 – 2003 р.р. двигуни, плити перекриття, а потім проводили розрахунки, брали комбікорм. Ми передали в рахунок боргу ДКУ, крупорушку, все було передано згідно акту передачі. 12.12.2002 р. відповідно до договору передали, на ньому стоїть мій підпис і печатка. Це договір, який підтверджує угоду. У ОСОБА_1 був спільний бізнес з ОСОБА_4, працювали між собою добре, коли він приїздив все обладнання працювало, велася переробка грачихи і ми брали в них шелеху від грачихи. Якщо є якісь сумніви по акту то я вважаю, що все там правильно вказано, є всі документи по передачі майна. Він приврзив гречиху на переробку, насіння для переробки на олію, зерно для переробки на дерть, також забирали шелеху від грачихи, кукурудзи. 2002 рік на отой час був в нас дуже тяжкий. Ємкості ми завозили самі, вони знаходилися біля контори, вони їх віддали, оскільки необхідно було провести розрахунок з підприємством. В 2005 році підприємство збанкрутувало і на даний час печатку вже знищено. ДКУ ремонтував ОСОБА_1, забирали з свиноферми, цим займався ОСОБА_10 і ОСОБА_91. ОСОБА_10 починав працювати, він ставив лінію установки по переробці грачихи. Договір достовірний, оскільки підпис ставили і Дніпро і ПСП Перемога. Відповідно до договору все передавалося по об’єктам. Провели обмін, нам було передано майно і вони віддали обладнання, яке перейшло до них, в акті передачі все вказано. Передали в постійне користування. ОСОБА_1 нічого йому не повертав.Все перейшло ОСОБА_1 відповідно до акту – передачі, він на даний час всього вже не пам’ятає. У ОСОБА_1 повинен бути акт на руках. Акт на повну переробку є, і в акті вказано, що були в них взаємні розрахунки. В архіві повинні бути всі документи, в тому числі і акти, позивач нехай зробить запит до архіву і йому буде надано відповідь. Він працював в основному з ОСОБА_1, а ОСОБА_4 не бачив. Він конкретно працював з фірмою Дніпро, ні з ким більше, тому і передача обладнання проводилася йому. З ОСОБА_4 він теж працював, але не так як з ОСОБА_1. З ОСОБА_4 завозили в цех грачиху, він працював. Вони передавали обладнання ОСОБА_1 По обладнанню ми розрахувалися між собою, але воно бралося для цеху. Він передав особистий двигун, особисті плити та 5 т. відходів, а на суму, яка була нарахована забрав обладнання, в нас був взаєморозрахунок, ми домовлялися між собою, так було вирішено все зробити. Є договір, де вказано всі ціни, є накладна на плити, приймала все бухгалтер. На яку суму передалося їм майно на ту суму й провели розрахунок. Суми повинні співпадати, я нічого не можу забрати з цеху і провести розрахунок.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він раніше працював у ОСОБА_4, коли прийшов до нього працювати, то їздив з ним разом в м. Первомайськ по обладнання для переробки грачихи. ОСОБА_4 говорив йому, що ОСОБА_1 дав йому гроші – 6 тис. дол.. США на закупку обладнання. Монтували обладнання він разом ще з одним робочим, прізвище його він не памятає, також з нами працював син ОСОБА_4. ОСОБА_1 приймав участь у закупці та переробці грачихи, коли її привозили. Він їздив дивитися обладнання. Він знає, що гроші ОСОБА_4 дав ОСОБА_1 При ньому завозили ДКУ, крупорушку і бак молоковоз ний, алюмінієвий. Привозив все ОСОБА_1 ДКУ, крупорушку брали в колгоспі Перемога, а де брали бак не знає. Він разом з іншими робітниками ремонтували зданіє, на ремонт даху давав гроші ОСОБА_1, який говорив що ремонт потрібен ОСОБА_2 Даху не було, робили його коли вже привезли обладнання, також тоді робили перестінок, стежку. Він та робочі проводили переробку грачихи і за її реалізацію, за розрахунки все купували. Заробітну плату отримували по різному, коли грошима, а в основном гречкою.Через 1,5 р. він розрахувався, ОСОБА_4 на той час ще живий був, на заправці працював. Він кожен день працював у ПП ОСОБА_92, не в Промені. Крім нього працювали ще бухгалтер ОСОБА_93. Я до бухгалтерії ніякого відношення не мав, займався переробною роботою, тобто переробкою. Документів він ніяких не бачив, не брав їх, все знав зі слів, з бесід, які були. Привозили обладнання з ПСП Перемоги і зі слів ОСОБА_4 я знав, що щось привозили. ДКУ ми самі забирали на фермі в ПСП “Перемога” доставляли ОСОБА_4. Крупорушку без нього доставляли, але ОСОБА_4 йому про це казав. Через два роки після звільнення він заходив до цеху по проханню ОСОБА_1 так як потрібно було укомплектувати обладнання, він з сином все зробили, поставили двигун на вітряк, який привозив ОСОБА_1 після ремонту ми запустили обладнання і воно було в робочому стані, потім прийшов ОСОБА_94 з дружиною і сказали, що вони хочуть взяти в оренду. Екструдер і крупорушка також ДКУ знаходилися в іншому складі, баку не було.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він робив разом з ОСОБА_4 приблизно біля року, в 2001 – 2002 р.р., поки він не помер. Після смерті ОСОБА_4 він працював ще приблизно біля року керував ОСОБА_1, який привозив шнековий прес, хто завозив обладнання на грачиху я не знаю. В 2003 році за шифером для ремонту даху на цех їздив він разом з водієм, скільки купували листів шиферу він не пам’ятає. Гроші на шифер давав ОСОБА_1 Чи був чек на купівлю шифера, чи писалося там прізвище і коговін не памятає, але в чекі прізвище покупця в магазині не вказується. Алюмінієву одну ємкість привозив ОСОБА_14, а другу привозив ОСОБА_1 Звідки привозив ємкість ОСОБА_4 він не знає. Чи є майно де було, я не знаю. У мене господарем був ОСОБА_14. У складських приміщеннях був невеликий прес ОСОБА_14, він зараз знаходиться в нього, ОСОБА_15 йому віддала. Ключі які були в нього забрала ОСОБА_4. Акт акту опису особистого майна ОСОБА_2 від 31.08.2003 р. підписував він. Все обладнання було, що вказано в акті. Все ввійшло в опис, що було в складі. Він не знаю де на даний час поділося все обладнання, що не в акті. Він працював з ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2. Тоді керував ОСОБА_1, він привозив шнековий прес і ми на ньому працювали.
Цех по переробці гречки за адресою АДРЕСА_2 працював як при житті ОСОБА_4, так і після його смерті та приносив прибуток сім’ї відповідачів. Той факт, що ОСОБА_4 виготовляв гречку з купленого на гроші ОСОБА_1 обладнання підтверджується договором між ЧП ОСОБА_4 і базою відпочинку „Дніпро” від 14.11.2000 року (л.с.22,23) на поставку гречки, показами свідків, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, рапортами про витрачену електроенергію, у зв’язку з роботою цеху в 2002-2003 роках (л.с.) та квитанціями про сплату за електроенергію в 2002-2003 роках (л.с.).
Не можуть приймати до уваги посилання відповідачів на довідку Березанського районного управління сільського господарства за № 05-5-167 від 11.05.2005 р., яку надавала суду ОСОБА_2 і на якій стоїть підпис не начальника зазначеного відділу, про неврожай гречки, у зв’язку з чим нібито цех по переробці гречки не працював. Відповідно до довідки Управління агропромислового розвитку Березанської райдержадміністрації за № 07-5-544 від 04.08.2008 року зазначена вище довідка Березанського районного управління сільського господарства за № 05-5-167 від 11.05.2005 р. є недійсною. Таким чином, відповідачі вводять умисно суд в оману, оскільки гречка перероблялася та мали місце її поставки різним юридичним особам.
Не можуть прийматися до уваги також ствердження представника відповідачів, що станки та обладнання на яке претендує ОСОБА_1 не зазначені родовими ознаками. На все майно, яке підлягає поверненню ОСОБА_1, останній надав суду накладні про його придбання, в яких зазначено яке саме майно було передано у власність ОСОБА_1 і яке куплене за його особисті кошти.
Не можуть прийматися до уваги також ствердження відповідачів, що цех не працював, гречка та олія не виготовлялися. Зазначені спростовані в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та наданими суду документами- рапортами про витрачену електроенергію, у зв’язку з роботою цеху в 2002-2003 роках та квитанціями про сплату за електроенергію в 2002-2003 роках.
Укладення засновницького договору про спільну діяльність між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 було затягнуто у часі з вини ОСОБА_4, який до дня своєї смерті не міг оформити на себе права власності на складські приміщення, які розташовані за вказаною вище адресою, і не ліквідував вчасно підприємство „Промінь”, в якому він був одним із засновників і на якому числилися зазначені складські приміщення.
Таким чином, ОСОБА_2 отримала по факту у свою власність складські приміщення за адресою АДРЕСА_1 з істотним поліпшенням,
які були здійсненні за особисті кошти ОСОБА_1(ремонт даху), а також отримала все перелічене вище майно: станки і обладнання для переробки зерна гречки на крупу, крупорушку,
дробилку ДКУ, бак алюмінієвий ємкістю 1,5 куб.м., бак ємкістю 0,5 куб. м., шнековий прес з обладнанням до нього, які були куплені за особисті кошти ОСОБА_1
Зазначені вище складські приміщення разом зі всім переліченим вище обладнанням, яке в них знаходилось, відповідачка ОСОБА_2 передала відповідачці ОСОБА_8 Тобто, відповідачка ОСОБА_8 отримала у власність, в дар від відповідачки ОСОБА_2, все обладнання, яке було придбане за рахунок особистих коштів ОСОБА_1 (обладнання для переробки зерна гречки на крупу) і яке належало на праві власності ОСОБА_1 (крупорушку, дробилку ДКУ, бак алюмінієвий ємкістю 1,5 куб.м., бак ємкістю 0,5 куб. м., шнековий прес з обладнанням до нього), та майно з істотним поліпшенням, яке було здійснено за рахунок коштів ОСОБА_1 (покрівля даху складських приміщень)
Відповідачі не надали суду жодного доказу, що обладнання та майно, на яке претендує ОСОБА_1, належить їм на праві власності. Не надали суду жодного документу про це, та не надали суду свідків, які б могли це підтвердити.
Справа № 2 – 165 2010 рік
Р і ш е н н я
і м е н е м У к р а ї н и
17 вересня 2009 року Березанський районний суд Миколаївської області
в складі : головуючого - судді Мадай С.І.
при секретарі Лотоцькій І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_17, ОСОБА_18 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_16 та Новофедорівської сільської ради про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, рішень Новофедорівської сільської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_16 21.09.2006 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_17, ОСОБА_18 про витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи тим, що 09.12.2005 року ТОВ Деметра, директором якого є позивач, згідно з договором купівлі-продажу майна купило у співвласників майна колишнього КСП Примор’я” артезіанську свердловину вартістю 11000 грн. в АДРЕСА_3 а 20.03.2006 року позивач отримав свідоцтво про право власності на вищезазначене майно. 06.05.2006 року після ремонтних робіт на артезіанській свердловині були залишені металеві водопровідні труби з муфтами скріплення на них в кількості 9 шт., які того ж дня відповідач ОСОБА_18 перевіз на мехзагін, мотивуючи тим, що його дружина ОСОБА_17 є власником частини свердловини. Оскільки позивачу водопровідні труби не повернуто, у зв’язку з чим він не має змоги закінчити ремонт свердловини та користуватися нею, просить суд витребувати свердловину, що знаходиться в АДРЕСА_3 та 9 металевих труб з муфтами скріплення, з незаконного володіння відповідачів та повернути їх позивачу.
ОСОБА_17 13.10.2006 року звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_16 та Новофедорівської сільської ради, в якій просила: зобов’язати Новофедорівську сільську раду надати їй викопіювання земельної ділянки під будівлями, які знаходяться на мех.току (ваги, тверде покриття, обладнання КЗС, сапетки кукурудзяної та артезіанської свердловини) та видати свідоцтво про право власності на майно, яке належить ОСОБА_17 відповідно до договорів купівлі-продажу права власності на майнові паї; рішення виконкому Новофедорівської сільської ради № 50 від 14.06.2005 року та № 95 від 13 грудня 2005 року визнати незаконними та скасувати; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на вищезазначене майно, видане 20 березня 2006 року виконавчим комітетом Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області на ім’я ОСОБА_16; визнати за нею право власності на ? частину артезіанської свердловини, мотивуючи тим, що вказана свердловина передана ОСОБА_18 згідно з актом прийому-передачі комісією по врегулюванню майнових відносин СХПК Примор’я, як майно групи співвласників. 12.05.2005 року ОСОБА_17 придбала у ОСОБА_19 та ОСОБА_20 належні їм майнові паї в майновому комплексі в розмірі 1169 грн. та 1338 грн., в тому числі і на артезіанську свердловину. Проте при зверненні до Новофедорівської сільської ради їй було відмовлено у реєстрації права власності на майнові паї, оскільки рішенням № 52 від 10.08.2004 року виконкому Новофедорівської сільської ради визнано право власності на нерухоме майно за групою 64 співвласників. Крім того, рішенням Березанського районного суду від 19 жовтня 2005 року визнано дійсними договори купівлі-продажу права власності на майнові паї членів КСП Примор’я, укладені 12.05.2005 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_20, ОСОБА_19
До участі у справі в якості співвідповідачів залучено: ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_44, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77.
Представник ОСОБА_16 – ОСОБА_78 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що група співвласників групи ОСОБА_22 мала право власності на свердловину та корівник відповідно до акту про розподіл майнових паїв від 02.08.2004 року, визнане рішенням Новофедорівської сільської ради від 10.08.2004 року. ТОВ “Деметра” придбало артезіанську свердловину у групи співвласників майна групи ОСОБА_22 При реєстрації придбаного майна в БТІ позивач ОСОБА_16, як єдиний власник ТОВ “Деметра” зареєстрував свердловину на своє ім’я. ОСОБА_78 заперечив проти зустрічного прозову і пояснив, що ОСОБА_17 придбала за договорами не конкретне майно, а майнові права, оскільки власники не отримали конкретне майно в натурі, тому не мали права його продавати. Крім того ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_6 та ОСОБА_79 не входили в групу співвласників майнових паїв ОСОБА_22
ОСОБА_17, ОСОБА_18 та їхній представник – ОСОБА_80 у судовому засіданні позов ОСОБА_16 не визнали. ОСОБА_17 свої позовні вимоги підтримала, просила визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності, (корівника вартістю 45000 грн., артезіанської свердловини вартістю 11000 грн., трансформаторної підстанції вартістю 4000 грн.) від 9 грудня 2005 року, укладений між директором ТОВ Деметра ОСОБА_16 і представником співвласників ОСОБА_22, визнати незаконним та скасувати свідоцтво на право власності на вищезазначене майно, видане 20.03.2006 року виконавчим комітетом Новофедорівської сільської ради на ім’я ОСОБА_16, визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Новофедорівської сільської ради № 95 від 13 грудня 2005 року, та визнати за нею право власності на 1\2 частину артезіанської свердловини за адресою : АДРЕСА_3, оскільки нею було сплачено громадянам, які в 2000 році отримали у спільну власність свердловину згідно зі структурою пайового фонду в КСП Примор’я, 5464 грн. Також пояснила, що вказана свердловина передана ОСОБА_18 згідно з актом прийому-передачі комісією по врегулюванню майнових відносин СХПК Примор’я, як майно групи співвласників. 12.05.2005 року ОСОБА_17 придбала у ОСОБА_19 та ОСОБА_20 належні їм майнові паї в майновому комплексі в розмірі 1169 грн. та 1338 грн., в тому числі і на свердловину. Проте при зверненні до Новофедорівської сільської ради їй було відмовлено у реєстрації права власності на майнові паї, оскільки рішенням № 52 від 10.08.2004 року виконкому Новофедорівської сільської ради визнано право власності на нерухоме майно за групою 64 співвласників. Просила визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності, укладений між директором ТОВ Деметра ОСОБА_16 і представником співвласників ОСОБА_22, визнати недійсним свідоцтво на право власності на майно, видане 20.03.2006 року виконавчим комітетом Новофедорівської сільської ради на ім’я ОСОБА_16, визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Новофедорівської сільської ради № 95 від 13 грудня 2005 року, та визнати за нею право власності на 1\2 частину артезіанської свердловини за адресою : АДРЕСА_3, оскільки нею сплачено громадянам-власникам свердловини 5464 грн. Також пояснила суду, що в процесі паювання майна СГВК Примор’я двома групами співвласників в 2000 році (70 осіб, представники ОСОБА_18 та ОСОБА_22С.) та в 2001 році (64 особи, представник ОСОБА_18) отримано майно на суму майнових паїв цілісними майновими комплексами, при цьому ОСОБА_18 в 2000 році отримав на першу групу осіб свердловину в с. Федорівка. ОСОБА_20 та ОСОБА_19, які входили до 1-ї групи, повідомили ОСОБА_18 про продаж своєї частки свердловини згідно з структурою розподілу майнових паїв, після чого ОСОБА_18 видав їм відповідні документи на отримання майна. 12 травня 2005 року ОСОБА_17 придбала частину свердловини у ОСОБА_20 та ОСОБА_19 за договорами купівлі-продажу права власності на майновий пай. Рішенням Березанського районного суду вказані договори визнано дійсними. Проте Новофедорівською сільською радою ОСОБА_17 неодноразово відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на це майно, оскільки право власності належить іншим особам. Крім того, вважає, що акт про розподіл майнових паїв між двома уповноваженими – ОСОБА_22 та ОСОБА_81 є сфальсифікованим і не має юридичної сили, оскільки уповноважені мали доручення не від всіх власників, а деякі доручення є недійсними, так як закінчився термін їх дії або довірителі вже померли. Також ОСОБА_22 не мала доручень на продаж майна, а особам, які надали доручення, свердловина не належить. Водопровідні труби із свердловини знаходяться у ОСОБА_17 на мехзагоні, їх забрав чоловік – ОСОБА_18, так як вони не знали, що у ОСОБА_16 є свідоцтво про право власності на свердловину. Майно, на яке претендує позивачка, придбане нею за відомостями, розписками та договорами у 63 громадян, людям виплачено гроші, цифра вказана на підставі структури пайового фонду СГВК Примор’я.
Представник відповідачів – ОСОБА_22 у судовому засіданні пояснила, що її повноваження як представника співвласників обох груп підтверджувались письмовими дорученнями на отримання майна у ОСОБА_18, на реалізацію майна та договором про спільне володіння майном, зареєстрованим сільською радою. Вказаний в договорі купівлі-продажу договір про спільне володіння від 04.02.2005 року є технічною помилкою, фактично повинна бути дата 15.03.2000 року. У ОСОБА_18 права власності на майно немає, вони тільки охороняли майно. Після отримання попереджень від ОСОБА_18 про те, що потрібно забрати своє майно, 21.11.2003 року було зібрано збори співвласників, на які запрошували всіх, в тому числі і ОСОБА_18, проте він не прийшов. Також співвласники просили ОСОБА_18 надати дані про викуп майна, так як частина майна ним вже була передана або розукомплектована, але таких даних не отримали. Всього попереджень було близько 60. На зборах розподілили майно по структурі і виділили його в натурі цілісним майновим комплексом на 64 чоловіка. Співвласники не приховували своє право власності на виділене майно, вони навіть не добрали належного їм майна. Підстанцію за договором не продавали, коли з’ясували, що вона належить РЕМ, то викреслили з договору, тобто це є технічна помилка. За договором отримали 20 000 грн. З її групи, до укладання договору купівлі - продажу від 09.12.2005 р., з різних причин вийшли: ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_81, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89
Інші відповідачі у судове засідання не з’явилися та не повідомили причину своєї неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_16 підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_17 та ОСОБА_18 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що в 2000 – 2001 р.р. при реформуванні КСП “Примор’я” колишні члени КСП, на підставі ч.2 ст.9 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” отримали в спільну – часткову власність конкретне майно. Ні ОСОБА_18, ні ОСОБА_17 не входили до складу співвласників цього майна.
Зазначене майно, в тому числі корівник та артезіанська свердловина були передані співвласниками в користування ОСОБА_18
В зв’язку з тим, що ОСОБА_18 на протязі майже трьох років активно використовував частину майна без орендної плати, а інша частина розукомплектувалась або передавалась іншим особам без згоди співвласників, співвласники почали вимагати від ОСОБА_18 орендну плату за використання майна та відповідальності за його збереження.
В зв’язку з зазначеними вимогами співвласників, ОСОБА_18 направив кожному із співвласників лист наступного змісту: “13 листопада 2003 року с. Новофедорівка (прізвище, ім’я та по батькові співвласника) Прошу Вас у десятиденний термін отримати свій майновий пай у натурі. За послідуюче зберігання та охорону Вашого майнового паю я не несу відповідальність. Голова ф/г “Хорс” ОСОБА_18”
Отримавши таке попередження, співвласники забрали належне їм майно та 21.11.2003 р. провели загальні збори, на яких вирішили розділити майно в натурі між двома групами співвласників, створили комісію по виділенню майна в натурі та наділили її правом розділити та видати майно в натурі групам співвласників без подальшого затвердження на зборах (а.с.28-39).
Відповідно до акту розподілу майнових паїв в натурі від 02.08.2004 р. між двома групами співвласників ( група ОСОБА_22 та ОСОБА_90), групі ОСОБА_22, було передано артезіанську свердловину та корівник (а.с.59).
ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_6, ОСОБА_79 – не входили до переліку співвласників майна отриманого групою ОСОБА_22
Після розподілу майна в натурі, тобто з 02.08.2004 р. у цих осіб припинилось право спільної часткової власності відносно майна, належного співвласникам групи ОСОБА_22.
Придбання ОСОБА_17 права на майновий пай ОСОБА_19 та ОСОБА_20 12.05.2005 р., у ОСОБА_6 та ОСОБА_79, тобто після 02.08.2004 р. не породжує у неї прав на майно отримане групою співвласників ОСОБА_22 02.08.2004 р. і вона не є співвласником права на майно цієї групи.
Співвласники майна групи ОСОБА_22 відповідно до положень ст.ст. 319,358 ЦК України законно розпорядились належним їм майном і не порушили прав ОСОБА_17
Співвласники майна групи ОСОБА_22 не оспорюють договір купівлі продажу від 09.12.2005 р., рішення виконкому Новофедорівської сільської ради № 95 від 13 грудня 2005 року, свідоцтво про право власності на свердловину, видане ОСОБА_16
Після уточнення та доповнення зустрічного позову ОСОБА_17 остаточно просила суд визнати недійсним договір купівлі – продажу майна від 09.12.2005 р., визнати незаконним рішення виконавчого комітету сільської ради №95 від 13.12.2005 р., визнати недійсним свідоцтво про право власності на свердловину, видане ОСОБА_16, визнати право власності на ? частину артезіанської свердловини.
Оскільки ОСОБА_17 придбала не майно, а права на майнові паї, в переліку майна яких уже не було ні корівника, ні артезіанської свердловини, то відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України у неї немає матеріального права на позов – вона не є ні стороною в договорі купівлі – продажу корівника та артезіанської свердловини, ні іншою заінтересованою особою, право якої було порушено в результаті купівлі - продажу корівника та артезіанської свердловини її позов не підлягає задоволенню.
З копії договору купівлі продажу майна, що знаходиться у спільній частковій власності від 09.12.2005 р. (л.с.20) вбачається, що співвласники майна в особі голови Комітету (уповноваженого) ОСОБА_22, яка діє на підставі довіреності (Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільні частковій власності, від 04.02.2005 р.), з однієї сторони і ТОВ “Деметра” в особі директора ОСОБА_16, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали договір згідно якого ОСОБА_16 купив у співвласників майна корівник вартістю 45000,00 грн., артезіанську свердловину вартістю 11000,00 грн., трансформаторну підстанцію вартістю 4000,00 грн.
З копії протоколу зборів співвласників майнового паю, які знаходяться в сумісній частковій власності №2 від 29.12.2003 року вбачається, що співвласники майна надали доручення ОСОБА_22 на продаж будівель і споруд та заключати договори від їхнього імені.
З копії рішення виконкому Новофедорівської сільської ради № 95 від 13 грудня 2005 року (л.с.206) вбачається, що за ОСОБА_16, керівником ТОВ “Деметра”, визнано право власності на нежилі приміщення (корівник, артезіанську свердловину), які знаходяться в АДРЕСА_3.
З копії свідоцтва на право власності на майно, виданого 20.03.2006 року виконавчим комітетом Новофедорівської сільської ради (л.с.22) вбачається, що власником корівника та артезіанської свердловини, які знаходяться в АДРЕСА_3 є ОСОБА_16.
З копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Березанською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 20.03.2006 р. за реєстраційним номером 14199984 (а.с.23) вбачається, що власником корівника та артезіанської свердловини які знаходяться в АДРЕСА_3 є ОСОБА_16.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація прав на нерухоме майно – це офіційне визнання і підтвердження державного факту виникнення речових прав на нерухоме майно, тобто: видача свідоцтва, що посвідчує право власності ОСОБА_16 на корівник та артезіанську свердловину, та реєстрація цього права - є офіційне визнання і підтвердження державою його права на це майно.
Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.
Підстави виникнення цивільних прав передбачені ст.11 ЦК України.
На підставі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Перелік документів, що засвідчують право власності на нерухоме майно, визначений ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та додатком 1 до п.2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7\5. Поняття майнового паю як частки майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду, визначено п.2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177.
На підставі ч.1 ст.393 ЦК України, за позовом власника майна суд може визнати незаконним та скасувати правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, одним з документів, що встановлюють право власності та інші речові права, є свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду.
На підставі ч.2 ст.48 Закону України Про власність, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.
На підставі ч.1 ст.50 Закону України Про власність власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння.
Оскільки в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України, в судовому засіданні знайшло підтвердження право власності ОСОБА_16 на корівник на артезіанську свердловину, то його позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209,212-215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_16 до ОСОБА_17, ОСОБА_18 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити повністю.
Зобов’язати ОСОБА_17, ОСОБА_18 повернути ОСОБА_16 дев’ять металевих водопровідних труб з муфтами скріплення.
У позові ОСОБА_17 до ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_44, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68 Миколаївни, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77 та Новофедорівської сільської ради про визнання незаконними та скасування свідоцтва про право власності, рішень Новофедорівської сільської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження даного рішення може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі заяви через Березанський районний суд. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею апеляції через Березанський районний суд, або без подання заяви в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : підпис
З оригіналом згідно
Суддя Березанського районного суду С.І. Мадай