Справа № 2-2220  

2010 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14 вересня 2010 року  

  Київський районний суд м. Одеси в складі:  

    головуючого – судді       Салтан Л.В.  

    при секретарі         Небесній О.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом  

ОСОБА_1  

до Військової частини № А 0800 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  України в Київському районі м. Одеси  

про зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення доплати,  

заборгованості та моральної шкоди,  

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 звернувся до суду  позовом до Військової частини № А 0800 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  України в Київському районі          м. Одеси, в якому просив зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Одеси виплачувати йому щомісячне відшкодування шкоди починаючи в розмірі 1233,95 грн. стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Київському  районі       м. Одеси на його користь одноразово щомісячне відшкодування шкоди за період з 1 квітня 2001  року по 1 липня 2009 року в розмірі 57 695,12 грн., стягнути з В/Ч А0800 на його користь одноразово щомісячне відшкодування шкоди за період з 1 січня 2000 року до 1 квітня 2001 року у розмірі 4 747,44 грн. та завдану йому моральну шкоду в розмірі 50000 грн.  

9 березня 2010 року позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Київському  районі м. Одеси на його користь одноразового щомісячного відшкодування шкоди за період з 1 квітня 2001 року по 1 березня 2010 року в розмірі 74 074,43 грн.  

Позивач посилається на те, що він працював в 1973 році теслярем 4 розряду у військової частині 42033 (в наступний час правонаступник – військова частина А0800) і 2 серпня 1973 року на виробництві отримав травму. В 1974 році внаслідок травми йому було встановлено 50 відсотків втрати працездатності.  

У військової частині йому виплачувалось відшкодування шкоди у зв’язку з травмою на виробництві по рішенню суду і згідно останнього рішення Одеського обласного суду від 17 грудня 1975 року військова частина повинна була виплачувати йому щомісячно по 48 рублів 43 коп.  

У зв’язку зі створенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві його справа була передана до відділення Фонду з щомісячним відшкодування шкоди у розмірі 37 грн. У Фонді позивачу щорічно перераховували щомісячне відшкодування шкоди і на теперішній час позивач отримує 126 грн. 59 коп. що відповідає 50 відсотків втраченого заробітку.  

Позивач вважає, що такий розмір щомісячного відшкодування шкоди не відповідає дійсності, по вині військової частини А0800 йому своєчасно, тобто за 1992 року, не перерахували щомісячне відшкодування шкоди, як того вимагало законодавство.  

Позивач вважає, що на теперішній час щомісячне відшкодування шкоди повинно складати 1233, 95 грн. Перерахунок щомісячного відшкодування шкоди позивачем був зроблений виходячи з щомісячного відшкодування шкоди визначеного судом в 1975 році у розмірі 48 рублів 43 коп. і з урахуванням прийнятих постанов кабінету міністрів України і інших законодавчих актів, регулюючих порядок перерахунку відшкодування шкоди, яке виплачувалось згідно радянського законодавства до 1 січня 1992 року.  

Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.  

Представник військової частини А0800 позовні вимоги позивача не визнав, пояснив, що позивач має право вимагати перерахунок тільки з часу звернення до суду так як він пропустив строк позовної давності. Крім того представник військової частини наполягав на тому, що так як військова частина А 1297 розформована 30 грудня 2004 року і документи здані до Архіву, то немає ніяких відомостей, які б дали змогу провести перерахунок ОСОБА_1 в військовій частині А0800.  

Представник відділення Фонду позов визнав частково, згоден з тим, що щомісячне відшкодування шкоди позивачу виплачувалось у військовій частині невірно, менших розмірів ніж було встановлено судом в 1975 році, замість 48 рублів 43 коп. До відділення Фонду справа ОСОБА_2 була передана з щомісячним відшкодуванням шкоди у розмірі 37 грн., що потягнуло зменшення страхових виплат у відділенні Фонду, але представник відділення Фонду вважає, що ОСОБА_1 необхідно зробити перерахунок з часу звернення до суду, так як вини відділення Фонду у невірному розрахунку немає.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.  

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював у військової частині 42033 теслярем 4 розряду і 2 серпня 1973 року отримав виробничу травму. У військовій частині 42033 складено Акт про нещасний випадок на виробництві по формі Н-1 а 20 листопада 1974 року лікарняною експертною комісією Ленінського району м. Одеси позивачу було встановлено 50 відсотків втрати професійної працездатності. Відшкодування шкоди позивачу виплачували у військовій частині 42033 по рішенню Одеського обласного суду від 17 грудня 1975 року у розмірі 48 рублів 43 коп. У зв’язку зі створенням 1 квітня 2001 року Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України справа ОСОБА_1 була передана до відділення Фонду в Київському районі м. Одеси, але в довідці про втрачений заробіток було вказано, що щомісячне відшкодування шкоди складає 37 грн. У відділенні Фонду продовжили позивачу виплачувати щомісяця по 37 грн. і після обов’язкового щорічного перерахунку на коефіцієнти, встановлені центральним органом статистики, складає 126, 59 грн.  

Позивач неодноразово звертався до керівництва військової частини та відділення Фонду в Київському районі м. Одеси з проханням перерахувати щомісячне відшкодування шкоди у бік збільшення, але йому було відмовлено і він надав до суду розрахунок щомісячного відшкодування шкоди використав для цього нормативні акти з цього питання.  

Суд перевіривши розрахунки щомісячного відшкодування шкоди, надані позивачем дійшов до висновку, що розрахунки відповідають нормативним актам, що регулюють порядок перерахунку щомісячного відшкодування шкоди, яке було призначене згідно радянського законодавства.  

Щомісячне відшкодування шкоди у розмірі 48 рублів 43 коп. яке призначене судом в 1974 році, необхідно збільшити на коефіцієнт 4,1, який відповідає періоду призначення шкоди 1971-1975 року і такий порядок регулюється Постановою КМУ «Про коректування рівня пенсій, призначених до введення в чинність Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 2 грудня 1991 року, Постановою КМУ «Про додаткові заходи у зв’язку з підвищенням заробітної плати» від 21 березня 1992 року №140. Після такого перерахунку щомісячне відшкодування шкоди буде в розмірі 198 руб. 56 коп. (48,43 руб. х 4,1 = 198,56 руб.).  

Перераховане таким чином щомісячне відшкодування шкоди послідовно збільшується на коефіцієнти підвищення рівня мінімальної заробітної плати. Такий порядок передбачений Законом України «Про підвищення соціальних гарантій для працюючих» від 3 липня 1991 р. №1280-ХП, Постановою КМУ від 31 грудня 1991 року № 391, Правилами відшкодування шкоди...» від 23 червня 1993 р № 472, якими передбачено відшкодування шкоди коригувати з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів, мінімальної заробітної плати, а також у зв’язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги.  

Позивач вірно збільшив щомісячне відшкодування шкоди на коефіцієнти 2,6-2,16-2,25-2,55-2,0-1,5-2,89-3,0- 25,0-1,108-3,0-1,22-1,34-1,22-1,31.  

Такі коефіцієнти розраховані Міністерством праці та соціальної політики та передбачені постановою Кабінету Міністрів України №276 від 26 травня 1992 року, постановою Верховної ради України від 16 листопада 1992 року №2779-ХП, Декретом КМУ від 29.12.1992 р.№19-92, постановою ВРУ від 06.06.1993 №3243-ХП, постановою ВРУ від 27.08.1993 р. №3415-ХП, постановою ВРУ від 25.11.1993 Р.№3653-ХП, постановою ВРУ від 22.02.1996 р. №49/96-ВР, постановою КМУ від 26.07.1996 р. №832, Указом президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 р. №762/96, законом України від 24.12.1997 р. №780/97, законом України «Про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік, 1999 рік», законом України від 01.06.2000 року №1766-111 «Про встановлення мінімального розміру заробітної плати на 2000 рік»  

Після збільшення щомісячного відшкодування шкоди у розмірі 198 руб.56 коп., яке було розраховане на кінець 1991 року на усі коефіцієнти, передбачені переліченими актами, щомісячне відшкодування шкоди на час створення Фонду (на 1 квітня 2001 року) складає 360 грн. 55 коп.  

У відділенні Фонду позивачу збільшували щомісячне відшкодування шкоди на коефіцієнти збільшення середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу статистики, як передбачено ст.29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві..» від 23.09.1999 р. №1105-ХV.  

Центральним органом статистики передбачені такі коефіцієнти -01.03.2002 р. -1,193, 01.03.2003 – 1,182, 01.03.2004 – 1,152, 01.03.2005 – 1,152, 01.03.2005 р. – 1,238, 01.03.2006 – 1,203, 01.03.2007 р. – 1,183, 01.03.2008 р. – 1,125, 01.03.2009 р. – 1,063, 01.03.2010 р. – 1,00.  

При збільшенні щомісячного відшкодування шкоди у розмірі 360 грн.5 коп. на коефіцієнти, які застосовуються у Фонді, щомісячне відшкодування шкоди в наступний час складає 1233 грн.95 коп.  

(360,55 грн.х1,193х1,182х1,152х1,238х1,208х1,183.х1,125х1,063х1,0=1233,95 грн.).  

Суд приходить до висновку, що позивачу необхідно донарахувати щомісячне відшкодування шкоди у відділенні Фонду в Київському районі м. Одеси за період з 1 квітня 2001 року. по 1 вересня 1010 року, тобто за весь цей час, згідно п.43 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я..» затвердженим постановою КМУ від 23.06.1993 р.№472 – «якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв’язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги у порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці», ст.40 Закону України №1105-14.  

Суд також прийняв до уваги роз’яснення, викладені в п.22 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. №6 зі змінами та доповненнями – «за вимогами про продовження платежів або стягнення недовиплачених сум відшкодування у зв’язку з помилковим зниженням його розміру з вини власника підприємства, установи, організації виплата проводиться за весь попередній час, протягом якого належало відшкодувати шкоду, без обмеження будь-яким строком.»  

Позивачу безпідставно виплачувалось щомісячне відшкодування шкоди у розмірі 37 грн. і такий розмір був переданий до відділення Фонду в 2001 році, хоча згідно рішенню суду позивачу був встановлений більший розмір щомісячного відшкодування шкоди.  

Хоча доплата склалася по вині В/Ч 0800, але згідно листа виконавчої дирекції Фонду за №480-08-1 від 22.03.2007 року всю доплату за період з 01.04.2001 року до 01.09.2010 року повинно здійснювати  виплату в Фонді. Також вимоги передбачені ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2002 року №2272-Ш.  

За період з 01.04.2001 року до 01.09.2010 року позивачу недовиплачено 80718 грн.20 коп. Ці кошти повинні компенсувати у відділенні Фонду в Київському районі         м. Одеси.  

01.04.2001 р.-01.03.2002 р.- 360,55 грн.х11 міс.=3966,05 грн.; 01.03.2002 р.-01.03.2003 р. – 430,13 грн.х12 міс.=5161,63 грн.; 01.03.2003 р.-01.03.2004 р. – 508,40 грн.х12 міс.= 6100,96 грн.; 01.03.2004 р.-01.03.2005 р. – 585,67 грн. х12міс =7028,12 грн.; 01.03.2005 р.-01.03.2006 р. –725,05 грн.х12 міс. = 8700,60 грн.; 01.03.2006-01.03.2007 р. – 872,23 грн.х12 міс.=10466,76 грн.; 01.03.2007 -01.03.2008 р. – 1031,84грн х 12 міс.=12382,08грн.; 01.03.2008 р.-01.03.2009 р.-1160,82 грн.х12 м.=13929,84 грн.; 01.03.2009 р.-01.03.2009 р.-1233,95 грн.х12 м.=14807,4 грн.; 01.03.2010 р. – 01.09.2010 р. – 1233,95 х6 м.=7403,70 грн. Всього: 89947,14 грн.  

З наданої довідки відділення Фонду в Київському районі м. Одеси вбачається, що позивачу за період з 01.04.2001 р. до 01.09.2010 року виплачено 9082 грн.26 коп.  

У відділенні Фонду позивачу необхідно доплатити за період з 1.04.2001 року до 01.09.2010 року – 80714,95 грн. 20 коп. (89947,14 грн. – 9232,16 грн.=80714,95 грн.).  

Суд, розглянувши докази позивача, прийшов до висновку, що необхідно задовольнити вимоги позивача про стягнення з В/Ч 0800 заборгованості у розмірі 4747 грн.44 коп. та моральної шкоди.  

Позивач просить суд стягнути з В/Ч відшкодування шкоди за період з 01.01.2000 року, тобто з того часу, з якого позивачу припинили будь-яку виплату щомісячного відшкодування шкоди. На 01.01.2000 року при вірному розрахунку щомісячне відшкодування шкоди складало 225,60 грн.х3 міс.=676,80 грн., з 01.04.2000 року – 275,23 грн.х3 міс.=825,69 грн. і з 01.07.2000 року до 01.04.2001 року – 360,55 грн. х 9 міс.=3244,95 грн., а всього за цей час 4 747,44 грн.  

Судом встановлено, що згідно з рішенням Одеського обласного суду від 17.12.1975 року на користь позивача В/Ч повинно  було  виплачуватись 48 рублів 43 коп.  

Після 1992 року позивачу не був зроблений обов’язковий перерахунок щомісячного відшкодування шкоди, як того вимагали нормативні акти, прийняті з цього приводу – постанова КМУ від 31.12.1991 р.№391, постанова КМУ від 26.05.1992 р. №276.  

З 01.01.2000 року позивачу не виплачували взагалі ніякого щомісячного відшкодування шкоди посилаючись на те, що немає коштів. Позивач неодноразово звертався до керівництва В/Ч з проханням перерахувати йому щомісячне відшкодування шкоди про що свідчать відповіді та довідки, надані В/Ч позивачу на його запит.  

Заборгованість позивачу за період з 01.01.2000 року до 01.03.2001 року В/Ч до наступного часу не повернула.  

Військова частина А 0800 не прийняла ніяких мір, щоб провести перерахунок щомісячного відшкодування шкоди ОСОБА_1 і позивач на протязі багатьох років був вимушений отримувати щомісячне відшкодування шкоди малих розмірів, не відповідаючих мінімальним гарантіям, передбаченим державою. Із-за цього позивач постійно страждав.  

Позивач був вимушений обмежувати себе у всьому, так як в наступний час середньомісячний заробіток у розмірі 253 грн. 27 коп. з якого розраховане щомісячне відшкодування шкоди у розмірі 126 грн.63 коп., можливо розцінювати не тільки як грубе порушення прав позивача, так і душевні страждання із-за протиправних дій В/Ч А0800 стосовно позивача, членів його родини та близьких родичів.  

Розмір моральної шкоди суд визначає у розмірі 2000 гривень, на думку суду, такий розмір відшкодування моральної шкоди буде відповідати вимогам розумності і справедливості.  

Керуючись ст.ст. 213-215, 294 ЦПК України, Закону країни «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання…» від 23 вересня 1999 року №1105-ХIV, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, суд –  

ВИРІШИВ:  

Зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Одеси  виплачувати ОСОБА_1 щомісячне відшкодування шкоди починаючи з 1 вересня 2010 року у розмірі 1233 грн. 95 коп.  

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків  на виробництві в Київському  районі  м. Одеси   на користь  ОСОБА_1  одноразово  щомісячне відшкодування шкоди за період з 1 квітня 2010  року до 1 вересня 2010 року в розмірі 80714 грн. 95 коп.  

Стягнути з В/Ч А0800 на користь ОСОБА_1 одноразово щомісячне відшкодування шкоди за період з 1 січня 2000 року до 1 квітня 2001 року у розмірі 4747 грн. 44 коп.  

Стягнути з військової частини А0800 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду  у розмірі 2000 грн.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з його дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Головуючий