Справа № 2-а-160/10  

  П О С Т А Н О В А  

  І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И  

29 жовтня 2010 року.                                                                                  м. Острог  

09 год. 00 хв.  

  Острозький районний суд Рівненської області  

  в складі:  

головуючого судді                 Назарука В.А.  

при секретарі                        Захарчук І.В.  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Острозького району нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  

  в с т а н о в и в:  

  позивачі звернулися до суду з позовами до відповідача про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 01.10.2010 року.  

Відповідач позов не визнав та вказав, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. В письмових запереченнях проти позову відповідач в обґрунтування заперечень зазначив, що ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) зазначеній категорії осіб пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, але дана норма не передбачає яким саме органом і за рахунок яких коштів та в якому порядку здійснюється призначення та виплата.  

Посилаючись на ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про соціальний захист дітей війни", зазначив, що відсутня затверджена величина мінімальної пенсії за віком,  від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни; мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і для обчислення розміру підвищення до пенсій особам, які мають статус "дитина війни" відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не застосовується; фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 р. зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо питання фінансування витрат на підвищення до пенсії дітям війни внесені не були, порядок реалізації ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", затверджений постановою Кабінету Міністрів України чи іншим нормативно-правовим актом, відсутній.  

Управління Пенсійного фонду в Острозькому районі окрім цього зазначило, що позивачами пропущено строк позовної давності. В зв’язку з викладеним просить в задоволенні позовів відмовити повністю.  

Дослідивши матеріали справи,  суд дійшов висновку, що позови     підлягають до задоволення.  

  Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років є дитиною війни.  

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року, отже вони є дітьми війни, що підтверджується паспортами позивачів  та відповідними відмітками в пенсійних посвідченнях.  

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на їх забезпечення у разі втрати працездатності.  

Виходячи із цього, позивачі мають право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".  

Відповідно до ст. 6     Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

  Доводи відповідача про те, що відсутня затверджена законодавством величина мінімальної пенсії за віком,  від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, а  мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і застосуванню для обчислення розміру підвищення до пенсій особам, які мають статус "дитина війни" відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не підлягає, спростовуються наведеним нижче.  

Згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.  

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від               15 липня 1999 року для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.  

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції України, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги  не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.  

Розмір прожиткового мінімуму на 2010 рік для осіб, що втратили працездатність визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік. Так, прожитковий мінімум для вказаної категорії осіб становив: 695 грн. в період з 01.01.2010 р.; 706 грн. в період з 01.04.2010р.; 709 грн. в період з 01.07.2010 р.; 723 грн. в період з 01.10.2010 р.; 734 грн. в період з 01.12.2010 р.  

Отже, величиною мінімальної пенсії за віком,  від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.  

Пунктом 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, а відповідно до  ч. 4 ст. 9 КАС України у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

  З листа управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області з відмовою здійснення перерахунку пенсії та надбавки як "дитині війни" вбачається, що позивачі отримували підвищення до пенсії тільки в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 р., до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема,  забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п. 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.  

А відтак, беручи до уваги те, що згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачам мало проводитись нарахування та виплата підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

  Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги. Так, у справах "Кечко проти України" та "Бурдов проти Росії" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.  

  Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що відсутній нормативно-правовий акт, який визначав би порядок реалізації ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Керуючись принципом верховенства права, суд з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, зазначає, що правовідносини, які виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни підвищення до пенсії, то така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.   

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо невиплати підвищення  до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, для позивачів ОСОБА_1 за період з  07.04.2010 по 01.10.2010 року  та ОСОБА_2 за період з 11.04.2010 по 01.10.2010 року є протиправними.  

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його дій, яка полягає у невиплаті підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" позивачам ОСОБА_1 за період з 07.04.2010 по 01.10.2010 року та ОСОБА_2 за   період з 11.04.2010 по 01.10.2010 року у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в цій частині.  

При цьому, суд бере до уваги, що дія ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2010 рік не зупинялась.  

Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлено КАС України або іншими законами.  

Ухвалою Острозького районного суду від 19.10.2010 року позовні вимоги до управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення пенсії як "дитині війни" ОСОБА_1. за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року і з 01.01.2010 року по 07.04.2010 року та позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення пенсії як "дитині війни" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року і з 01.01.2010 року по 11.04.2010 року залишено без розгляду.  

Керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  

П О С Т А Н О В И В :  

Позови задовольнити.  

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ОСОБА_1 за період з   07 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року  з врахуванням абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум та ОСОБА_2 за період з 11 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року  з врахуванням абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.  

  Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з моменту отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя  

Назарук В.А.