Справа № 2-2768 /10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Піцикевич І.Й.
при секретарі Грабар Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Доброгостівської сільської ради Дрогобицького про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво до відповідача Доброгостівської сільської ради Дрогобицького району, посилаються на те, що вона є власником житлового будинку на підставі договору дарування від 9 лютого 2008 р.
Будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,2393 га., яка нею приватизована.
Для покращення своїх побутових умов вона самочинно побудувала господарську будівлю літ. «Д» розмірами 6,17 х 8,36 м., сарай літ. «Є» 6,15 х 4,45 м. та прибудову до житлового будинку літ. «а» 3,70 х 10,0 м., це будівництво вона погодила з своїми сусідами.
В даний час вона не може оформити право власності на самочинно збудовані споруди, оскільки це можливо тільки в судовому порядку.
Відповідно до ст. 376 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки чи землекористувача суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Вона при проведенні самочинного будівництва нічиї права не порушила.
Комунальне підприємство «Дрогобицьке районне бюро планування та архітектури» надало їй висновок, що самовільно побудований сарай, господарська будівля, прибудова до житлового будинку, хоча побудовані без належно затвердженого проекту, проте не порушують будівельні норми і правила і не ущімлюють нічиї інтереси.
Вартість самочинно збудованих будівель становить 210465 грн.
В даний час вона користується цією прибудовою, проте не має права власності на неї.
Просить постановити рішення, яким відповідно до вимог ч. 5 ст. 376 ЦК України визнати за нею право власності на самочинно збудовані господарську будівлю літ. «Д» розмірами 6,17 х 8,36 м., сарай літ. «Є» 6,15 х 4,45 м. та прибудову до житлового будинку літ. «а» розмірами 3,70 х 10,0 м.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подала заяву про уточнення позовних вимог і просить визнати за нею право власності на приміщення, що знаходяться в самочинно прибудованому приміщенні до житлового будинку літ. «а», а саме: приміщення літ. 1-1 площею 3,6 м.кв, 1-2 – 7,4 м.кв., 1-3 – 3,9м.кв., 1-4 – 5,4 м. кв., 1-5 – 7,8 м.кв.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилається на обставини, викладені у позовній заяві, пояснила суду, що здійснила самочинне будівництво господарської будівлі літ. «Д» розмірами 6,17 х 8,36 м., сараю літ. «Є» 6,15 х 4,45 м. та прибудову до житлового будинку літ. «а» 3,70 х 10,0 м. проведено без відповідного дозволу та проекту, це будівництво вона провела за згодою сусідів, воно не порушує нічиї законні права і інтереси, а тому просить визнати право власності на нього, щоб вона могла зареєструвати його в установленому порядку.
Представник відповідача Доброгостівської сільської ради в судове засідання не з’явився, подавши письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
З оглянутого свідоцтва про реєстрацію право власності на нерухоме майно від 16 лютого 2008 р. вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1
Згідно із довідкою Дрогобицького районного відділу ГУМ НС України у Львівській області з приводу протипожежного стану житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 № 6/448 від 26.05.2010 р. та висновку Колективного підприємства «Дрогобицьке районне бюро планування та архітектури» № 21 від 07.07.2010 р. збудовані позивачем в АДРЕСА_1 добудова до житлового будинку розміром 3,7 х 10 м. до складу якої входять приміщення літ. 1-1 площею 3,6 м.кв, 1-2 – 7,4 м.кв., 1-3 – 3,9м.кв., 1-4 – 5,4 м. кв., 1-5 – 7,8 м.кв., господарські будівлі розмірами 6,17 х 8,36 м.,, 4,45 х 6,15 м. , ці самовільно добудовані житлове приміщення та господарські будівлі не порушують будівельні норми і правила, а також не порушують права інших осіб, порушень протипожежних правил не виявлено.
З оглянутого державного акту на право власності на земельну ділянку від 26 листопада 2009 р. вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2393 га., розташованої в АДРЕСА_1, наданої для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
З оглянутого плану земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_1, наданої позивачеві для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, вбачається, що всі самочинно збудовані нею споруди розташовані в межах наданої їй земельної ділянки.
З оглянутого рішення № 130 від 17 листопада 2008 р. виконавчого комітету Доброгостівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_1 надано дозвіл на добудову житлових приміщень до існуючого житлового будинку в АДРЕСА_1.
Даючи оцінку дослідженим доказам, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та такими, що підлягають до задоволення, цими доказами установлено, що позивач є власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_1 Дрогобицького району, вона здійснила самочинне будівництво добудову до житлового будинку розміром 3,7 х 10 м. яка складається з приміщень літ. 1-1 площею 3,6 м.кв, 1-2 – 7,4 м.кв., 1-3 – 3,9м.кв., 1-4 – 5,4 м. кв., 1-5 – 7,8 м.кв., господарських будівель розмірами 6,17 х 8,36 м.,, 4,45 х 6,15 м., без порушень встановлених чинним законодавством норм і правил та без порушень прав інших осіб, ці вимоги ґрунтуються на ч. 3 ст. 376 ЦК України, яка встановлює, що право власності на самочинно збудоване майно може бути визнане за рішенням суду за особою, яка вчинила самочинне будівництво на земельній ділянці, відведеній для цієї мети, так як в справі немає доказів про самочинне захоплення земельної ділянки.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст.376 ч.3 ЦК України, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити, визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані добудову літ «а» до житлового будинку розміром 3,7 х 10 м. що складається з приміщень літ. 1-1 площею 3,6 м.кв, 1-2 – 7,4 м.кв., 1-3 – 3,9 м.кв., 1-4 – 5,4 м. кв., 1-5 – 7,8 м.кв, господарські будівлі літ. «Д» розмірами 6,17 х 8,36 м., сарай літ. «Є» 6,15 х 4,45 м., що розташовані в в АДРЕСА_1 вартістю 210465 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення, через Дрогобицький міськрайонний суд, а відповідачем у ці ж строки з дня отримання копії рішення.
Суддя
Справа № 2-815/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2009 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Піцикевич І.Й.
при секретарі Грабар Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_3 до Рихтицької сільської ради Дрогобицького району про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_3 звернулась з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво до відповідача Рихтицької сільської ради Дрогобицького району, посилається на те, що вона на підставі договору дарування від 7 лютого 2003 р. є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2, в даному будинку фактично проживають дві сім’ї її батьки та вона з своєю дочкою.
Оскільки належний їй житловий будинок не задовольняв проживаючих в ньому мешканців, то вона самочинно провела надбудову другого поверху в даному житловому будинку вартість якої становить 59217 грн.
Земельна ділянка, на якій знаходиться належний їй житловий будинок нею приватизована, що підтверджується державним актом про право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 487931, площа даної земельної ділянки становить 0,2053 га.
Вона та члени її сім’ї користуються самочинно збудованими жилими приміщеннями. Відповідно до технічного висновку про стан конструктивних елементів, зробленого державним підприємством ДНДтаПВІ „Проект реконструкція” від 3 лютого 2009 р., належний їй житловий будинок в цілому знаходиться в нормальному стані, його планування відповідає будівельним нормам, протипожежним та санітарним вимогам, будівельні роботи виконано якісно, він є придатним для експлуатації.
Просить визнати за нею право власності на самовільно побудовані нею будівлі.
Позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, посилається на обставини, викладені у позовній заяві, пояснила суду, що самочинне будівництво здійснене нею через невеликі розміри належного їй житлового будинку, а тому вона провела роботи з перепланування житлового будинку та добудови другого поверху, просить задовольнити її позов.
Представник відповідача Рихтицької сільської ради Дрогобицького району Андрійчик С.Ф. позовні вимоги ОСОБА_3 визнав, пояснив суду, що не заперечує проти визнання права власності на самовільно пере обладнані та добудовані позивачкою приміщення, оскільки при їх спорудженні не допущено порушень, ці споруди збудовано на земельній ділянці, відведеній позивачеві, вона не порушує законні права та інтереси інших осіб.
З оглянутої довідки, виданої Дрогобицьким МБТІ та ЕО від 21 січня 2009 р. вбачається, що позивач є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування від 7 лютого 2003 р., в ньому самовільно збудовано другий поверх вартість якого становить 59217 грн.
З технічного висновку про стан конструктивних елементів, зробленого державним підприємством ДНДтаПВІ „Проект реконструкція” від 3 лютого 2009 р., вбачається, що належний позивачці житловий будинок в цілому знаходиться в нормальному стані, його планування відповідає будівельним нормам, протипожежним та санітарним вимогам, будівельні роботи виконано якісно, він є придатним для експлуатації.
З оглянутого поверхового плану житлового будинку вбачається, що позивачка самочинно добудувала другий поверх у належному їй житловому будинку.
З оглянутого державного акту на право приватної власності на земельну ділянку вбачається, що позивачка є власником земельної ділянки площею 0,2053 га, що знаходиться в АДРЕСА_2, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
Враховуючи наведене суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову відповідачем ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України, а відповідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Даючи оцінку дослідженим доказам, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3 є підставними та такими, що підлягають до задоволення, цими доказами установлено, що вона є власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_2, і на відведеній їй земельній ділянці самочинно провела добудову та переобладнання житлового будинку без порушень встановлених чинним законодавством норм і правил та без порушень прав інших осіб. Ці вимоги ґрунтуються на ч. 3 ст. 376 ЦК України, яка встановлює, що право власності на самочинно збудоване майно може бути визнане за рішенням суду за особою, яка вчинила самочинне будівництво на земельній ділянці, відведеній для цієї мети.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст.376 ч.3 ЦК України, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити, визнати за ОСОБА_3 право власності на самочинно переобладнаний житловий будинок з надбудовою другого поверху, що розташований в АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів через Дрогобицький міськрайонний суд.
Суддя
Справа № 2-253
2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2008оку Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Піцикевич І.Й.
при секретарі Грабар Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулись з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво до відповідача виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, посилаються на те, що вона на підставі договору міни від 25 листопада 1999 р. вони є власниками житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_3, який розташований на земельній ділянці площею 611 м. кв.
На відведеній для обслуговування житлового будинку який знаходився у незадовільному стані, вони самочинно побудували веранду літ. „а” розмірами 3,о х 6,74 м., сарай літ. „Е” розмірами 1,98 х 4,59 м., гараж літ „е” розмірами 5,15 х 7,10 м., якими вони користуються без правовстановлюючих документів.
Згідно з експертними висновками протипожежного стану житлового будинку та Комунального архітектурно-планувального підприємства „Архпроект” самочинно побудовані ними споруди відповідають будівельним та протипожежним нормам і правилам і не порушують права інших осіб.
Просять визнати за ними право власності на самовільно побудовані будівлі.
Позивач ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав, посилається на обставини, викладені у позовній заяві, пояснив суду, що самочинне будівництво здійснене ними на місці старих споруд, які прийшли у непридатний для використання стан, тому щоб покращити свої умови та запобігти подальшому руйнуванню цих споруд вони побудували нові, просить задовольнити позов.
Позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання не з’явились подавши письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_10 позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнала, пояснила суду, що не заперечує проти визнання права власності на самовільно пере обладнані та добудовані позивачами приміщення, оскільки при їх спорудженні не допущено порушень, ці споруди збудовано на земельній ділянці, власником якої є позивач ОСОБА_6, ці будівлі не порушують законні права та інтереси інших осіб.
З оглянутої довідки, виданої Дрогобицьким МБТІ та ЕО вбачається, що позивачі є співвласниками житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_3, на підставі договору міни від 25 листопада 1999 р., вартість самовільно добудованих гаража, сараю, веранди становить 21179 гривень.
З оглянутого державного акту про право приватної власності на землю вбачається, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,0611 га., розташованої розташованого в АДРЕСА_3.
Згідно із експертним висновком протипожежного стану житлового будинку та висновком Комунального архітектурно-планувального підприємства „Архпроект” вбачається, що збудовані позивачами споруди знаходяться на відведеній їм земельній ділянці без порушення будівельних норм і правил без порушення протипожежних вимог, дана обставина підтверджується планом земельної ділянки та розташованих на ній будівель.
Даючи оцінку дослідженим доказам, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є підставними та такими, що підлягають до задоволення, цими доказами установлено, що вони є власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_3 і на відведеній їй земельній ділянці самочинно провели добудову веранди, сараю та гаража без порушень встановлених чинним законодавством норм і правил та без порушень прав інших осіб. Ці вимоги ґрунтуються на ч. 3 ст. 376 ЦК України, яка встановлює, що право власності на самочинно збудоване майно може бути визнане за рішенням суду за особою, яка вчинила самочинне будівництво на земельній ділянці, відведеній для цієї мети.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст.376 ч.3 ЦК України, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити, визнати за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 право власності на самочинно збудовані веранду літ. „а” розмірами 3,0 х 6,74 м., сарай літ. „Е” розмірами 1,98 х 4,59 м., гараж літ „е” розмірами 5,15 х 7,10 м, що розташовані в АДРЕСА_3.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів.
Суддя