КОПІЯ  

Категорія: 20                         Справа № 2-521/2010  

РІШЕННЯ  

Іменем України  

1 жовтня 2010 року                                         м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Левика Я.А.,

при секретарі – Гавришків М.І.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3,              ОСОБА_4, представника відповідачів ОСОБА_5, приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, представника органу опіки та піклування Золочівської районної державної адміністрації Рибки А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_8 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю третіх осіб приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, органу опіки та піклування Золочівської міської ради, органу опіки та піклування Золочівської районної державної адміністрації про визнання недійсним договорів дарування, -

встановив:  

ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3,          ОСОБА_4, з участю третіх осіб приватного нотаріуса Золочівського нотаріального округу ОСОБА_6,  органу опіки та піклування Золочівської міської ради, органу опіки та піклування Золочівської районної державної адміністрації (який був залучений до участі у справі судом) про визнання недійсними договорів дарування: ? часток квартири АДРЕСА_3 в місті Золочеві від 15.03.2008 року укладеного між ОСОБА_11 (в інтересах якого діяла ОСОБА_4.) та ОСОБА_3; гаража цегляного АДРЕСА_4 від 15.03.2008 року укладеного між ОСОБА_11 (в інтересах якого діяла ОСОБА_4.) та         ОСОБА_3

В обґрунтування позивач у позовній заяві, а її представники у судовому засіданні зазначали, що 15.03.2008 року у реанімаційному відділенні фтизіо-пульманологічного центру раптово помер батько неповнолітнього ОСОБА_9 – ОСОБА_11 12.03.2008 року він, знаходячись на лікуванні та перебуваючи у вкрай важкому стані здоров’я, надав довіреність, за якою уповноважив племінницю ОСОБА_4 вчинити правочин від його імені, а саме: подарувати його житло (3/4 частки згаданої квартири) сестрі – ОСОБА_3 15.03.2008 року ОСОБА_4 на підставі вказаної довіреності оформила договори дарування за якими подарувала згадані ? частки квартири та гараж ОСОБА_3 Вважають, що вказані правочини (договори дарування) слід визнати недійсними, оскільки такі укладені всупереч правам та інтересам неповнолітнього сина померлого ОСОБА_11 Так, відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст.ст. 203 ч.6, 215, 216, 236 ЦК України, ч.2 ст. 64 ЖК України, ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3 Сімейного кодексу України укладенням вказаних правочинів померлим ОСОБА_11 через свого представника було порушено права неповнолітнього, як члена сім’ї померлого, зокрема, право на користування житловим приміщенням згаданої квартири. Враховуючи вказані норми закону представник ОСОБА_11 – ОСОБА_4 повинна була отримати попередню згоду органів опіки та піклування на вчинення правочинів щодо належного довірителю нерухомого майна. Укладаючи договір без такої згоди, не врахувавши інтересів неповнолітнього, який проживає у тяжких житлових умовах та на даний час має намір здобувати освіту, на що потрібні значні кошти відповідачі та померлий порушили права неповнолітнього. Просили позов задовольнити.

Відповідачі позов заперечили, пояснили, що оспорювані позивачем договори укладені відповідно до вимог закону та без жодних порушень прав неповнолітнього ОСОБА_9. Дійсно неповнолітнім є сином померлого ОСОБА_11, від імені якого були укладені спірні договори. Проте неповнолітній у спірній квартирі ніколи не проживав, оскільки проживав із своєю матір’ю після розірвання шлюбу між батьками. Не був ніколи її користувачем та не був власником вказаної квартири. Тому відчужуючи без згоди органу опіки та піклування належну йому частку у квартирі №6 ОСОБА_11, жодним чином не порушував прав свого сина, який до квартири жодного відношення не мав. Крім цього, жодними чином не були порушені права неповнолітнього при відчуженні гаража, оскільки він по відношенню до гаража, теж, жодних прав не мав.

Третя особа приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу          ОСОБА_6 позов заперечила. Пояснила, що при укладенні спірних договорів чинні норми законодавства були дотримані, жодних порушень не було. Вона, як нотаріус зобов’язана згідно законодавства, перевірити чи дійсно хтось із неповнолітніх користується нерухомістю, яку мають намір відчужувати на момент вчинення нотаріальної дії. Вказане нею було перевірено, а саме отримано довідку про тих хто зареєстрований, як особи що проживають у спірній квартирі та її власників. Аналогічна перевірка проводилась і щодо гаража. У довідках неповнолітніх вказано не було, а тому у неї не було передбачених законом підстав вимагати у особи, що мала намір відчужити нерухомість згоди опікунської ради на відчуження майна. Крім цього, у неї не було жодних даних, які б свідчили про те, що у квартирі фактично (без реєстрації) проживає неповнолітній.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Золочівської районної державної адміністрації при вирішенні спору поклався на розсуд суду. Пояснив, що ними перевірялись умови проживання неповнолітнього та вони дійсно не є добрими. Квартира у якій він проживає маленька. Крім цього, до них за отриманням дозволу на відчуження спірної квартири ніхто не звертався.

Позивач ОСОБА_8 та представник третьої особи органу опіки та піклування у судове засідання не з’явились будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Із пояснень осіб, що беруть участь у справі, копій свідоцтва про народження                       ОСОБА_9, виданого повторно Золочівським районним відділом РАГС Львівської області 18.01.1996 року; свідоцтва про смерть ОСОБА_11, виданого відділом РАЦС Золочівського РУЮ Львівської області 17.04.2008 року; актового запису №51 про народження ОСОБА_9, виданого  відділом РАЦС Золочівського РУЮ Львівської області, складеного 9.03.1995 року; довідки Золочівського МВЖКП №424 від 13.03.2008 року, вбачається що 15.03.2008 року у м.Львові помер батько неповнолітнього ОСОБА_9 – ОСОБА_11, який проживав один на АДРЕСА_3 у м.Золочеві.

З наведеного вище, а, також, копій довіреності від 12.03.2008 року посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_13; договору дарування ? частки квартири від 15.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу ОСОБА_6; витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.03.2008 року 18104139; договору дарування гаража від 15.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу ОСОБА_6; витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.03.2008 року 318104123, вбачається, що відповідач        ОСОБА_4 15.03.2008 року діючи на підставі довіреності від 12.03.2008 року від імені             ОСОБА_11 подарувала, а відповідач ОСОБА_3 прийняла у дар належні ОСОБА_11: ? частки квартири АДРЕСА_3 в м.Золочеві Львівської області та гараж цегляний АДРЕСА_4 у м.Золочеві Львівської області.

Позивач вважає, що вказані договори укладені всупереч правам та інтересам неповнолітнього сина померлого, оскільки він як син свого батька, а тому член його сім’ї мав право на проживання у спірній квартирі. Відчужуючи частку вказаної квартири через представника батько мав би отримати згоду на відчуження органу опіки та піклування чого зроблено не було. Крім цього, з цих же підстав батько порушив його права відчуживши гараж.

Проте, як вбачається із пояснень осіб, що беруть участь у справі, акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_9 від 22.05.2008 року; листа Золочівського РВ ГУМВС України у Львівській області від 27.08.2010 року  №3832; актового запису №51 про народження ОСОБА_9, виданого  відділом РАЦС Золочівського РУЮ Львівської області, складеного 9.03.1995 року (де вказано, що місце проживання батьків народженого АДРЕСА_1); згаданої довідки Золочівського МВЖКП №424 від 13.03.2008 року; свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 21.03.1997 року Золочівським районним відділом РАГС Львівської області; листа Золочівського РВ ГУМВС України у Львівській області від 20.09.2010 року  № 4242 неповнолітній ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 з народження та по даний час постійно проживає за адресою м.Золочів АДРЕСА_1 Львівської області, та з 22.06.2001 року його місце проживання за вказаною адресою зареєстроване у встановленому законом порядку. За адресою м.Золочів АДРЕСА_3 Львівської області неповнолітній ОСОБА_9 ніколи не проживав, зареєстрованим як особа, що проживає у вказаній квартирі не був. Крім цього, вказана квартира (як вбачається із свідоцтва про право власності на квартиру) була приватизована під час шлюбу батьків неповнолітнього, після його народження, а саме згідно рішення від 19.10.1995 року та власниками її стали тоді мати померлого ОСОБА_11 – ОСОБА_7. та ОСОБА_11 Більше того, з часу розірвання шлюбу між батьками неповнолітнього 21.03.1997 року місце проживання неповнолітнього було визначене з мамою, тобто з ОСОБА_8, за місцем її реєстрації м. Золочів АДРЕСА_1 Львівської області. Жодних спорів з приводу визначення місце проживання неповнолітнього після розірвання шлюбу між батьками не виникало. Крім цього, з померлого батька на користь матері стягувались аліменти на утримання неповнолітнього. Після розірвання шлюбу батько неповнолітнього фактично перестав бути членом його сім’ї, проживав окремо та становив окрему сім’ю. Неповнолітній належав на той час та належить на даний час до іншої сім’ї, яку складає його мати, він та баба. Тому у неповнолітнього права на користування житлом у якому проживав батько не виникало.

Жодних доказів, які б стверджували про наявність, на час відчуження частки спірної квартири, права у неповнолітнього ОСОБА_9 на проживання у спірній квартирі, тобто права на користування нею; права власності на квартиру, а так само на спірний гараж судом не здобуто.

Враховуючи вказане жодних підстав для задоволення позову немає, оскільки відчуживши належне йому нерухоме майно, а саме ? частики квартири та гараж без згоди органу опіки та піклування померлий ОСОБА_11 жодним чином не порушив прав свого неповнолітнього сина ОСОБА_9 на вказане майно, зокрема, і права на житло, оскільки таких прав по відношенню до згаданого майна у неповнолітнього не було.

Враховуючи наведене у задоволенні позову слід – відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 29 ч.3, 203, 204, 215 Цивільного Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст. 18 Закону України «Про охорон дитинства», ст.ст. 64, 150, 156 Житлового Кодексу України, -

вирішив:  

У задоволенні позову ОСОБА_8 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю третіх осіб приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, органу опіки та піклування Золочівської міської ради, органу опіки та піклування Золочівської районної державної адміністрації про визнання недійсним договорів дарування – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги, особами, що беруть участь у справі та були присутніми при його проголошенні протягом десяти днів з дня проголошення рішення, особами, що беруть участь у справі та не були присутніми при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Суддя:                                 /ПІДПИС/

копія вірна.

Суддя Золочівського районного суду                           Я.А. Левик