Справа №2-276/10

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

 06 жовтня 2010 року                                                                          

                                  Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Локтіонової О.В.,

при секретарі – Федоровській Л.А.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3,

представника відповідача Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області – Ткаченко О.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання недійсним розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області і державного акта на право власності на земельну ділянку та анулювання реєстрації цього акту,-

 У с т а н о в и в:

 18 січня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 в СТ «Корабел», надану для ведення садівництва в межах території Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області відповідачу та анулювати реєстрацію цієї земельної ділянки в відділі державної реєстрації нерухомого майна, державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Жовтневого реєстраційного відділу Миколаївської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру».

23 квітня 2010 року у судовому засіданні позивачка збільшила позовні вимоги і крім вищезазначеного просить визнати недійсним розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області (далі – Адміністрація) №742-р від 31.10.2007 р. в частині передачі у власність відповідача земельної ділянки АДРЕСА_1 в СТ «Корабел».

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що з 29.12.1983 р. по 09.07.2008 р. вона знаходилася у шлюбі з відповідачем. У 1990 році вони купили у ОСОБА_7 дачну ділянку АДРЕСА_1. Дану земельну ділянку за взаємною згодою вони оформили на відповідача шляхом вступу його до членів товариства. За спільні гроші вони побудували на ділянці дачний будинок та господарські споруди. В 2007 році в садовому товаристві почалася приватизація садових ділянок. Вона звернулася з листом до Адміністрації з проханням не приватизувати їх земельну ділянку до поділу їх з відповідачем майна судом. Листом від 16.07.2007 р. Жовтнева РДА Миколаївської області їй повідомила, що ОСОБА_2 подав заяву на приватизацію ділянки АДРЕСА_1 в СТ «Корабел». Крім того згодом Адміністрація повідомила їй, що розпорядженням №743-р від 31.10.2007 р. ОСОБА_2 виключений із списку садоводів про безоплатну передачу земельних ділянок у власність. В своєму листі  Адміністрація повідомила їй, що для вирішення питання відносно приватизації вищевказаної земельної ділянки їй необхідно надати Адміністрації довідку про її членство в садівничому товаристві «Корабел». Після чого вона звернулася до садівничого товариства «Корабел» з проханням не приватизувати їх земельну ділянку до поділу їх з відповідачем майна судом та про розірвання їх шлюбу. 15 березня 2009 року вона була прийнята до членів товариства та знову звернулася до Адміністрації з проханням включити її в приватизацію земельної ділянки, але останні їй пояснили, що 12 березня 2008 року ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 Оскільки на час придбання земельної ділянки вона була дружиною відповідача і користувалася земельною ділянкою, то вважає, що на підставі ч.3 ст.116 ЗК України вона також має право на приватизацію вищезазначеної земельної ділянки. Тому вона вимушена звернутися до суду і просить її позов задовольнити.  

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що у 1990 році він купив у ОСОБА_7 дачну ділянку АДРЕСА_1 та цього ж року вступив до членів вказаного товариства. Вказану земельну ділянку він приватизував, після чого у голови товариства він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. Розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області він не оспорював. Відмови від приватизації земельної ділянки він не писав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволені, так як розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області №742-р від 31.10.2007 року законне і обґрунтоване. Відповідач ОСОБА_2, заплативши у 2007 році гроші за приватизацію земельної ділянки, до отримання державного акту на право власності на землю, їх назад не вимагав, а отже всі його дії свідчили про те, що він бажає приватизувати земельну ділянку. Позивачка ніякого права на цю ділянку не має, оскільки відповідач був членом СТ «Корабел» і йому ця ділянка була виділена у користування.

Представник Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області в судовому засіданні пояснила, що обидва розпорядження, а саме №742-р від 31.10.2007 року та №743-р від 31.10.2007 року чинні і просила вирішити справу на розсуд суду. Крім того пояснила, що документи по такій категорії справ збираються головами садових товариств від тих членів, які хочуть приватизувати земельні ділянки, після чого він їх здає до відділу земельних ресурсів. Після підготовки ними документів Адміністрація приймає розпорядження. Так само відбувається і у випадку, коли людина відмовляється згодом від приватизації. Вона приносить заяву до відділу земельних ресурсів, а згодом Адміністрація приймає розпорядження. Цю людину в Адміністрацію не викликають, щоб з’ясувати його думку з приводу відмови від приватизації, розглядається тільки його заява.

Третя особа – Відділ Держкомзему у Жовтневому районі Миколаївської області свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.

Свідок ОСОБА_8 в суді пояснив, що з грудня 1996 року по 01 жовтня 2010 року він був головою садівничого товариства «Корабел», а ОСОБА_2 з 1990 року був членом вказаного товариства. В 2007 році було вирішено розпочати приватизацію земель, наданих членам товариства в користування. Після чого ОСОБА_2 дав йому свою копію паспорту та ідентифікаційний код, а також написав заяву про бажання приватизувати земельну ділянку. Вказані документи він зібрав зі 100 членів товариства, додав до них викопіровки земельних ділянок та довідки про членство у товаристві, і здав їх у відділ земельних ресурсів Жовтневого району Миколаївської області. Після цього до нього підходив відповідач з заявою про бажання відмовитися від приватизації землі, він йому відповів, що таку заяву не прийме і пояснив, що він повинен з нею особисто піти до Жовтневої районної державної адміністрації. Зробив він це, чи ні, йому невідомо. З такою ж заявою до нього підходила і позивачка. Він їй також пояснив, щоб вона зверталася до Адміністрації. ОСОБА_2 не звертався до нього з проханням повернути гроші, які він сплатив за приватизацію землі. В 2008 році коли державні акти були готові, він отримав їх у відділі земельних ресурсів, зареєстрував їх у державного реєстратора і під розпис роздав кожному члену товариства, в тому числі і ОСОБА_2 Той не виявив жодного небажання отримувати державний акт.  

Відповідно до членської книжки садовода та виписки із протоколу засідання правління ОСОБА_2 12.09.1990 року прийнятий в члени товариства СТ «Корабел» (а.с.10,11), тому що згідно розписки він придбав у ОСОБА_7 садову ділянку АДРЕСА_1 в цьому товаристві (а.с.12).  

17.10.2007 року КП «Миколаївським міжміським БТІ» було виготовлено технічний паспорт на садовий будинок в АДРЕСА_1, власником якого зазначений ОСОБА_2 (а.с.13-15).  

Із заяви позивачки до голови садівничого товариства «Корабел» вбачається, що 29 березня 2008 року вона зверталася до голови товариства з проханням не передавати земельну ділянку АДРЕСА_1 у власність сільської ради, так як після рішення суду вона мала намір приватизувати вказану ділянку (а.с.27).

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.07.2008 року шлюб між ОСОБА_6. та ОСОБА_2, зареєстрований 29.12.1983 року, було розірвано (а.с.28).

12 лютого 2007 року Жовтневою РДА Миколаївської області було прийнято розпорядження №54-р про безкоштовну передачу земельних ділянок у власність для ведення садівництва, в тому числі і ОСОБА_2 ділянку АДРЕСА_1 (а.с.52-55). 31 жовтня 2007 року до цього розпорядження, розпорядженням №743-р були внесені зміни шляхом виключення позиції 48 додатку в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1 (а.с.62).  

З розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 31.10.2007 року №742-р вбачається, що ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка АДРЕСА_1 для ведення садівництва площею 0,0373 га (а.с.57-61). На підставі цього розпорядження ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №915626 від 12.03.2008 року (а.с.41).  

Згідно з рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 03.11.2009 р., яке набрало чинності 11.02.2010 року, ОСОБА_6 було відмовлено у визнанні права власності на Ѕ частину земельної ділянки АДРЕСА_1 в СТ «Корабел» та на Ѕ частину садового будиночку та споруд. Земельну ділянку було визнано особистою приватною власністю ОСОБА_2 (а.с.63-67).

Проаналізувавши досліджені по справі докази у сукупності, судом встановлено наступне.  

Згідно з ч.5 ст.35 ЗК України приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Тобто з припису цієї статті прямо вбачається, що право на приватизацію має член садівницького товариства. Оскільки у судовому засіданні встановлено, що членом СТ «Корабел» з 1990 року був ОСОБА_2, то і право на приватизацію було саме в нього. Він його реалізував шляхом подання заяви про це та оплати робіт по оформленню документів. Своє бажання приватизувати земельну ділянку АДРЕСА_1 в СТ «Корабел» він підтвердив і тим, що отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. Якщо б в нього такого бажання не було, він би відмовився отримувати акт та вимагав повернути йому гроші, заплачені ним для підготовки документів.

Наявність розпорядження №743-р від 31.10.2007 р., яким були внесені зміни до розпорядження від 12.02.2007 р. №54-р шляхом виключення позиції 48 додатку в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_1, суд вважає прорахунком в організації роботи Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, яка повинна була виявивши дві заяви користувача земельної ділянки, які протирічать одна одній, викликати його та з’ясувати його думку на час прийняття розпорядження.

Оскільки розпорядження про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 є першим і воно надало йому права та обов’язки власника, то припинити право власності можливо тільки з підстав, зазначених у ст.140 ЗК України, серед яких є і добровільна відмова власника від права на земельну ділянку. Як встановлено у суді, такої відмови від ОСОБА_2 після винесення розпорядження на адресу адміністрації не поступало.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

 В И Р І Ш И В:

 В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання недійсним розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області №742-р від 31.10.2007 року і державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №915626 від 12.03.2008 року та анулювання реєстрації цього акту – відмовити.

На рішення може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.

                        Суддя                                                 О.В.Локтіонова