3 квітня 2007 року Справа 2- 137/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Борзнянский районний суд Чернігівської області в складі
головуюсого судді Тіслюка 1.1.
секретарі Циліцькій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Борзни справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2про розділ в натурі майна, набутого ними під час спільного проживання, що знаходиться по АДРЕСА_1, -
встановив:
ОСОБА_1. звернувся до ОСОБА_2. з позовом про розділ в натурі майна, набутого ними під час спільного проживання. Вказане у позові майно, на яке він претендує: кухонний гарнітур, кухонний куточок, конвектор, знаходиться по АДРЕСА_1. Вартість даного майна за підрахунком позивача становить 3700 грн. Одночасно, позивач, навівши у заяві вартість та перелік іншого майна, придбаного спільно з відповідачкою, зазначивши його сукупну вартість сумою в 8820 грн., зарахувавши до неї витрати на проведений у квартирі ремонт.
В судовому засіданні ОСОБА_1. позов підтримав, але від заявленої сплати на його користь вартості недодержаного ним при розділі майна в сумі 710 грн. він відмовився.
Позивач пояснив, що з відповідачкою ОСОБА_2. вони були знайомі близько восьми років. Маючи намір встановити законні сімейні стосунки з ОСОБА_2., за його ініціативою в лютому 2006 року було знайдено житло для спільного сімейного проживання - квартиру по АДРЕСА_1. Дана квартира була надана їм на підставі простої домовленості з ОСОБА_3., яка нею розпоряджається. Дану квартиру він планував згодом викупити. За період з лютого до середини грудня 2006 року, до того часу коли стосунки з відповідачкою він був змушений припинити, ними спільно були здійснені витрати на проведення ремонту в знятій квартирі на суму 1000 грн., а також на придбання іншого майна на суму 8820 грн. (опалювальний конвектор - 1700 грн., дитячу спальню - 1450 грн., кухонний куточок - 900 грн., кухонний гарнітур - 1100 грн., мийку - 60 грн., штори 500 грн., м*який куточок - 1000 грн., набір для ванної - 80 грн., люстру для кімнати - 70 грн., люстру для кухні -55 грн. бра - 35 грн., коридорну люстру - 35 грн.). Після розриву стосунків з відповідачкою позивач намагався вирішити з нею питання розділу майна, але не дійшов з нею згоди. Тому, він звернувся до суду і просить задовольнити його позов.
Відповідачка ОСОБА_2. позовні вимоги визнала частково. Вона підтвердила, що мала з позивачем стосунки сімейного характеру, а також і те,
2
що й квартирний ремонт і придбання меблів та інших побутових предметів, ними здійснювався на спільні грошові кошти.
Вона, визнавши позов в частини передачі на користь позивача опалювального конвектора, не визнала інших вимог стосовно передачі йому меблів та необхідності сплати вартості недоодержаного позивачем майна, що заявлялось ним в сумі 710 грн., мотивуючи це своєю незгодою з оцінкою їх вартості позивачем.
Вона пояснює це тим, що розрахунки, на які посилається позивач стосовно вартості проведеного ремонту та вартості меблів, не відповідають дійсності й вона їх вважає завищеними, оскільки знаходяться в користуванні певний час. Зазначені позивачем меблі вона вважає необхідними для себе та неповнолітнього сина, народженого в іншому шлюбі. Пропонує позивачу провести обмін іншими предметами меблів. Зокрема нею було запропоновано замість кухонного гарнітура передати дитячій спальний гарнітур. При цьому вона виходить з того, що всі витрати повинні визначатись в рівних частинах, оскільки вона, користувалась кредитними грошовими коштами. Не погоджуючись з вартісними оцінками майна, що зазначені в позові, вона одночасно заперечувала проти проведення судової товарознавчої експертизи з оцінки вартості майна, а також проведення оцінки кошторису ремонтних робіт в квартирі та вартості шпалер, лінолеуму тощо.
В судовому засіданні були допитані свідки, які дали такі показання.
Свідок ОСОБА_4. пояснила , що вона знайома з відповідачкою та позивачем і що вони з метою створення сім'ї зняли, приблизно у лютому 2006 року, квартиру провівши в ній ремонт а також придбали меблі для пріміщень у квартирі. їй відомо, що на облаштування житла та придбання меблів ОСОБА_2. використовувала гроші, отримані за кредитним договором, а також гроші, що надавались ОСОБА_1. Зі слів ОСОБА_2. їй відомо, що позивач і відповідачка перебували в шлюбних стосунках але законно шлюб хотіли зареєструвати пізніше.
Свідок ОСОБА_5пояснила, що їй знайомі позивач і відповідачка, стосунки яких між собою були сімейними, але вони не реєструвались як подружжя. Ними знімається квартира за вказаною у заяві позивача адресою. їй також відомо що для облаштування квартири вони спільно купляли меблі для приміщень в квартирі та проводили внутрішній ремонт.
Свідок ОСОБА_6. пояснив суду, що він знайомий з ОСОБА_1. і був на квартирі де той разом проживав з ОСОБА_2. Йому зі слів позивача відомо про сімейні стосунки з відповідачкою і про її небажання продовжувати їх. В квартирі за місцем проживання позивача він був і підтвердив наявність у квартирі нових меблів та ознак ремонту.
Свідок ОСОБА_7. в суді підтвердив, що позивач і відповідачка були знайомі близько восьми років. Останній час, з лютого по грудень 2006 року вони перебували у сімейних стосунках і, як йому відомо зі слів позивача, мали намір офіційно зареєструвати їх. Для облаштування їх сімейного житла проводився ремонт і були придбані меблі різного призначення. Він неодноразово позичав ОСОБА_1. гроші для зазначених цілей і той з ним ще не розрахувався. Йому також відомо, що з кінця 2006 року позивач і відповідачка більше не підтримують сімейних стосунків.
Суд, заслухавши думки сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
3
Як було встановлено, на початку 2006 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з метою створення необхідних побутових умов для сімейного проживання за спільним бажанням був проведений ремонт у квартирі, що була арендована у знайомих ОСОБА_1., а також на спільні грошові кошти були придбані різні меблі. Позивач і відповідачка в цей час мали сімейні стосунки, не перебуваючи в шлюбі й тому вважаються такими, що набули прав спільної сумісної власності на будматеріали, що застосовані під час ремонту, меблі та інше побутове майно, що ними придбано, у відповідності до ст.ст.60, 61 та 74 ч.2 Сімейного кодексу України.
Отже, вважається що кожна річ, придбана під час сімейного проживання, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.
Судом також було встановлено, що позивачка не погоджується з вартісними оцінками майна, що наведені у позові. Одночасно вона заперечує проведенню експертної оцінки вартості спірного майна, перебуваючого у спільній сумісній власності з позивачем, що унеможливлює здійснення судом більш детальної оцінки вартісної тотожності часток майна кожного з загальної спільної власності й обгрунтованість її заперечень на вимоги позивача.
Суд, беручі до уваги інтереси чоловіка дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення, вважає за неприйнятну пропозицію відповідачки щодо передачі позивачу дитячої спальні, оскільки це буде суперечить інтересам дитини ( сина відповідачки від попереднього щлюбу).
Згідно з ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між; ними.
Суд, на підставі викладеного, керуючись ст.ст.364, 370, 372 ч.3 ЦК України, ст.ст. 60,61,74 ч.2 Сімейного кодексу України, 10, 60, 212, 214, 215, ЦПК України, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1задовольнити.
Виділити в натурі ОСОБА_1. зі спільної сумісної власності ОСОБА_1. та ОСОБА_2. таке майно: кухонний гарнітур, кухонний куточок, обігріваючий конвектор.
Стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. держмито в сумі 51 грн. та на інфомаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді 30 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.