Справа  № 2- 822/ 2010р.  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 27 квітня 2010 року                                  Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                     Гирича С.В.

при секретарі судових засідань                     Чвак Л.М.

з участю представника позивача                     ОСОБА_2

відповідача та пр.відповідача ОСОБА_3.           ОСОБА_4

представника відповідачів Львівського міськвиконкому

та Управління архітектури та містобудування  

Львівської міської ради                          Бекесевич О.В.

пр.відповідача ІДАБК у Львівській області           Добушарського О.В.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Львівського міськвиконкому, Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про усунення перешкод у здійсненні права власності на будинок та земельну ділянку, визнання недійсними рішення Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради про надання дозволу на будівництво житлового будинку та затвердження проекту на будівництво та видачу Архітектурно-планового завдання, визнання недійсним дозволу на ведення будівельних робіт, зобов’язання припинити подальше будівництво, відшкодування моральної шкоди, суд -

  в с т а н о в и в:  

 Позивач звернулася до суду із позовом до відповідачів про визнання недійсним рішення Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради №3-0-5555/240 від 07.04.2008р. про погодження проекту на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 та видачу Архітектурно-планового завдання №825 від 27.12.2007р. на проектування індивідуального житлового будинку, визнання недійсним дозволу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 26.05.2008р. №269/08, зобов’язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припинити подальше будівництво будинку по АДРЕСА_1, стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь позивачки заподіяну моральну шкоду в розмірі 1 490 грн. з кожного.

Свої вимоги мотивує тим, що є власником АДРЕСА_2 та земельної ділянки закріпленої за будинком. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками суміжного АДРЕСА_1 та земельної ділянки. Рішенням  Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради №3-0-5555/240 від 07.04.2008р. було погоджено проект на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1, який був розроблений на підставі АПЗ №825 від 27.12.2007р., а  Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області було  видано дозвіл від 26.05.2008р. №269/08 на виконання будівельних робіт по зведенню індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1. Вважає, вказані  рішення   відповідачами незаконними,  погодженням технічної документації, видачею дозволу на будівництво та веденням будівельних робіт власниками АДРЕСА_1 грубо порушуються права позивача, як власника АДРЕСА_2 у м.Львові. Так, відповідно до АПЗ та рішення про погодження робочого проекту умовою побудови індивідуального будинку ОСОБА_4  є знесення старого АДРЕСА_1 в м. Львові.  співвласником якого являється позивач.  

При розгляді справи за позовом ОСОБА_3 про скасування аналогічних рішень про погодження проекту на будівництво індивідуального житлового будинку ОСОБА_8,    рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 13.02. 2006р.встановлено, що   будинок №43 та 43-а є одноповерховою забудовою, мають спільні конструкції, дах та інш., є непридатний до реконструкції, знаходиться в незадовільному стані. А тому  його знесення  без заподіяння шкоди АДРЕСА_1є неможливим .

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт неможливості знесення будинку №43  без заподіяння шкоди АДРЕСА_2 встановлений рішенням суду від 13.02.2006р.,яке набрало законної сили.  

Крім цього, вважає, що відповідачами завдано їй моральну шкоду, яка полягає в сильних душевних хвилюваннях внаслідок незаконного будівництва з порушенням пожежних та санітарних норм, небажання дотримуватися вимог закону та невиконання рішення суду про зобов’язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, її розмір оцінює в 2 980 грн. та просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1 490 грн. з кожного.  

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, дала пояснення аналогічні вище наведеним, доповнила що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11.08.1995р. розділено старий будинок по АДРЕСА_1 між трьома власниками ОСОБА_10 – Ѕ частину будинку та ОСОБА_11, ОСОБА_9 – Ѕ частину будинку, в даний час  власниками будинку по Ѕ частині є позивач та відповідач. Будинок є старий, має спільні конструктивні елементи і  його знесення без погодження із усіма власниками будинковолодіння не можливе. Позивач такої згоди не дає. Крім цього, просить врахувати, що відповідачі ОСОБА_10 відступили від погодженого проекту, зводять будинок на іншому місці, що підтверджено актом обстеження, який складено Інспекцією ДАБК.

Відповідач ОСОБА_4 та одночасно представник відповідача ОСОБА_3  позов не визнала , пояснила, що її чоловік являється власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, а тому у відповідності до вимог закону вправі здійснювати на своїй земельній ділянці будівництво будинку. Проект будівництва нового будинку дійсно погоджено з врахуванням знесення існуючого житлового будинку, але просить врахувати, що позивач також має намір будувати будинок і старий будинок буде обов’язково знесено.  На її думку вказаним будівництвом жодних перешкод позивачу вони не чинять,   відхилення від пожежних норм можливо є, але  вони не значні. Крім цього, рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 07.11.2007р. скасовано рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18.04.2005р. в частині знесення самовільного будівництва, а тому у неї на даний час не має жодних підстав для його знесення, а тому вони продовжували його будівництво. Тому просить у позові відмовити.

Представник відповідачів Львівського міськвиконкому та Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради Бекесевич О.В. позовні вимоги заперечив, пояснив, що рішення Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради №3-0-5555/240 від 07.04.2008р. про погодження проекту на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 та АПЗ №825 від 27.12.2007р. винесені законно, оскільки проект на зведення будинку погоджено з органами санітарного та пожежного нагляду, виконаний у відповідності з діючими нормами і таке будівництво передбачалося за умови знесення існуючого старого будинку по АДРЕСА_1  

Представник відповідача ІДАБК у Львівській області       Добушарський О.В. позовні вимоги заперечив, пояснив, що дозвіл Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 26.05.2008р. №269/08 на ведення будівельних робіт виданий законно на підставі рішення Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради №3-0-5555/240 від 07.04.2008р. про погодження проекту на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 та представленої проектної документації належно погодженої у всіх відповідних органах, а тому просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд позов задовільняє частково з таких підстав.  

Відповідно до ч.3 ст.375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч.8 ст.23 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

З рішення управління архітектури та містобудування Львівської міської ради №3-0-5555/240 від 07.04.2008р. (а.с.16) вбачається, що розглянувши звернення ОСОБА_4 та ОСОБА_3, представлений проект розміщення індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1, управління архітектури департаменту містобудування погодило вказаний проект. Відповідно до рішення проект розроблений на підставі Архітектурно-планувального завдання №825 від 27.12.2007р. (а.с.17) яким передбачено знесення існуючого індивідуального житлового АДРЕСА_1 в м. Львові. На підставі вказаного рішення  Інспекцією ДАБК у Львівській області видано 26.05.2008р. дозвіл №296/08 на виконання будівельних робіт по зведенню індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.15).

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2, а відповідач ОСОБА_3 власником будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1, їх земельні ділянки межують між собою. При цьому існуючий  будинок розміщений на обох земельних ділянках сторін та перебуває у їх спільній частковій власності.

Видаючи архітектурно-планове завданні та приймаючи рішення про затвердження проекту на будівництву індивідуального будинку на земельній ділянці відповідача по АДРЕСА_1, Управління архітектури м.Львова не врахувало положення ст. 23 ЗУ «Про планування і забудову території», яка  визначає, що планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

В супереч даній нормі закону, відповідач не лише не проінформував позивача, як власника суміжної земельної ділянки, про планування забудови сусідньої ділянки відповідачами ОСОБА_4, а й погодили проект на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 з грубим порушенням прав та законних інтересів позивача.  

Так, з рішення Управління архітектури (а.с.16), архітектурно-планового завданні (а.с.17) вбачається, що орган місцевого самоврядування прийняв рішення та погодив проект будівництва ОСОБА_3 індивідуального житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 за умови знесення існуючого старого будинку.  

В судовому засіданні представник відповідача Управління архітектури та містобудування визнав, що розміщеня запроектованого будинку без знесення старого будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у м. Львові не можливе і такий проект не відповідатиме нормам БНіПУ.  В той же час погоджуючи проект Управління архітектури та надаючи дозвіл на ведення будівельних робіт Інспекція ДАБК не врахували, що вказаний будинок перебуває у спільній  власності  сторін ОСОБА_9 та ОСОБА_3, розташований на двох земельних ділянках по АДРЕСА_1, є одноповерховою будівлею, яка має спільні конструкції, в тому числі дах, є непридатний до реконструкції, знаходиться в незадовільному аварійному стані . А тому    знесення АДРЕСА_2  без заподіяння шкоди АДРЕСА_1 є неможливим. Крім цього, якщо б і була технічна можливість знести лише частину будинку, яка відноситься до будинку №43-а, запроектований житловий будинок знаходиться на відстані значно менше 6 метрів від старого  будинку, що є грубим порушенням п.п. 2.9.,2.10,2.20 Державних будівельних норм.    

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що дійсно позивач погоджувалася раніше на знесення старого будинку за умови побудови зблокованого будинку із відповідачами ОСОБА_4 на межі ділянок, однак такої згоди не було досягнуто. Відповідач ОСОБА_4 розпочав самовільну побудову індивідуального будинку по АДРЕСА_1. В той же час листом №3-06692/20 від 08.06.2004р. Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради рекомендувало сторонам   будувати лише зблокований будинок , оскільки  земельні ділянки сторін по АДРЕСА_1 внаслідок поділу за рішенням суду від 11.08.1995р. є завуженими, а тому немає технічної можливості розмістити два окремі індивідуальні будинки на цих ділянках.

Погоджуючи даний проект  на будівництво індивідуального житлового будинку відповідачу ОСОБА_3 Управління архітектури достовірно знало про ці обставини, оскільки неодноразово було стороною у спорі між співвласниками будинку, але надало переваги лише одному із співвласників, погодило проект будівництва при умові знесення старого будинку, що в свою чергу створює технічні перешкоди позивачу у проектуванні нового житлового будинку.  

Отже, суд приходить до висновку, про те,  що вказаними рішенням Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради №3-0-5555/240 від 07.04.2008р., Архітектурно-планувального завдання №825 від 27.12.2007р. та дозволом Інспекцією ДАБК у Львівській області №296/08 від 26.05.2008р. на проведення будівельних робіт грубо порушені права позивача, як власника будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2, а тому їх слід визнати недійсними, а відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов’язати припинити подальше будівництво по АДРЕСА_1.

Суд вважає, що незважаючи на те, що дозвіл Інспекції ДАБК у Львівській області №296/08 від 26.05.2008р. на проведення будівельних робіт втратив свою силу, його слід визнати недійсним із часу видачі, оскільки при його видачі не враховано вимоги ст. 23 Закону України «Про планування і забудову території», ст.375 ч.3 ЦК України.

В той же час суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення із відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральної шкоди, оскільки  позивачем   не наведено суду достатніх доказів того, що діями відповідачів   завдано їй моральну шкоду,  а тому в цій частині у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 16, 60, 74, 209, 214, 215 ЦПК України,  ст.23 ЗУ «Про планування і забудову території», ст.ст.91,103 ЗК України, ст. ст. 358, 375 ЦК України, суд, -

  в и р і ш и в:  

 Позов задоволити частково.

Визнати недійсним рішення  Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради №3-0-5555/240 від 07.04.2008р. про погодження проекту на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 та видане Архітектурно-планового завдання №825 від 27.12.2007р. на проектування індивідуального житлового будинку, дозвіл Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 26.05.2008р. №269/08 на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1.

Зобов’язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припинити подальше будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1.

В решті в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

  На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені  ст.ст. 294, 295 ч.4 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.  

 Суддя: