Справа №2-497/2006, 2-28/2007

Рішення

іменем України

4 квітня  2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарях: Носенко 1.В., Воробей М.М., з участю:

позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання правочину недійсним, відшкодування вартості одержаного за правочином і моральної шкоди,-

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до ОСОБА_2 які у процесі судового розгляду уточнив і просив визнати правочин, укладений між його сином ОСОБА_3та сином відповідачки ОСОБА_4, недійсним, та стягнути з відповідачки на відшкодування вартості моторолера НопсІа В'ю, номер рами НОМЕР_12686,60 гривень, на відшкодування завданої моральної шкоди - 1000 гривень, понесені судові витрати в розмірі 308 гривень 60 копійок, пославшись на те, що він не давав згоди на укладення правочину щодо ремонту моторолера. Оскільки моторолер знаходиться у сина відповідачки в розібраному вигляді і повернути його неможливо, то просить стягнути вартість моторолера та відшкодувати моральну шкоду, яка була йому заподіяна.

Відповідачка позов визнала частково. Суду пояснила, що вона згодна відшкодувати позивачу лише вартість моторолера.

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що восени 2005 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, син позивача у справі, віддав в ремонт ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, сину відповідачки у справі, моторолер Нопёа Біо, номер рами НОМЕР_1, тобто фактично уклав з ним договір підряда на виконання ремонтних робіт, не отримавши при цьому згоди батьків, який повернув йому ОСОБА_4 через місяць в технічно несправному стані із заміненими запчастинами.

Відповідно до ст. 222 ЦК України правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому ст.221 ЦК України, тобто правочин вважається схвалений, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, портягом одного місяця не заявили претензії другій стороні.

Як вбачається з пояснень позивача, він дізнався про те, що його син віддав моторолер в ремонт ОСОБА_4, який його розібрав та замінив запчастини, в травні 2006 року. В кінці травня 2006 року він звернувся до відповідачки - з претензіями відшкодувати      вартість   моторолера,   оскільки   сам   моторолер   був   із   заміненими

2

запчастинами і в технічно несправному стані, що відповідачкою не оспорюється. Цей факт також підтверджений показаннями свідків ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7..

Згідно ч.2 ст.222 ЦК України правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

В судовому засіданні встановлено, що правочин між неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинений без згоди батьків, оскільки, як вбачається з пояснень сторін та показань свідка ОСОБА_8 -матері неповнолітнього ОСОБА_3 вони не давали згоду на його вчнення і не схвалюють його вчинення.

Відповідно до ст.ст. 31,32 ЦК України укладення договору підряду, пов"язаного з ремонтом моторолера, виходить за межі їх цивільної дієздатності, оскільки сторони цього договору не досягли вісімнадцятирічного віку.

Згідно ч.3 ст.222 ЦК України якщо обома сторонами недійсного правочину є неповнолітні особи, то кожна з них зобов"язана повернути другій стороні усе одержане нею за цим правочином в натурі. У разі неможливості повернення одержаного в натурі відшкодовується його вартість за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у неповнолітньої особи відсутні кошти, достатні для відшкодування, батьки зобов"язані відшкодувати завдані збитки, якщо вони своєю винною поведінкою сприяли вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що моторолер, який був предметом правочину, знаходиться в розібраному вигляді, всі деталі замінені, тобто моторолер повернути в натурі неможливо.

Як видно з висновку судової автотоварознавчої експертизи № С-22 від 16 березня 2007 року, вартість моторолера Нопаа Біо, номер рами НОМЕР_1у технічно справному стані, що відповідає строку експлуатації, без врахування дефектів догляду, зберігання та експлуатації, на день проведення дослідження -28.02.2007 року, складає 2686,60 гривень.

За таких обставин з відповідачки підлягає стягненню 2686 гривень 60 копійок на відшкодування вартості моторолера Нопсіа Біо, номер рами НОМЕР_1, тому що неможливо повернути його в натурі, оскільки відповідачка своєю винною поведінкою сприяла вчиненню даного правочину, яка проявилась в тому, що вона не контролювала належним чином поведінку свого неповнолітнього сина ОСОБА_6, який в гаражі зберігав моторолер сина позивача та проводив там його ремонт.

Згідно ч.2 ст.216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні завдано моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є необгрунтованими, оскільки позивач перед судом не довів, що з вини відповідачки зазнав моральних страждань.

З відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов"язані з оплатою судового збору, на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати на правову допомогу та витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи відповідно до ст. 88 ЦПК України, які розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених та відхилених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209,213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

3

Визнати договір по ремонту моторолера Нопсіа Біо, номер рами НОМЕР_1, укладений між неповнолітніми ОСОБА_3та ОСОБА_4, недійсним.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1на відшкодування вартості моторолера 2686 гривень 60 копійок,    судові витрати в розмірі 225 гривень 28 копійок, всього на загальну суму  2911 гривень 88 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд.