Судове рішення #11602013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 жовтня  2010 року                                                                   м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді     Дячука В.М.

суддів     Гриновецького Б.М., Гандзюка В.П.

з участю :   прокурора     Журавльова Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Івано-Франківського міського суду від 14 липня 2010 року,-

в с т а н о в и л а:

Даним вироком засуджений       ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженець

с. Бабухів Рогатинського району, житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, одружений, має двох неповнолітніх дітей, несудимий,

за ч. 4 ст. 190 КК України (далі - КК) до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередньо обраний – тримання під вартою . Строк відбуття покарання обчислюється з 28.07.2009 року.

Як встановлено вироком суду злочин вчинено при наступних обставинах.

09.05.2003 року приблизно о 11.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи по вул. Валовій в м. Івано-Франківську, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом нібито відкриття робочих віз для виїзду за кордон в Англію потерпілому ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5, отримав від потерпілого ОСОБА_3 гроші в сумі 4500 доларів США, що, згідно довідки НБУ, становило 24000 гривень 03 копійки. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 13.05.2003 року, перебуваючи по вул. Валовій в м. Івано-Франківську, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, під тим же приводом відкриття робочих віз для виїзду за кордон в Англію потерпілому ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5, отримав від потерпілого ОСОБА_3 гроші в сумі 6000 доларів США, що, згідно довідки НБУ, становило 31999 гривень 20 копійок. Таким чином, ОСОБА_2 шляхом обману заволодів грошима потерпілого ОСОБА_3 в особливо великих розмірах в сумі 55999 гривень 23 копійки, при чому взяті на себе зобов'язання ОСОБА_2 не виконав, а отримані гроші привласнив та використав для особистих потреб.

Справа № 11-471/2010р.                                   Головуючий у 1-ій інстанції Кишакевич Л.Ю.

Категорія ч. 4 ст. 190 КК України                                                           Доповідач Дячук В.М.

У поданій апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним і необґрунтованим у зв’язку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства і невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи . Зазначає, що у судовому засіданні не були безпосередньо допитані потерпілий та важливі свідки по справі. Просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., прокурора, який заперечив проти апеляції захисника і вважав вирок суду законним та справедливим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні неправомірних дій, за які його засуджено, ґрунтується на досліджених по справі доказах, яким суд дав належну оцінку.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 24), оголошеними у судовому засіданні, встановлено, що наприкінці березня 2003 року в спілці "Воїнів-Афганців", по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську він познайомився з ОСОБА_2, який пообіцяв відкрити візи для виїзду за кордон в Англію йому, його матері ОСОБА_4 та ОСОБА_5 При цьому відкриття віз ОСОБА_2 обіцяв забезпечити особисто, оскільки їхав у посольство Великобританії у м. Київ. Для цього передав ОСОБА_2 три закордонні паспорти, три свідоцтва про народження, два свідоцтва про одруження та фотокартки. При цьому ОСОБА_2 сказав, що він зможе заплатити за виготовлення даних віз самостійно, а при прибуттю в Англію мали відпрацювати йому гроші, які він затратив на виготовлення віз. Через деякий час ОСОБА_2 сказав, що не зможе самостійно оплатити ці послуги і говорив, що для відкриття віз необхідно заплатити 10500 доларів США. Позичивши гроші у знайомої матері в сумі 4500 доларів США, він на вул. Валовій в м. Івано-Франківську в присутності матері - ОСОБА_4, передав їх ОСОБА_2 для відкриття віз для виїзду в Англію та отримав від останнього розписку.

Через декілька днів ОСОБА_2 знову йому зателефонував і сказав, що необхідно додати ще 6000 доларів США. Вказану суму знову позичив у знайомої матері і у присутності матері передав ОСОБА_2 ці 6000 доларів США, при цьому розписки від ОСОБА_2 не взяв, оскільки на той час довіряв йому. Після передачі грошей ОСОБА_2 пообіцяв, що за декілька днів отримає візи. При цьому ОСОБА_2 повинен був приїхати до нього додому та привезти виготовлені візи, однак в обумовлений день не з'явився.

Після цього він неодноразово дзвонив ОСОБА_2, однак той, почав відмовлятися від взятих на себе зобов'язань, уникати зустрічей з ним, віз так і не відкрив, документи не повернув, а повідомив, що загубив їх.

Дані показання суд обґрунтовано прийняв до уваги, оскільки вони є послідовними і об’єктивно підтверджуються іншими доказами по справі.

Зокрема, показаннями свідка ОСОБА_7 – дружини потерпілого про обставини заволодіння ОСОБА_2 шляхом шахрайства грошима в сумі 10500 доларів США; показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_4 - мати ОСОБА_3 в березні 2003 року  позичала в неї спочатку 45000 доларів США, а потім ще 6000 доларів США для виготовлення віз до Англії. Також їй зі слів ОСОБА_4 їй відомо, що ОСОБА_2 візи не відкрив, гроші не повернув; аналогічними показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9

Суд дав належну оцінку зібраними по справі доказам, мотивував, з яких підстав він відкидає показання ОСОБА_2 про існування цивільно-правових зобов’язань, а також спростував твердження ОСОБА_2 щодо нібито неправомірних дій працівників міліції під час досудового слідства, де він повністю визнавав свою вину.

Дії ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 190 КК кваліфіковано правильно, а призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК.

За таких обставин доводи апеляції захисника про відсутність доказів винуватості ОСОБА_2  є необґрунтованими.

Не ґрунтуються на матеріалах справи і твердження в апеляції захисника на порушення вимог кримінально-процесуального закону при розгляді справи.

Як вбачається з протоколу судового засідання, показання потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_7 були оголошені судом в порядку ст. 306 КПК України, оскільки зазначені особи з 2005 року перебувають за кордоном і з цих причин не з’явилися в судове засідання.

Посилання в апеляції на те, що зазначений у вироку свідок ОСОБА_10 не допитувався в судовому засіданні, спростовується даними протоколу судового засідання.

Зокрема цей свідок вказував, що він познайомив ОСОБА_2 із ОСОБА_3 у спілці афганців в м. Івано-Франківську,  вони домовлялися про виїзд в Англію і мова йшла про гроші в сумі 4500 доларів США.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Вирок Івано-Франківського міського суду від 14 липня 2010 року відносно ОСОБА_2  залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в його інтересах - без задоволення.

Судді:     В.М. Дячук

Б.М. Гриновецький

В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом:

суддя     В.М. Дячук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація