У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Дячука В.М.,
суддів Гриновецького Б.М., Гандзюка В.П.
з участю : прокурора Недопитальської Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду від 26 липня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.,
уродженець м. Нальчик, Російська Федерація, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не працюючий, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, раніше судимий: 21.02.1995 р. Івано-Франківським міським судом за ч. 3 ст. 140 КК України (далі – КК) до позбавлення волі строком на 3 роки; 04.02.2002 р. Івано-Франківським міським судом за ч. 3 ст. 186 КК до позбавлення волі строком на 3 роки; 19.10.2005р. Івано-Франківським міським судом за ч. 2ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК до позбавлення волі строком на 3 роки,
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК до одного року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК до чотирьох років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК до чотирьох років трьох місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворим визначено остаточне покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі із конфіскацією майна.
Міру запобіжного заходу засудженому залишено раніше обрану - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу. Строк відбуття покарання рахується з 05.06.2010 року.
Як встановлено вироком суду злочини вчинено при наступних обставинах.
22.02.2010 року близько 22.00 год. ОСОБА_1, зайшовши на подвір'я приватного будинку про АДРЕСА_2 і, користуючись тим, що за його діями
Справа № 11-493/2010р. Головуюча у 1-ій інстанції Ковалюк І.П.
Категорія ч. 2 ст. 289 КК України Доповідач Дячук В.М.
ніхто не спостерігає незаконно заволодів моторолером, який належить громадянину ОСОБА_3, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на суму 3561 гривня.
13.03.2010 року близько 04.00 год. ОСОБА_1, з метою заволодіння чужим майном зайшов у приміщення «Інтернет-кафе», що по вул. Галицькій, 47 в м. Івано-Франківську, де наніс удар дерев'яною палицею в ділянку голови ОСОБА_4, заподіявши останній тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя та здоров'я, після чого з шухляди столу відкрито викрав кошти в сумі 2000 гривень та мобільний телефон, чим спричинив останній матеріальну шкоди на загальну суму 3845 гривень.
24.04.2010 року ОСОБА_1, перебуваючи в АДРЕСА_3 і скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав два золотих ланцюжка, які належать ОСОБА_5 загальною вартістю 4275 гривень, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму.
У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним і необґрунтованим у зв’язку з однобічністю та неповнотою досудового і судового слідства. Зазначає, що кримінальна справа щодо нього частково сфальсифікована працівниками міліції, також не згідний з кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 289 КК за ознакою повторності.
Просить врахувати всі пом’якшуючі покарання обставини та застосувати ст. 69 КК.
Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., прокурора, яка заперечила проти апеляції засудженого і вважала вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні неправомірних дій, за які його засуджено, ґрунтується на досліджених по справі доказах, яким суд дав належну оцінку.
Оскільки судове слідство по справі проводилося в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, засуджений не заперечував щодо такого порядку дослідження доказів по справі та йому було роз’яснено про те, що він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, то апеляційний суд не перевіряє доводи ОСОБА_1 про часткову фальсифікацію справи щодо нього.
Як вбачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та розкаявся у вчиненому.
Що стосується посилання в апеляції не те, що суд необґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно, то воно не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи.
За змістом частини 2 Примітки до ст. 289 КК під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений статтями 185, 186, 187, 189-191, 262, 410 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше, у 2002 та 2005 роках був засуджений Івано-Франківським міським судом за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 185, 186 КК.
За таких обставин суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК за ознакою повторності.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини справи.
Зокрема те, що ОСОБА_1 щиро покаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, частково відшкодував заподіяну шкоду.
Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для застосування ст. 69 КК, про що йдеться в апеляції засудженого, колегія суддів не знаходить.
Апеляційних підстав для скасування вироку та призначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Івано-Франківського міського суду від 26 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.
Судді: В.М. Дячук
Б.М. Гриновецький
В.П. Гандзюк
Згідно з оригіналом:
суддя В.М. Дячук