УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого-судді Томенчука Б.М.,
суддів: Гандзюка В.П., Гриновецького Б.М.,
з участю : прокурора Недопитальської Л.І.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Верховинського районного суду від 17 серпня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні 3 малолітніх дітей, раніше судимого вироком Верховинського районного суду від 04.06.2010р. за ст.125ч.2КК України на 850грн. штрафу,-
засуджено за ст. 246 КК України на 2 роки обмеження волі.
Відповідно до вимог ч.4 ст.70КК України за сукупністю злочинів у строк відбуття покарання йому повністю зараховано покарання призначене вироком Верховинського районного суду від 04.06.2010р. і остаточно призначено покарання 2 роки обмеження волі.
Незаконно добуту деревину конфісковано в дохід держави.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь держави 6770грн.96коп. спричиненої шкоди.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_2 залишено попередній-підписку про невиїзд.
________________________________________________________________________________
Справа № 11-490/2010р. Головуючий у 1 інстанції Данилюк М.П.
Категорія ст. 246 КК України Доповідач: Томенчук Б.М.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те що, в середині зими 2010р. та повторно 20.03.2010р. він самовільно, без відповідних документів, на території Верховинського райлісгоспу вчинив незаконну порубку двох сироростучих смерек загальною кубомасою 2,1метра кубічних, чим заподіяв лісовому господарству шкоду в розмірі 6770,96грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 вважає вирок неправильним та незаконним, однобічним і, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що ні досудовим слідством, ні судом його вину не доведено, а суд необґрунтовано поклав в основу обвинувачення показання свідка ОСОБА_3, з яким він перебував у неприязних відносинах, а не взяв до уваги те, що у нього були документи на відпуск лісоматеріалів. Також суд задовольняючи цивільний позов, не врахував його важкий матеріальний стан. Крім того, вважає, що суд призначив йому надто суворе покарання. Просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про законність та обґрунтованість вироку, яка заперечила вимоги викладені в апеляції, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали подану апеляцію, однак просять справу направити на додаткове розслідування, з мотивів неповноти досудового слідства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних досудовим слідством та належно досліджених і правильно оцінених в судовому засіданні доказах.
Сам засуджений, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні не заперечував про те, що в лютому 2010р. він дійсно зрубав одне дерево, однак вважає, що вказане дерево він зрубав на своєму пасовищі і при цьому мав на то відповідні документи.
Однак як вбачається із матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_2 вчинив самовільну рубку дерев на лісових ділянках, які відносяться до експлуатаційних та протиерозійних лісів.
Покликання ОСОБА_2 на наявність у нього наряду на відпуск лісоматеріалів, не може бути взято до уваги, так як зазначений наряд був дійсний до 25.03.2008р. Розрахунок спричиненої шкоди та індексацію також проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
Про вчинення самовільної рубки дерев на зазначених лісових ділянках підтверджується і відповідними документами, а також про це ствердили свідки, яких в судовому засіданні попереджалося про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а їх показання не викликають сумнівів, які суд обгрунтовано взяв до уваги і визнав їх достовірними.
Отже, кваліфікація неправомірних дій засудженого ОСОБА_2 за ст. 246КК України відповідає встановленим обставинам справи.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначеного покарання
не відповідає вимогам ст. 65КК України внаслідок його суворості, оскільки суд І інстанції хоч і послався на обставини , які пом’якшують покарання, а саме, що у ОСОБА_2 на утриманні перебуває 3 малолітніх дітей, однак не в повній мірі врахував їх, також не врахував суд, що ні сам засуджений , ні його дружина ніде не працюють, та ступінь тяжкості вчиненого злочину.
За таких обставин, колегія суддів вважає про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, тобто призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Верховинського районного суду від 17 серпня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_2 змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ст. 246 КК України до покарання призначеного судом першої інстанції, тобто на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.75КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік.
Згідно ст.76 КК України покласти на нього такі обов’язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий Б.М. Томенчук
Судді: В.П.Гандзюк
Б.М. Гриновецький
Згідно з оригіналом
Суддя Б.М. Томенчук