Справа № 22ц –4899/10 Головуючий у 1 інстанції – Жевнєрова Н.В.
Категорія: 19 Доповідач – Завидовська-Марчук О.Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської-Марчук О.Г.
суддів – Данилюк В.А., Осіпука В.В.,
при секретарі – Понєдєльнику О.А.,
з участю :
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3, ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення нікчемності заповіту та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 на рішення Шацького районного суду від 3 вересня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
13.05.2010 року представник позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним.
Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_7, після смерті останнього відкрилася спадщина на нерухоме майно. Ще за життя 03.04.2006 року батько склав заповіт на все своє майно своїй внучці, а його дочці ОСОБА_6, який був посвідчений секретарем Світязької сільської ради Шацького району Волинської області. Однак після смерті його позивачу стало відомо, що 16.07.2007 року останній склав інший заповіт на ОСОБА_5, який також був посвідчений секретарем Світязької сільської ради Шацького району Волинської області.
Просив визнати останній заповіт недійсним, оскільки в період з 09.07.2007 року по 18.07.2007 року батько знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні Шацької центральної районної лікарні з діагнозом забійна рана голови та струс головного мозку, що дає підстави вважати, що він під час складання заповіту не усвідомлював значення своїх дій та не міг керуватися ними.
В зв’язку з чим просив визнати заповіт недійсним.
Під час розгляду справи 08.07.2010 року представником позивача було подано заяву про зміну підстав позову. Заяву обґрунтовано тим, що оспорюваний заповіт є недійсним, оскільки був посвідчений секретарем Світязької сільської ради Шацького району Волинської області з порушенням вимог закону, оскільки волевиявлення спадкодавця при його складанні не було вільним і не відповідало його внутрішній волі. Крім того, секретар сільської ради не мала права посвідчувати цей заповіт, оскільки на неї не був покладений такий обов’язок рішенням виконкому Світязької сільської ради, як це передбачено Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України.
09.08.2010 року представник позивача змінив позовні вимоги та просив встановити нікчемність заповіту, посвідченого 16.07.2007 року, секретарем Світязької сільської ради Шацького району, зареєстрованого в реєстрі № 190, та застосувати наслідки його недійсності, оскільки він був посвідчений з порушенням норм Закону.
Рішенням Шацького районного суду від 3 вересня 2010 року позов задоволено. Встановлено нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5, посвідченого 16.07.2007 року секретарем Світязької сільської ради Шацького району Волинської області, зареєстрованого в реєстрі за № 190, та скасовано реєстрацію вказаного заповіту у Спадковому реєстрі.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_4 судові витрати.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на його необґрунтованість, ухваленим без повного та всебічного з’ясування обставин справи і з порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати дане рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному об’ємі.
В даному судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених в ній, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
Представники позивача апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції вірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер спадкодавець ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього серії НОМЕР_1, виданого 29.10.2007 року Світязької сільською радою Шацького району Волинської області (а.с. 6).
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1, що стверджується довідкою № 1544 від 01.11.2007 року та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25356217 від 18.02.2010 року (а.с. 29, 30).
03.04.2006 року спадкодавцем було складено заповіт, згідно з яким він заповів все належне йому на праві приватної власності майно внучці ОСОБА_6 (а.с. 8).
16.07.2007 року спадкодавцем ОСОБА_7 було складено новий заповіт, яким він заповідав все належне йому на праві приватної власності майно ОСОБА_5 – відповідачу у даній справі (а.с. 9).
Вказані заповіти були складені та посвідчені секретарем Світязької сільської ради Шацького району Волинської області ОСОБА_8В, причому останній заповіт за бажанням заповідача був посвідчений при свідках, як це передбачено ст. 1253 ч.1 ЦК України.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що сторонами у встановлений законом 6-ти місячний термін були подані до Шацької державної нотаріальної контори Волинської області заяви про прийняття ними спадщини, позивачем ОСОБА_4 - за законом, а відповідачем ОСОБА_5 - за заповітом (а.с. 23-27).
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно зі ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Статтею 1247 ЦК України передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими , службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Стаття 1251 ЦК України визначає, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це особою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Статтею 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права , а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемний. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд виходив з того, що посвідчення заповіту, який було складено 16.07.2007 року від імені ОСОБА_7, секретарем Світязької сільської ради Шацького району Волинської області ОСОБА_8 було здійснене з порушенням вимог чинного законодавства, а саме остання не мала повноважень на його посвідчення, оскільки на неї не був покладений такий обов’язок рішенням виконкому Світязької сільської ради, як це передбачено Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
Суд, встановлюючи нікчемність заповіту складеного на користь ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 219 ч.1 та 1257 ч.1 ЦК України, як такий, що складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, разом з тим залишив поза увагою ту обставину, що воля спадкодавця відповідала його справжній волі і волевиявлення його було вільним, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8 (а.с.107) та підписом заповіту самим заповідачем і посвідченням цього заповіту за бажанням заповідача двома свідками, особи, яких були встановлені та перевірені секретарем виконкому сільської ради, яка посвідчила заповіт (а.с.24).
Як вбачається із розпорядження сільського голови № 18-р від 15.05.2006 року (а.с. 124) секретар виконкому ОСОБА_8 була уповноважена на вчинення нотаріальних дій.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що та обставина, що секретар виконкому Світязької сільської ради посвідчувала даний заповіт, як і багато інших, будучи уповноваженою на вчинення таких дій не рішенням виконкому сільської ради, як цього вимагає Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконкомів сільських, селищних міських рад, а розпорядженням сільського голови є саме тією обставиною, яка перешкоджала правильному посвідченню заповіту і не залежала від волі спадкодавця, що дає підстави вважати цей заповіт дійсним відповідно до вимог ч.3 ст. 203, ч.2 ст. 219 ЦК України та вимог вищезазначених норм ЦК України, які регулюють порядок спадкування за заповітом.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про державну службу від 16.12.1993 року з послідуючими змінами» державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в держаних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Дію цього закону поширено на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування, згідно із Законом України від 7 червня 2001 року № 2493-ІІІ.
Повноваження секретаря сільської ради визначені ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року.
Порядок проходження служби в органах місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
З огляду на положення вищеназваних законодавчих актів не можна погодитись з висновком суду, що оспорюваний заповіт було складено з порушенням вимог щодо його посвідчення, оскільки підписання заповіту секретарем виконкому, як службовою особою органу місцевого самоврядування і уповноваженою розпорядженням керівника цього органу узгоджується з вимогами ст.ст. 1247 ч.3, 1251 ЦК України.
Крім цього, на думку колегії суддів, припущення помилки з боку голови сільської ради, як представника органу місцевого самоврядування, який забезпечує здійснення у межах наданих законом повноваження органу виконавчої влади на відповідній території, організовує в межах, визначених цим законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету і здійснює інші повноваження, відповідно до ст. 42 Закону України «Про органи місцевого самоврядування в Україні», при покладенні на секретаря виконкому сільської ради обов’язків по вчиненню нотаріальних дій не може слугувати підставою для того, що ОСОБА_5, до якої перейшло право на спадкове майно за заповітом, має відповідати за ці помилки органу влади у вигляді позбавлення її права на це майно.
За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального права рішення суду не може залишитись в силі і відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст.307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, ст. ст. 203 ч. 3, 219 ч.2, 1233, 1234, 1247, 1251, 1253, 1257 ЦК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Шацького районного суду від 3 вересня 2010 року у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення нікчемності заповіту та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді: