Справа № 2-5993/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня  2010 року  Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Кротінова В.О.

при секретарі: Шелістової Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, та зобов»язання  зробити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії за період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року, -    

В С Т А Н О В И В :

      ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському  районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, та зобов»язання  зробити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії за період з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року.    

В обґрунтування позову зазначив, що він є інвалідом 2 групи по захворюванню, пов`язаному з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Донецька та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їхнього соціального захисту» інвалідам війни 2 групи пенсія або щомісячне довічне утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується на 350%. В період з 01.01.2000 р. по наступний час йому сплачувалася ця допомога у значно нижчих розмірах.   Він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, відповідно до діючого на момент виплат законодавства, але в цьому йому було відмовлено, посилаючись на те, що він отримував підвищення пенсії відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 03.01.2002 р. №1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів держбюджету» із розрахунку мінімальної пенсії за віком в розмірі 58,17 грн. Просив визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку надбавки до пенсії як інваліду війни за період з 01.01.2000 р. по 31.12.2005 р.  протиправними та зобов’язати відповідача провести цей перерахунок та виплату недоплаченої надбавки.

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити, справу розглянути у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають   задоволенню з наступних підстав.

Позивач є інвалідом 2 групи по захворюванню, пов`язаному з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням, яке діє на всій території України постійно, серії  Б №122215 (а.с. 11).

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їхнього соціальногоо захисту» в редакції, яка діяла з 01.01.2000 р. по 31.12.2005 р.  інвалідам війни 2 групи пенсія або щомісячне довічне утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується на 350%. Позивачеві сплачувалася ця допомога в значно меншому розмірі.   В запереченні представник відповідача вказує, що позивач отримував підвищення пенсії відповідно до п. 2 постанови КМУ від 03.01.2002 р. №1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів держбюджету» із розрахунку мінімальної пенсії за віком, яка складала 16,62 грн.

Згідно ст. 16 Конституції України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов’язком  держави. Згідно ст. 22 Конституції України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесенні змін в діючі закони не допускаються звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод.

Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком. Виходячи із загального законодавства України, закони мають вищий юридичний статус у порівнянні з нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, ч. 2 ст. 6, статтею 8, ч. 2 ст19, статтями 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України.

Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справи „Проніна проти України", справи „Кечко проти України".                  

Відповідно до вимог ст.ст. 46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий рівень та соціальний захист, що включає в себе і право громадянина на пенсійне забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя громадянина не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон України №2017 від 05.10.2000 р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5,6 Закону України № 2017 від 05.10.2000 р., основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум , на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку. Статтею 17 зазначеного Закону основні    державні соціальні гарантії встановлюються законами України, з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання дій управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними в період з 01.01.2000 р. по 31.12.2005 р. та вважає за необхідне зобов’язати відповідача провести такий перерахунок із розрахунку 350% мінімальної пенсії за віком,  встановлених законодавством на момент виплат.

Стосовно строку звернення до суду з цивільним позовом суд зазначає, що він не є пропущеним, оскільки, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.  ч.1 ст.261 ЦК України передбачено, що  перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.  Як встановлено судом, позивач  серпні  2010 р. звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії. Тобто позивачем не пропущено строк, який передбачено ст. 257 ЦК України. А відповідно до ч.2 ст. 87 Закон України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

У зв»язку з вищевикладеним позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.  

 Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору.

На підставі п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993,  З акону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», ст. 257, ч.1 ст. 261 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 61, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити  у повному обсязі .

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплати  надбавки до пенсії як інваліду війни   із розрахунку 350% мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент виплат за період з 01.01.2000 р. по 31.12.2005 р.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька зробити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 надбавку до пенсії як інваліду війни   із розрахунку 350% мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент виплат за період з 01.01.2000 р. по 31.12.2005 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ___________