Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

Справа номер 2-202/2010р.

27 квітня  2010  року Славутицький міський суд, Київської області, у складі:

головуючого :     Малишенко Т.О.

при секретарі:     Брагіда А.А.

за участі     сторін : позивача ОСОБА_1,  його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4 , представника третьої особи Органу опіки та піклування Рубаха Л.І.

    Розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до ОСОБА_3 третя особа  Орган Опіки  та Піклування  виконавчого комітету  Славутицької міської ради Київської області – про зміну порядку  стягнення аліментів на дитину,

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою про зміну порядку  стягнення аліментів на дитину. Посилається на те, що з відповідачем від спільного шлюбу  мають неповнолітню дочку  ОСОБА_7 – ІНФОРМАЦІЯ_1. В даний час на користь відповідачки на утримання дочки  з нього стягуються аліменти  у розмірі ј частини  доходів щомісяця.  Зазначена грошова сума, враховуючи загальну суму його доходів, є значною.   Йому стало відомо, що сплачувані ним аліменти  на утримання дочки використовуються позивачкою не за цільовим призначенням. Хоча такі дані не підтверджено висновками Органу опіки та Піклування, куди він звертався з відповідною заявою про проведення  перевірки. На підставі документів, наданих йому для ознайомлення за результатами  проведеної Органом Опіки та Піклування перевірки  цільового витрачання аліментів  відповідачкою,  які містять у собі визначення підстав витрат , як то : на утримання житла,  придбання будівельних матеріалів на ремонт квартири, купівлю інших речей – побутової техніки та ін., оплати послуг няні, позивач вважає  використання спалих ним аліментів  на користь відповідачки на утримання їхньої дочки , такими, які використовуються відповідачкою не за призначенням.  А тому виходячи з цих обставин, просить суд  змінити порядок стягнення аліментів на дитину . В результаті чого перераховувати 1/2 частину стягуваних із нього аліментів , тобто 1/8 частину його заробітку  перераховувати щомісячно на  особистий рахунок дочки ОСОБА_7. у відділення  Державного ощадного  банку України до моменту досягнення повноліття,  а решту - 1/2 частину стягуваних із нього аліментів тобто 1/8 частину його заробітку  - перераховувати на користь стягувачки  ОСОБА_3 – відповідачки по справі  до моменту досягнення дочкою повноліття.

В судовому засіданні позивач  та його представник свої вимоги підтримали в повному об’ємі. Просили  суд  змінити порядок стягнення аліментів на дитину . В результаті чого перераховувати 1/2 частину стягуваних із нього аліментів , тобто 1/8 частину його заробітку  перераховувати щомісячно на  особистий рахунок дочки ОСОБА_7. у відділення  Державного ощадного  банку України до моменту досягнення повноліття,  а решту - 1/2 частину стягуваних із нього аліментів тобто 1/8 частину його заробітку  - перераховувати на користь стягувачки  ОСОБА_3 – відповідачки по справі  до моменту досягнення дочкою повноліття.

Відповідачка та її представник  позовні вимоги не визнали у повному обсязі.  Суду пояснили, що у позивача немає ніяких підстав  для звернення до суду з зазначеним позовом, так як  відповідно до висновку Органу Опіки та піклування  випадків нецільового використання отриманих  нею аліментів на утримання дочки встановлено не було.  Усі отримані нею суми вона витрачає для організації належного життя дитини.  Вважає вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними  та такими , які не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи  суду пояснила, що за заявою  позивача Органом Опіки та піклування Славутицького міськвиконкому проводилася перевірка цільового використання  отриманих відповідачем аліментів на утримання неповнолітньої дочки.  Факту  нецільового витрачання аліментів не виявлено та не  зафіксовано.  Навпаки, при проведенні перевірки  склалися досить хороші враження про матір дитини – відповідачку по справі, яка  робить усе необхідне для забезпечення дитини харчуванням,  одягом, всебічному розвитку.  В процесі перевірки було встановлено, що  для  своєчасного відвідування дитиною логопеда  залучена до роботи няня та відповідно оплачувалися її послуги.   Із  проведених у ході перевірки відвідувань  видно, що дитину готують дол. дорослого життя, але  зараз надання її окремого  рахунку  з можливістю ним  самостійно розпоряджатися є досить недоречним.  

 Суд, вислухавши сторони, їх представників,  представника третьої особи,  вивчивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, дійшов до висновку про необхідність  відмови  у задоволенні позову з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач та відповідачка  перебували   у шлюбі,  зареєстрованому  09 вересня 1999 року  у відділі реєстрації актів  громадянського стану Славутицького міськвиконкому, актовий запис № 91, про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу, долучена до матеріалів справи (а.с.6) ,  який розірвано на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу  НОМЕР_1  про що в книзі реєстрації розірвань шлюбу  зроблено відповідний запис за № 70 від 15.07.2008 року. ( а.с.7).

Від сумісного шлюбу мають  неповнолітню дочку ОСОБА_7  ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якого є позивач, що підтверджено копією свідоцтва про народження, яке знаходиться в матеріалах справи ( а.с. 8).  

На даний час сторони проживають окремо, дитина проживає разом з відповідачкою.

Відповідно до вимог ст. 180  Сімейного Кодексу України батьки  зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як слідує із оглянутих  у судовому засіданні  матеріалів  цивільної справи № 2-447/08   за рішенням Славутицького міського суду від  27.08.2008 року з  ОСОБА_1 – позивача по даній справі на користь  ОСОБА_3 – відповідача по даній справі  стягнуто  аліменти у розмірі  ј частини  від  доходу щомісячно на утримання дочки  ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 до  її повноліття.  Відповідно до зазначеного рішення суду із заробітку  позивача стягуються аліменти у встановленому судом розмірі на користь відповідача, що підтверджено довідкою бухгалтерії підприємства  де працює позивач. ( а.с.10).

Ст. 179  Сімейного Кодексу України передбачено, що  аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім’я якого вони виплачуються, і мають використовуватися  за цільовим призначенням, тобто аліменти  повинні спрямовуватися на  забезпечення потреб дитини у харчуванні, одязі, здобутті  освіти, а також  на створення їй необхідних умов життя.  

Ст.19  Сімейного Кодексу України   наділяє органи опіки та піклування певними повноваженнями  на участь у захисті сімейних прав та інтересів, зокрема  обстежувати умови проживання  дитини.  

Як встановлено судом, за заявою платника аліментів ОСОБА_1– позивача по справі, на підставі ст. 186  Сімейного Кодексу України,  Орган  Опіки та піклування Славутицької міської Ради  проводив перевірку  цільового використання  аліментів,  які  сплачує останній на користь ОСОБА_3.  – відповідача по справі.  

Перевіркою було встановлено, що   аліменти, які сплачує ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3. витрачаються на  забезпечення потреб дитини у харчуванні, одязі, всебічному  розвитку, а також на  створення їй необхідних умов життя ( а.с.16), тобто в результаті перевірки нецільового витрачання аліментів не виявлено.

 Доводи позивача про те, що  витрачання аліментів  на  оплату  за квартиру, придбання будівельних матеріалів для ремонту  ванної кімнати та інших приміщень,  придбання  предметів побутової техніки та інших речей побутового призначення, як то фен чи полиця  для речей  є нецільовим використанням отриманих аліментів,  судом не можуть бути розцінені як дійсно факт нецільового використання аліментів. Створення , так само як і поліпшення умов  проживання, утримання дитини,  а також створення  належним умов для її росту, розвитку  та розвивання  є  складовою частиною  належного піклування та виховання дитини.  А тому  бажання матері створити своїй дочці найкращі умови  проживання  та її розвитку, можливість  користуватися    сучасною побутовою технікою  свідчать тільки про її  безмежну турботу  про свою дитину,  та  не можуть бути розцінені судом  як докази  витрачання аліментів не за цільовим призначенням.

З огляду на  викладені норми  Сімейного законодавства  та досліджені докази,  суд не знаходить підстав для  визнання витрачання  отриманих аліментів  відповідачкою від позивача не за цільовим призначенням.  

Виходячи з викладеного,  оскільки  відповідно до висновку Органу Опіки та піклування  нецільового використання аліментів  не виявлено,  позивачем нецільове використання аліментів не доведено , підстави для задоволення позовних вимог  про зміну порядку стягнення аліментів  з перерахуванням  Ѕ їх частини на  особистий рахунок дитини в установі банку  немає.

На підставі викладеного та керуючись  ст. 212 - 215,218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до  ОСОБА_3  про зміну порядку  стягнення аліментів на дитину – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею  її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Повне рішення виготовлено 01.05.2010 року.

Суддя