Справа № 2а- 100/10 рік.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2010 року. Суддя Артемівського районного суду міста Луганська Рибцова Л.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганської області про визнання дій неправомірними та про зобов.язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому посилається на те, що він є пенсіонером Збройних Сил України, має статус учасника бойових дій, а тому має право на пільги , які встановлені ст.15 ЗУ « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців й осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992 року та ст.12 ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( в редакції закону з 22.10.1993 року), за яким пенсія за вислугу років учасникам бойових дій повинна підвищуватись в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком , що у зв.язку із внесенням змін ЗУ від 23 грудня 2004 року у ст.28 ЗУ « Про загальнообов.язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, який набрав чинності з12.01.2005 року , а тому з цього часу розмір надбавки до його пенсії повинен був складати 150 % прожиткового мінімуму .Крім того посилається на те, що подальшими змінами, які були внесені Законом України « Про внесення змін до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у ч.4 ст.12 від 5.10.2005 року , який вступив в дію з 01.07.2006 року , хоча і був змінений розмір надбавки до пенсії як учаснику бойових дій зі 150% на 25% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність вважає їх такими, що суперечать ст.22 Конституції України про те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуженняя змісту та обсягу існуючих прав і свобод , тому позивач просить визнати дії відповідача по відмові йому у перерахунку та виплаті надбаки до пенсії за вислугу років як учаснику бойових дій з 12.01.2005 року виходячи зі 150% мінімальної пенсії за віком незаконними та зобов.язати перерахувати і виплатити раніше призначену пенсію збільшивши її розмір починаючи з 12.01.2005 року помісячно у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком , що відповідає розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
У судове засідання сторони не з,явились.
Позивач та його представник за дорученням, ОСОБА_2, просили розглянути справу у їх відсутність.
Представник відповідача та представник 3-ої особи також просили розглянути справу у їх відсутність, про що зазначили у письмових запереченнях на позов.
Винесено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є військовим пенсіонером та учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та посвідченням серії НОМЕР_2 , отримував пенсію за вислугу років через пенсійний відділ Луганського обласного військовий комісаріату по 01.01.2007 року, а з 01.07.2007 року оримує пенсію через Луганське Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області згідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .
23 листопада 2009 року позивач звернувся з заявою до відповідача з проханням здійснити перерахунок його пенсії виходячи зі 150 % мінімальної пенсії пенсії за віком з врахуванням ст.15 ЗУ « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та ст.12 ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції ЗУ , що діяла до 01.07.2006 року , починаючи з 01.01.2004 року.
Але відповідач відмовив ОСОБА_1 у перераханку пенсії повідомивши, що додаткова пенсія з надбавками, як учаснику бойових дій нараховувалась та виплачувалась позивачу на підставі постанов КМУ від 26.07.1996 року та від 03.01.2002 року ,якими було передбачено, що розрахунок підвищень за Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» проводиться виходячи з 01.01.2000 року з розміру -16.62 гривен мінімального прожиткового мінімуму, з 03.01.2002 року з розміру 19,91 гривен, а тому саме на підставі цих постанов позивачу і виплачувалось підвищення до пенсії на 150% починаючи з 01.11.2000 року по 01.07.2006 року. З 01.07.2006 року Законом України № 2939-1 від 05.10.2005 року ,який вступив в дію з 01.07.2006 року , було внесено зміни до ст.12 ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , а саме встановлено, що учаникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії підвищується в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі цієї зміни відповідач і проводить з цього часу підвищення до пенсії позивачу.
Суд вважає таку відмову частково не правомірною.
Відповідно до ст. 15 ЗУ « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року за № 2262 передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам військовослужбовцям надстракової служби та військової служби за кантрактом, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особами, на яких поширюється чинність ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пенсії по інвалідності підвищуються в порядку і на умовах , передбачених цим Законом.
На підставі ст. 12 ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , в редакції Закону № 2939-12, що набрала чинності стасовно зазначеної норми з 01.07.2006 року.
До цього часу, учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувалась в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, в редакції Закону № 2939-12 , що діяла до 01.07.2006 року.
Порядок вирахування мінімального розміру пенсії за віком передбачений чинним законодавством, а саме частиною 1 статті 28 ЗУ « Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування» .
Зазначений Закон було прийнято 09 липня 2003 року за № 1058-4, і вступив він у дію з 01 січня 2004 року.
Відповідно до ч.1 ст.28 зазначеного вище Закону, яка була чинною до 12 січня 2005 року , мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється в розмірі 20 відсотків середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України : за попередній рік, яка визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно до ч.1 ст.28 зазначеного Закону, яка є чинною з 12 січня 2005 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність , визначеного законом.
Посилка відповідача на те, що відповідач починаючи з 01.07.2006 року всуперечь ст.22 Конституції України проводить нарахування надбавки до пенсії у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком , а ні в розмірі 150 %, як це було встановлено ст.12 ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантіі їх соціального захисту» ( в редакції що діяла до 01.07.2006 року) необгрунтована, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 92 Конституції України, лише Верховній Раді України, як законодавчому органу надано право вносити зміни до Законів України.
Згідно п.1 розділу 2-му Прикінцевих положень ЗУ за № 2939-5 від 05.10.2005 року « Про внесення змін до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , з 1 липня 2006 року ,учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціального допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 25% прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Але, враховуючи що Конституційний Суд України , якому ст. 47 Конституції України надано право вирішувати питання про відповідність законів та іншіх правових актів Конституції України до тепершнього часу не приймав рішення про неконституційність ЗУ за № 2939-5 від 05.10.2005 року , то у суда немає підстав вважати, що відповідач неправомірно здіснював , здіснює, виплачував та виплачує підвищення до пенсії у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 01.07.2006 року і до тепершнього часу .
За таких обставин вимоги позивача про визнання дій відповідача неправомірними по відмові у перерахунку та виплаті перерахованої пенсії з врахуванням її підвищення на 150% мінімальної пенсії за віком обгрунтовані, але підлягають частковому задоволенню, лише за період з 12.01.2005 року по 01.07.2006 року, оскільки у зв.язку із внесенням змін до ЗУ « Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» хоча і були внесені зміни ЗУ від 05.10.2005 року , та не було виключено право на надбавку до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, для учасників бойових дій.
Відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» ,особам, які мають право на пенсію за цим Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України..
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовосдужбовцям, особам, які міють право на пенсію згідно із цим Законом та членам їх сімей у зв.язку з введенням в дію цього закону здійснюється по документам,що знаходяться в пенсійній справі, а також додатковим документам, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені згідно з цим Законом пенсії підлягають перерахунку , у зв.язку зі змінами розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб ,які мають право на пенсію згідно з цим законом, або у зв.язку з введенням для відмічених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення( надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставним, так як згідно зі ст.55 ЗУ « Про пенсійне забезпесчення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» суми пенсій не отримані вчасно з вини органів, що призначають та виплачують пенсії, повинні бути виплачені за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Крім того , суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не є правонаступником Міністерства Оборони України, оскільки у межах спірних відносин не йдеться про передачу будь-яких боргів або інших зобов.язань МО України іншим особам.
Виходячи з вищевикладеного дії відповідача по відмові позивачу у перерахунку та виплаті перерахованої пенсії з врахуванням 150% мінімальної пенсії за віком, як учаснику бойових дій, за період з 12.01.2005 року по 30.06.2006 року підлягають бути визнані неправомірними. На відповідача підлягає бути покладено зобов.язання зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1з врахуванням надбавки до пенсії у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, за період з 12.01.2005 року по 30.06.2006 року , і виплатити на його користь перераховану суму за рахунок коштів Державного бюджету України..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 55 ЗУ « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» ст.12 ЗУ « Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла до 01.07.2007 , ст.ст. 159,160,161,163,167 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області задовольнити частково .
Визнати неправомірними дії посадових осіб Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті надбавки до пенсії , як учаснику бойових дій, за період з 12.01.2005 року по 30.06.2006 року в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
Зобов.язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 надбавки до пенсії ,як учаснику бойових дій , у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком , щомісячно, за період з 12.01.2005 року по 30.06.2006 року , виходячи з встановленого прожиткового мінімуму на одну особу , яа втратила працездатність: з 12.01.2005 року по 31.12.2005 року- 332,00 гривен ; з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року- 350,00 гривен, з 01.04.2006 року по 30.06.2006 року- 359,00 гривен , з врахуванням фактично отриманих сум.
В решті позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністртаивного суду через Артемівський районний суд м.Луганська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесеня постанови і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя: Л.І.Рибцова.