Гагарінський районний суд м. Севастополя
Перша інстанція
Код суду 27-02
Справа № 2а – 5287\2009, № 2а-1038\2010
копія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010 року Гагарінський районний суд м. Севастополя
у складі : головуючого судді: Євдокімової І.А.
при секретарі Рейшис Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про нарахування та стягнення підвищення до пенсії, суд
встановив
Позивач 27 жовтня 2009 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя, в якому просить зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України Гагарінського району в м. Севастополі нарахувати та виплатити йому недоплачене підвищення до пенсії за 2009 рік в сумі 1983 грн. 60 коп.., як дитині війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, мотивуючи тим, що це підвищення до пенсії не виплачувалось у повному обсязі.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України Гагарінського району м. Севастополя в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та заперечення до позову.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років, що підтверджується паспортом, тому має право користуватися пільгами, передбаченими Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, в тому числі право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.
Згідно зі ст.. 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
З 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений - 573 гривні.
Згідно зі ст. 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у грудні 2008 року у розмірі - 498 грн..
Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107 -VI від 28.12.2007 року текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції : "Дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 підпункт 2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107 -VI від 28.12.2007 року визнаний таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційними).
При цьому Конституційний Суд України неодноразово зазначив, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та (або) будь - яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин, закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших Законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини. Також, Конституційний Суд України зазначив, що, це суперечить вимогам ст. 3 Закону України " Про соціальний захист дітей війни", згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.
Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня ( ст. 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відтак, відповідач з 22 травня 2008 року повинно було нарахувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали.
Якщо чинне правове положення передбачає певні виплати і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 ст. 58 Конституції України реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до ч.3 ст. 22, ст. 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально - економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів ( їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Право на отримання підвищення до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Отже, положення Законів України "Про державний бюджет України" на відповідний рік, не може бути застосовані в частині розрахунку розміру цієї допомоги дітям війни, оскільки вони суперечать вищезазначеним нормам Конституції України та міжнародному праву.
Таким чином, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Згідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Відповідно до ст.. 162 КАС України суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Таким чином, з відповідача Управління Пенсійного Фонду України Гагарінського району м. Севастополя на користь позивача підлягає стягненню за період з січня 2009 року по грудень 2009 року включно - 1225 грн. 20 коп.. з урахуванням виплаченого підвищення у розмірі 10% надбавки, встановленої як для учасників війни на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. 159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Конституцією України, суд
ПОСТАНОВИВ
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про нарахування та стягнення підвищення до пенсії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії за період з січня 2009 року по грудень 2009 року у розмірі 1225 грн. 20 коп.
В останній частини позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскаржена не була подана. Якщо подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 186 КАСУ, постанова набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подачі апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Гагарінського
Районного суду м. Севастополя І.А. Євдокімова
З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.
Суддя Гагарінського
Районного суду м. Севастополя І.А. Євдокімова