КОПІЯ                                                                                                                    

І інстанція

Код суду 2702

Справа № 2-992/10

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                              

23 лютого 2010 року

Гагарінській районний суд м. Севастополя в складі:

Головуючого - судді Нестерук В.В.

при секретарі – Александрової О.В., Федосєєвої Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Добрыня и Ко» про стягнення заборгованості по заробітної платні,  суд,

ВСТАНОВИВ:

                 Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вин  пояснив, що  він працював у відповідача  будівельником кораблів  з  24 березня 2008 року по 8 грудня 2008 року. Заробітна платня у нього була у розмірі 1714 гривень 43 копійки щомісячно. Виплата заробітної плати йому систематично затримувалася, а з жовтня 2008 року вона взагалі не виплачувалася. При звільненні 8.12.2008 року йому не був проведений остаточний розрахунок і заробітна платня в повному обсязі не виплачена до цих пір. Йому не було виплачено: заробітна платня в сумі 3786 гривень 03 копійок, за не відгуляну відпустку 1142 гривни 67 копійок, за затримку виплати розрахунку при звільненні за 1 рік не виплачено 20 576 гривень 16 копійок. Тому позивач просить суд зобов'язати відповідача виплатити цю суму йому примусово. Крім того він  прохає суд зобов'язати відповідача компенсувати йому суму всіх штрафних санкцій нарахованих банками за невиконання боргових зобов'язань по кредитах, які у нього були у той час в Приватбанку і Альфабанку у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної платні і розрахунку при звільненні.

                У судовому засіданні позивач попрохав  суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

                Представник відповідача в судове засідання  прибув, однак він визнав позов тільки на суму  1972 гривни 36 копійок. Крім цього він пояснив суду, що відповідач не має можливості погасити заборгованість перед позивачем  так як відповідач в цей час зазанає матеріальні труднощі, має багато боргів, тому він і не погашає заборгованість перед позивачем. Представник позивача попросив суд задовольнити вимоги позивача лише на суму  1972 гривни 36 копійок,  а в задоволенні іншої частини позову вин попрохав суд  відмовити позивачу.

                Суд, вислухавши позивача та  представника відповідача, вивчивши матеріали цієї справі вважає на необхідне задовольнити позовні вимоги позивача лише частково з таких підстав: Відповідно матеріалів справі позивач дійсно працював у відповідача з судів  з  24 березня 2008 року по 8.12.2008 року. Заробітна платня у нього була у розмірі 1714 гривень 43 копійки щомісячно. Виплата заробітної плати йому систематично затримувалася, а з жовтня 2008 року вона взагалі не виплачувалася. При звільненні 8.12.2008 року йому не був проведений остаточний розрахунок і заробітна платня в повному обсязі не виплачена до цих пір. Про це свідчать копія наказів про прийом  на роботу №22-к від 24.03.2008 року  та про звільнення з роботі №80-к від 8.12.2008 року, довідка про заборгованість по заробітної платні  вих.22/1 від 22.02.2010 року, які надав до суду відповідач. Відповідно до довідки про середню заробітну плату №22/2 від 22.02.2010 року середньоденна заробітна плата у позивача встановлює 56 гривень 73 копійки. Так як відповідно до матеріалів справі  відповідач до цього часу не провів розрахунок з позивачем при його звільненні, а з того часу пройшов більш як рік, суд вважає вимоги позивача відносно стягнення заробітної платні на суму 1972 гривни та компенсації за затримку при звільненні в розмірі 20 576 гривень 16 копійок законними та обґрунтованими, так як таки вимоги відповідають діючого законодавству. Таки вимоги які передбачені ст.ст.115,116,117 КЗпП УКРАЇНИ суд вважає необхідним  задовольнити. Враховуючі те що відповідно довідки яку надав до суду відповідач в січні 2010 року позивачу вже було сплачено 2000 гривень суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітної платні в розмірі 1972 гривни 36 копійок відповідно до довідки яку надав до суду відповідач. Перевіривши розрахунки позивача про стягнення компенсації суд знаходить їх вірними та такими, що відповідають дійсності  та вважає на необхідне зобов’язати відповідача сплатити позивачу таку заборгованість в розмірі  20 тисяч 576 гривень 16 копійок. Заборгованість по компенсації за відпустку в розмірі 1142 гривень 67 копійок нечем не підтверджена, крім цього ця платня вже включена до заборгованості в сумі 1972 гривни 36 копійок и яка частково вже була сплачена и тому суд не може окремо стягнути цю суму. Вимога відносно зобов'язання відповідача компенсувати позивачу суму всіх штрафних санкцій нарахованих банками за невиконання боргових зобов'язань по кредитах позивачу, які у нього були у той час в Приватбанку і Альфабанку у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної платні і розрахунку при звільненні суд не може також задовольнити так як таки дії не передбачені діючім законодавством і тому суд вважає таки вимоги незаконними та такими  що не відповідають дійсності. Тому суд  вважає на необхідне в цей частини позову позивачу також відмовити.

                  Заперечення з боку відповідача суд не може взяти до уваги, так як вони спростовуються матеріалами цієї справі, є надуманими та не відповідають дійсності, так як заборгованість по заробітної платні була зроблена саме відповідачем в жовтні 2008 року і з того часу минів вже 1 рік. Саме він був повинен відповідно діючого законодавства сплатити повний розрахунок при звільненні позивача.

                 Так як  позивач звільнений від сплати судових витрат при подачі позову до суду, та саме тому, що суперечка вирішена на користь позивача, суд вважає на необхідне стягнути таки витрати з відповідача на користь держави. Тому з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 219 гривень 72 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справі у суді в розмірі 120 гривень.

                На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.47,97,115,116,117 КЗпП УКРАНИ,  ст.ст.3, 5, 10, 14, 57-59, 158, 159, 208, 212-214, 215, 218 ЦПК УКРАЇНИ, суд ,-

ВИРІШИВ:

         Позов   ОСОБА_1 – задовольнити частково.

         Зобов’язати ТОВ «Добрыня и Ко» сплатити ОСОБА_1 заборгованість по заробітної платні в розмірі 1972 гривни 36 копійок, а також компенсацію за затримку сплати заробітної платні при звільненні в розмірі 20 тисяч 576 гривень 16 копійок, а всього   21 972 гривни  52 копійки.

          В  іншої частини позову ОСОБА_1-відмовити.

          Стягнути з ТОВ «Добрыня и Ко»  на рахунок держави судовий збір у розмірі  219 гривня 72 копійки та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справі у суді в розмірі 120 гривень.

            Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Севастополя. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК УКРАЇНИ.

Головуючий:  

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя                            (підпис)                                                     В.В.Нестерук

КОПІЯ  ВІРНА:

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя                                                                                                В.В.Нестерук

Рішення законної чинності не набрало.