Справа №2 – 6774/2010 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«11» вересня 2010 року
Київський районний суд м. Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Мішанчук О.Ф.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа: Одеська товарна біржа про визнання угоди дійсною.
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з вимогами постановити рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_3, стверджуючи, що відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.
Останнє відоме місце мешкання відповідачів це квартира АДРЕСА_1, де відповідачі не знаходяться. Щоб довести до відома відповідачів інформацію про розгляд судом справи за позовом ОСОБА_1, суд надав оголошення про час розгляду справи у газету «Чорноморські новини» №102 (21143) від 30.09.2010 р. За згодою позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Представник біржі до суду не з’явився, про слухання справи повідомлений, причину неявки суду не сповістив.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутність відповідачів та представника біржі, тому як матеріали справи є повними і достатніми для цього.
Суд, заслухав позивачку, вивчивши матеріали по справі, встановив наступне:
10.10.1996 р. сторони уклали договір купівлі-продажу за умовами якого, ОСОБА_2, яка діяла від себе особисто і від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 на підставі рішення №982 Київського РВКа м. Одеси “продали ”, а ОСОБА_1 “купила ” квартиру АДРЕСА_1 .
Квартира “продавцям ” належала у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ Одеського міськвиконкому 30.09.96 р. під
№4-10167, зареєстрованого в МБТІ м. Одеси №945 від 02.10.1996 р.
Сторони виконали свої обов’язки за договором: «покупець» отримала квартиру, документи на неї, та оформила реєстрацію у ОМБТІ, «продавці ” отримали гроші за продану квартиру, що вказано у п.5 договору. Після укладення угоди ОСОБА_1 заселилася у куплену квартиру, «відповідачі» звільнили продану квартиру.
Договір сторони уклали у письмовій формі, зареєстрували на Одеській товарній Біржі під №17230.
В наступний час позивачка має намір провести відчуження належної їй квартири, але не має можливості укласти угоду тому, як договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 10.10.1996 р. нотаріально не посвідчено в порушення вимог ст.227 ЦК України в редакції 1963 року. Відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.
Суд вважає, що у 1996 р. сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, виконали договір. За вимогою сторони, яка виконала умови угоди, така угода може бути визнана судом дійсною, що передбачено ст.47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає позов ОСОБА_1 обгрунтованним та підлягаючим задоволенню.
При розгляді справи суд керується нормами Цивільного Кодексу в редакції 1963 року, бо договір купівлі-продажу було укладено в період дії цього закону.
Керуючись ст.47 ЦК України, в редакції 1963 року, ст.ст.213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений ОСОБА_2, яка діяла від себе особисто і від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 на підставі рішення №982 Київського РВКа м. Одеси з одного боку , та ОСОБА_1 з другого боку, зареєстрований на Одеській товарній біржі під №17230.
Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 діб з дня його оголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за заявою відповідача, наданою протягом 10 діб з дня отримання копії рішення.
Суддя