Справа №2 – 6939/2010 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«12» жовтня 2010 року
Київський районний суд м. Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Мішанчук О.Ф.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, 3-я особа: Одеська товарна біржа нерухомості про визнання угоди дійсною, визнання права власності.
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з вимогами постановити рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ними та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 стверджуючи, що відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору. Також позивачі просять суд визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1 за кожним по 1/2 частці.
Відповідачі з позовом ознайомлені, в судове засідання не з»явилися, про слухання справи сповіщені належним чином, про що свідчать судові розписки. Причину своєї неявки суду не повідомили. За згодою позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Представник біржі до суду не з’явився, про слухання справи повідомлений, причину неявки суду не сповістив.
Суд, заслухав позивачів, вивчив матеріали по справі, встановив наступне:
20.06.1995 р. сторони уклали договір купівлі-продажу за умовами якого, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діяла від себе особисто та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 “продали ”, а ОСОБА_1. ОСОБА_2 “купили ” квартиру АДРЕСА_1.
Квартира “продавцям ” належала на підставі свідоцтва про право власності на житло №15 – 2954 від 17.03.1995 р., виданого УЖКГ Одеського міськвиконкому, зареєстрованого в МБТІ м. Одеси №249 від 11.05.1995 р.
Сторони виконали свої обов’язки за договором: «покупці» отримали квартиру, документи на неї, та оформили реєстрацію у ОМБТІ, «продавці ” отримали гроші за продану квартиру, що вказано у п.3 договору. Після укладення угоди ОСОБА_11, ОСОБА_12 заселилася у куплену квартиру, «відповідачі» звільнили продану квартиру.
Договір сторони уклали у письмовій формі, зареєстрували на Одеській товарній біржі під №7784.
В наступний час позивачі мають намір провести відчуження належної їм квартири, але не мають можливості укласти угоду тому, як договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.06.1995 р. нотаріально не посвідчено в порушення вимог ст.227 ЦК України в редакції 1963 року. Відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.
Суд вважає, що у 1995 р. сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, виконали договір. За вимогою сторони, яка виконала умови угоди, така угода може бути визнана судом дійсною, що передбачено ст.47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 обгрунтованним та підлягаючим задоволенню.
При розгляді справи суд керується нормами Цивільного Кодексу в редакції 1963 року, бо договір купівлі-продажу було укладено в період дії цього закону.
Керуючись ст.47 ЦК України, в редакції 1963 року, ст.ст.213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 20 червня 1995 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діяла від себе особисто та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_1, ОСОБА_2 з другого боку, зареєстрований на Одеській товарній біржі під №7784.
Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя