Справа № 22ц- 601/2007р. Головуючий у 1 інст. - Карнаух А.С.
Доповідач - Литвиненко І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Позігуна М.І. суддів - Литвиненко І.В., Мельниченка Ю.В. при секретарі - Гавриленко Ю. В. за участю - позивачки, представника відповідача Мошко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду від 22 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Обрій" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ,-
встановив:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказане рішення через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги .
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено, з позивача стягнуто 30 грн. витрат на інформаційно-технічний розгляд справи.
Апелянт ОСОБА_1 посилається на те, що висновок місцевого суду про пропуск без поважних причин строку звернення до суду є помилковим, оскільки його перебіг по даній категорії справ починається з наступного дня після проведення з працівником остаточного розрахунку. Роботодавець провів з нею остаточний розрахунок 27.10.2006 р. , тому перебіг даного строку по цій справі розпочався з 28.10.2006 р. , а не з 05.10.2005 р. , як зазначено в рішенні.-Крім того, вона зазначає , що проведення виконавчих дій, пов'язаних з виконанням рішення суду про стягнення з відповідача на її користь заборгованості по зарплаті не звільняє останнього від відповідальності за затримку остаточного розрахунку при звільненні працівника.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу.
Представник ВАТ „ Обрій " апеляційну скаргу не визнав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом , а також з того, що оскільки стягнення заборгованості при проведенні
2
розрахунку проводилось за рішенням суду від 27.02.2006 року, то правовідносини про стягнення заборгованості регламентуються вже Законом України„ Про виконавче провадження", норми якого не передбачають покладення на роботодавця відповідальності у вигляді сплати працівникові середньомісячного заробітку за затримку остаточного розрахунку за період виконання рішення.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як дійсно, вирішуючи питання про стягнення заборгованості по заробітній платі 27.02.2006 року, позивачка не ставила питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, а звернулась з такими вимогами лише 25.01.2007 року, тобто за межами строку, передбаченого ст.233 КЗпП України. Після набрання рішенням суду від 27.02.2007 року законної сили і виконання цього рішення в примусовому порядку, положення ст.117 КЗпП України на проведення розрахунку відповідачем не розповсюджуються.
Жоден з доводів апеляційної скарги не дає підстав для її задоволення . Тож оскаржуване рішення належить залишити без змін.
В порядку ст. ст. 81 ч.3 п.2, 88 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи у зв'язку з відхиленням її скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України , апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Чернігівського районного суду від 22 лютого 2007 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 30 ( тридцять) грн.. 00 коп. витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи до державного бюджету м. Чернігова на розрахунковий рахунок № 31214259700002 , код ЄДРПОУ 22825965 , банк одержувача - ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.