Справа №2-615/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2007 року                                   

головуючого судді Широкоряд Р.В.

при секретарі             Рудській В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Світловодську

справу за позовом ОСОБА_1до ЗАТ «Дніпроенергобудпром» про:

1.  стягнення заборгованості по заробітній платі.

2.  стягнення оплати часу простою заводу.

3.  стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

4.  компенсації заробітної плати.

5.  стягнення моральної шкоди.

УСТАНОВИВ:

Позивач просить суд постановити рішення про стягнення з ЗАТ «Дніпроенергобудпром»

1.  заборгованості по заробітній платі у розмірі 1377 гривень, 66 коп.

2.  оплати часу простою заводу за грудень 2002 року, січень - квітень 2003 року у розмірі 1800 гривень.                                               

3.  середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 28800 гривень

4.  компенсації заробітної плати у розмірі 1575 гривень 19 коп.

5.    моральної шкоди у розмірі 1000 гривен.

А всього 34 552.85 грн.

Позивач мотивує свій позов тим, що: Працюючи на піднрисмстві відповідача КЗСЦ ЗАТ ОДЕБП з 18.09.2002 року по 31.05.2003 рік., при його звільненні, 31.05.2003 року, відповідач у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України не провів належних до виплати сум.

·        Заборгованості по заробітній платі, у розмірі 1377,66 грн.

·        Згідно наказу про зупинку заводу за №179 від 12.12.2003 року та вимог ст.ПЗ КЗпП України, власник зобов'язаний оплатити час простою свого структурного підрозділу 75% від окладу за весь час простою. Час простою складає: грудень 2002 року, січень-лютий-березень-квітень, 2003 року, на суму 1800 грн.

Згідно ст.117 КЗпП України, відповідач зобов'язаний сплатити оклад за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку. Сума Затримки скМдає 28800 грн.

-    Згідно вимог ст.34 КЗпП України, постанови КБ України №1427 від 20.12.1997

року, відповідач зобов'язаний виплатити компенсацію втрати частини заробітної

плати. Розмір компенсації становить 1575.19 грн.

Також, у зв'язку з порушенням трудового законодавства, позивачеві було завдано моральної шкоди. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює у 1 000 гривен, які він просить стягнути з ЗАТ «ОДЕБП».

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали.

 

2

Суду пояснили, що заборгованість по заробітній платі виникла під час роботи позивача на «КЗСЦ» ЗАТ «ОДЕБП», до створення ТОВ «КЗСЦ» .

Згідно статуту ЗАТ «Об'єднання Дніпроенергобудпром», Кременчуцький завод силікатної цегли, був структурним підрозділом, без права юридичної особи, тому заборгованість по заробітній платі необхідно стягнути з ЗАТ «ОДЕБП».

Представник відповідача, ЗАТ «Об'єднання Дніпроенергобудпром» в судовому засіданні

позов не визнала у повному обсязі.

Суду пояснила суду, що належним відповідачем по справі є ТОВ «Кременчуцький завод

силікатної цегли», так як 08.05.2003 року, в результаті реорганізації   ЗАТ «ОДЕБП»,

Кременчуцький завод силікатної цегли було виділено із складу ЗАТ та перереєстровано у

ТОВ «КЗСЦ».

ТОВ  «КЗСЦ»  відповідно до п.1.1., п.1.5.  Статуту та п.1.4.  Установчого договору є

правонаступником всіх прав та обов'язків напрацьованих колишньою госпрозрахунковою

структурною одиницею ЗАТ «ОДЕБП».

В трудовій книжці позивача зроблено відповідний запис про перереєстрацію «КЗСЦ» ЗАТ

«ОДЕБП» в ТОВ «КЗСЦ». Позивач продовжував працювати в ТОВ «КЗСЦ» і відповідно

був звільнений з ТОВ «КЗСЦ».

Розрахунковий лист по заборгованості по заробітній платі зроблено та надано ТОВ

«КЗСЦ».

В аудиторському висновку стосовно нарахування та виплати заробітної плати ТОВ

«КЗСЦ», станом на 01.08.2004 року значиться заборгованість перед ОСОБА_1 під

№259 в розмірі 969,82 грн.

Ухвалою  господарського  суду Полтавської області  від   18.02.2005  року,  на підставі

аудиторського висновку, до реєстру вимог' кредиторів ТОВ  «КЗСЦ» включена сума

заборгованості по заробітній платі. В тому числі і позивача в справі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював на «КЗСЦ» ЗАТ «ОДЕБП» з

18.09.2002 року по 08.05.2003 рік.

З 08.05.2003 року по 31.05.2003 рік позивач працював на ТОВ «КЗСЦ».

В трудовій книжці позивача зазначено, що 08.05.2003 року «КЗСЦ» ЗАТ «ОДЕБП» перереєстровано в ТОВ «КЗСЦ».

Позивач звільнився з ТОВ «КЗСЦ» за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України 31.05.2003

року.

23.03.2005 року зареєстровано припинення ТОВ «КЗСЦ» згідно рішення господарського

суду від 18.03.2005 року.                                    

Згідно довідки про заборгованість по заробітній платі від 11.07.2003 року, листа нарахування заробітної плати за травень 2003 року з урахуванням попередньої заборгованості , наданих позивачем, аудиторського висновку стосовно нарахування та виплати заробітної плати ТОВ «КЗСЦ», станом на 01.08.2004 рік, наданого відповідачем, борг перед позивачем існує у ТОВ «КЗСЦ» і надані зазначені документи саме ТОВ «КЗСЦ».

Будь яких даних, про те, що «КЗСЦ», ЗАТ «ОДЕБП», мають заборгованість по заробітній платі перед позивачем, суду не надано.

 

3

В судовому засіданні питання про підстави та законність переведення позивача із «КЗСЦ» до ТОВ «КЗСЦ», відповідальність ЗАТ «ОДЕБП» по боргах ТОВ «КЗСЦ», не ставиться.

Як повідомив в судовому засіданні позивач, він працював на ЗАТ «ОДЕБП» «КЗСЦ» та ТОВ «КЗСЦ» на керівній посаді, був усвідомлений про перереєстрацію підприємства, і після її проведення, продовжував працювати у ТОВ «КЗСЦ».

Щодо відповідальності ЗАТ «ОДЕБП» по боргах «КЗСЦ», суд вважає, що докази, на які

надав позивач, до уваги братися не можуть.

В  судовому  засіданні  не доведено,  що  ЗАТ  «ОДЕБП»  та  «КЗСЦ»  мають  грошові

зобов'язання перед позивачем.

Щодо посилання позивача на рішення апеляційного суду від 17.05.2006 року, суд вважає,

що даним рішенням вирішувався спір між іншими особами, з інших питань.

Крім того, дане рішення ухвалою Верховного Суду України від 31.07.2006 року зупинено

у зв'язку з його касаційним оскарженням.

Рішення Світловодського міськрайсуду від 11.07.2005 року, як повідомив сам представник

позивача скасовано ухвалою апеляційного суду.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі у зв'язку з недоведеністю позивачем позовних вимог. На підставі ст.ст. 116,221,231 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10,213-2218 ЦПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЗАТ «Об'єднання Дніпроенергобудпром» відмовити у повному обсязі.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.