Справа № 2-а-4128/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 року, 09:00     год.                             м. Тернопіль      

    Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В. розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги ,-  

В С Т А Н О В И В:

    21.09.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року по серпень 2010 року включно в розмірі 5891,30 грн., як особі, що у встановленому порядку набула статус дитини війни, посилаючись на те, що за наведений період ці кошти йому нараховувались та виплачувались не в повному обсязі. Крім того, просить зобов»язати відповідача нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу і надалі при нарахуванні пенсії.

    Ухвалою суду від 23.09.2010 року залишено без розгляду позов в частині вимог за період з січня 2006 року по 20.03.2010 року включно на підставі ст.100 КАС України. Таким чином підлягає до розгляду позов в частині вимог за період з 21.03.2010 року по серпень 2010 року.

    Управлінням Пенсійного фонду в м. Тернополі 08.10.2010 року подано заперечення  проти позову.

    Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 2 п 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України".

    Відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 р. мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

    Однак, з 01.10.2008 року по даний час, виплата підвищення до пенсії позивачу, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" здійснювалась у розмірі 49,80 грн., тобто у розмірі, що не відповідає вимогам норм вказаної статті.

    Вимоги про стягнення з УПФ України в місті Тернополі доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

    Також, вимоги позивача про зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати підвищення до пенсії не підлягають до задоволення, оскільки судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, а не такі, які можуть бути порушені в майбутньому.     Таким чином, є неможливим зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

    Враховуючи вищевказане, вважаю необхідним визнати дії відповідача неправомірними щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період із 21 березня 2010 року по серпень 2010 року, з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 18, 71, 86, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 152 Конституції України ст.ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.52 Закону України "Про державний бюджет на 2010р.", рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги -  задовольнити.

    Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-IV у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 21.03.2010 року по серпень 2010 року включно, з врахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-IV у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 21.03.2010 року по серпень 2010 року включно, з врахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з врахуванням виплачених сум.

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі на користь - ОСОБА_1 03 (три) грн. 40 коп. судового збору.

    Постанова в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії підлягає негайному виконанню.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

    Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ     підпис

Копія вірна:

Суддя Тернопільського

міськрайонного суду:                                 В.В.РОМАЗАН