Справа № 308/16421/23

Закарпатський апеляційний суд

  П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І м е н е м У к р а ї н и

24.04.2024                 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши апеляційну скаргу захисниці особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокатки Сідун О. С.,

                                                        в с т а н о в и в:

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 листопада 2023 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Відповідно до постанови, 27.07.2023, о 13 год 23 хв, по вул. Дендеші, 39 в м. Ужгороді, ОСОБА_1 керував електроскутером марки «YADA», з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів порушення мови, при цьому від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокатка Сідун О. С. вказує на те, що постанова суду єнеобґрунтованою, незаконною, просить її скасувати. Вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційним судом справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисниці, адвокатки Сідун О. С., які були належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать довідки про доставку SMS-повідомлень від 14.02.2024. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та адвокатки Сідун О. С., апеляційний суд бере до уваги те, що розгляд справи уже відкладався - 13.02.2024 (а. с. 23-29) за клопотанням адвокатки Сідун О. С. З огляду на наведене, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, сформованої у справі «Пономарьов проти України», де зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та що заявник має сприяти розгляду справи, оскільки є найбільш зацікавленим в її розгляді та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, і що адвокаткою Сідун О. С. саме в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, тому апеляційний суд, з огляду на приписи ст. 294 КУпАП, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та його захисниці, адвокатки Сідун О. С.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

При оцінці доводів апеляційної скарги про незаконність судового рішення апеляційний суд бере до уваги приписи таких нормативно – правових актів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Разом з тим, на суд покладається обов`язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як зазначено у ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами, як наголошується у ст. 251 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема такими.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №410963, 27.07.2023, о 13 год 23 хв, по вул. Дендеші в м. Ужгороді, ОСОБА_1 керував електроскутером марки «YADA», з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів порушення мови, при цьому від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Підписами у протоколі ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом процесуального документу ознайомлений, копію його отримав.

Копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7468109 від 27.07.2023, підтверджується той факт, що за порушення вимог ч. 2 ст. 126 КУпАП до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн (а. с. 2). Із вказаної постанови також вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений з її змістом.

Розпискою від 27.07.2023 підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 підтверджує факт залишення на зберігання транспортного засобу - електроскутер «YADA», на місці зупинки, а саме за адресою: вул. Дендеші, 39, м. Ужгороді, (а. с. 4).

Довідкою, виданою згідно з обліковими базами даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України підтверджується, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії «В», серії НОМЕР_1 від 21.09.2005 (а. с. 5).

Вказані у протоколі обставини підтверджуються відеоматеріалом, який міститься на DVD-диску, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Так, на відеозаписі відображено, що враховуючи наявність у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів, порушення мови) працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти освідування у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 категорично відмовився від огляду (а. с. 6).

Оцінюючи кожен вищенаведений доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що працівники поліції, які склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №410963 та інші процесуальні документи, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були упереджені при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 процесуальних документів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в них були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу та інших матеріалів справи, і що вони зацікавлені у результатах розгляду справи – у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано. Окрім того, під час розгляду справи у місцевому суді, а також при розгляді апеляційної скарги не здобуто жодного доказу, який може свідчити про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії поліцейських, що дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 погодився із законністю дій працівників поліції.

При оцінці доводів апеляційної скарги апеляційний суд також бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції…, та відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних речовин чи лікарських препаратів. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, у тому числі наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння слід розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Таким чином норми ПДР встановлюють у першу чергу обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) – ПДР не містять.

Відомості, які містяться у матеріалах справи у своїй сукупності підтверджують, що водій ОСОБА_1 своєю поведінкою засвідчив, що не бажає проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку. Тому, доводи апелянтки про те, що місцевий суд не дослідив фактичні обставини справи та необґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими, відтак апеляційним судом такі відхиляються.

Факт вчинення водієм ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, підтверджується належними доказами, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення серії ААД №410963, відеозаписом з місця події, копією постанови про накладення адміністративного стягнення, розпискою ОСОБА_1 про залишення на зберігання транспортного засобу, що у своїй сукупності повністю підтверджують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Ознакою об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення крім іншого є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Фактично відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП є підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Матеріалами справи безумовно підтверджується, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, жодних сумнівів у правильності та обґрунтованості висновків місцевого суду про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР, у апеляційного суду не виникає.

На підставі вищенаведеного, апеляційний суд доходить висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винуватим у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.5 ПДР та, відповідно, у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено в межах санкції вищевказаної статті, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана стороною захисту апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, - без задоволення.

Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялось; що ОСОБА_1 та його захисниця, адвокатка Сідун О. С., не з`явившись на розгляд справи, позбавили себе можливості довести обґрунтованість доводів апеляційної скарги та надати відповідні докази в їх підтвердження.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд   

                                        П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу, яку подала адвокатка Сідун О. С., залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Іван СТАН