Справа № 338/1281/22

Провадження № 22-ц/4808/790/24

Головуючий у 1 інстанції Решетов В. В.

Суддя-доповідач Бойчук

У Х В А Л А

29 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Бойчука І.В., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду від 23 лютого 2024 року під головуванням судді Решетова В. В. у селищі Богородчани у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу,

в с т а н о в и в:

Рішенням Богородчанського районного суду від 23 лютого 2024 року задоволено частково позов АТ «Оператор Газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» суму 1 248,29 грн заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01 січня 2021 року по 31жовтня 2022 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» судовий збір у розмірі 2 481 гривень.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 22 квітня 2024 року подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам процесуального закону.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з використанням системи «Електронний суд», однак не надав суду докази надсилання копії скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Пунктом 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до частини 7 статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі через електронний кабінет, то надсилання копій апеляційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи має вчинити апелянт.

ОСОБА_1 . звернувся до апеляційного суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5% розміру його доходу за минулий рік.

Однак, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Незадовільний матеріальний стан особи залежить і від відсутності у неї нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

ОСОБА_1 на день подачі апеляційної скарги не надано апеляційному суду достатніх доказів, які були б підставою для висновку про неможливість сплати ним судового збору відповідно до вищевказаних вимог та доказів існування обставин, за яких він може бути звільнений від сплати судового збору. Апелянтом не надано відповідних документів, що стверджують в повній мірі про його незадовільний чи скрутний матеріальний стан.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що на цій стадії вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору є передчасним.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Апеляційний суд враховує те, що апеляційна скарга подана в електронній формі з використанням системи «Електронний суд».

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 особи, які після 04 жовтня 2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з п/п 6 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 2 977,20 грн (2481*150%*0,8), який апелянту необхідно сплатити на:

Номер рахунку (IBAN) - UA418999980313131206080009612;

Отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37951998;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) 899998

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)

Оригінал платіжного документу направити в Івано-Франківський апеляційний суд.

Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції вказуючи на причини його пропуску.

Зазначає, що 23 лютого 2024 року судом першої інстанції було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, де судом вказано, що повний текст рішення буде складено 28 лютого 2024 року. Під час проголошення рішення суду він присутній не був, а копію повного тексту рішення суду отримав його представник ОСОБА_1 18 березня 2024 року рекомендованим листом. Така інформація підтверджується відстеженням номеру поштового відправлення 0600252587087 та фотокопією поштового конверта, які надав апелянт.

Також вказує про те, він 18-19 квітня 2024 року направляв до апеляційного суду через електронний кабінет заяву на поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, однак апеляційна скарга не була відправлена через технічні причини.

Однак, з наданих суду фотокопій сайту електронного суду не вбачається інформації про те, що не мав змоги надіслати апеляційну скаргу через технічні причини, оскільки фотокопії які надані апелянтом були зроблені тільки 22.04.2024, а докази зокрема відповідь Івано-Франківського апеляційного суду від 22.04.2024 вказує про те, що апелянтом 18-19.04.2024 була надіслана тільки заява про поновлення строку.

Апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 355 ЦПК України подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції без матеріалів цивільної справи.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Відповідно до частин 1,3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у справі за №338/1281/22 вбачається, що рішення Богородчанського районного суду від 23 лютого 2024 рокубула надіслана судом першої інстанції до реєстру судових рішень: 26.02.2024, зареєстрована: 26.02.2024 та оприлюднена: 27.02.2024.

Вказане свідчить про те, що з 27.02.2024 ОСОБА_1 . та його представник мали можливість самостійно ознайомитися з рішенням суду та подати апеляційну скаргу у строк, визначений процесуальним законом.

Про дату складання повного тексту судового рішення було відомо представнику ОСОБА_1 Оскільки з тексту рішення Богородчанського районного суду від 23 лютого 2024 року, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень убачається, що в судовому засіданні при проголошенні вступної та резолютивної частини рішення був присутній його представник.

З відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у цій справі судом першої інстанції, на підставі поданої 28.03.2024 представником ОСОБА_1 заяви, виправлено описку у рішенні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23.02.2024, що свідчить про обізнаність представника ОСОБА_1. з повним текстом рішення суду першої інстанції ще 28 березня 2024 року.

Апелянт також зазначає, що після прийняття судом рішення він подав клопотання про виправлення описки в тексті рішення суду першої інстанції, що також вказує про його обізнаність з рішення суду першої інстанції у вищевказаний період.

За правилом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Оскільки копія оскаржуваного рішення отримана особисто представником ОСОБА_1. , ОСОБА_1 тільки 18 березня 2024 року, що підтверджується з інформації поштового відправлення «Укрпошти», тому тридцятиденний строк на апеляційне оскарження відраховується з дня вручення повного тексту рішення суду, тобто з 18 березня 2024 року та з врахуванням ст. 354 ЦПК України такий строк закінчується 17 квітня 2024 року.

З врахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає наведені у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, оскільки апелянтом подана апеляційна скарга 22.04.2024.

Згідно вимог ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 4 статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статті 358 цього Кодексу.

Тому апелянту слід звернутися до апеляційного суду з відповідною заявою та вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду від 23 лютого 2024 рокузалишити без руху та надати апелянту термін протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

У випадку невиконання у встановлений строк даних вимог апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту, а при не наведенні інших підстав для поновлення строку може бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Бойчук