Справа №22ц-5854/2010
Головуючий в суді 1 інстанції Кравченко М.В.
Доповідач в суді 2 інстанції Даценко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Приходька К.П.
суддів Волохова Л.А., Даценко Л.М.,
при секретарі Вішик О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, визнання заповіту чинним, зобов’язання вчинити певні дії,
встановила:
У березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії державного нотаріуса по відкликанню заповіту від імені заповідача ОСОБА_5 на його користь щодо успадкування квартири АДРЕСА_1. Визнати заповіт ОСОБА_5, посвідчений Обухівською районною державною нотаріальною конторою 25 січня 1997 року номер реєстру 1с-86 чинним. Зобов’язати Головне управління юстиції в Київській області внести зміни до спадкового реєстру та виключити з нього дані про відкликання ОСОБА_5 зазначеного заповіту.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2010 року зазначену позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_3, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позивач повторно не з"явився в судове засідання без поважних причин.
Проте з такими висновками суду повністю погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, яка діяла на час постановлення судом оскаржуваної ухвали, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з"явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч.1 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам – відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручили, повертається до суду.
Як убачається з матеріалів справи, позивач був присутній в судовому засіданні 25 березня 2010 року, в цей же день суд оголосив перерву по справі до 21.04.2010 року, про що всупереч вимогам абзацу першого ч. 3 ст. 191 ЦПК України не ознайомив під розписку учасників цивільного процесу зокрема позивача (а. с. 244-245).
Згідно журналу судового засідання від 21.04.2010 року позивач в судове засідання не з"явився, суд оголосив перерву до 11 травня 2010 року (а. с. 249)
Згідно ухвали суду від 11.05.2010 року позивач в два останні судові засідання не з"явився повторно, хоч про день, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про поважність причин неявки позивач суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило. (а. с. 261)
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про вручення позивачеві судової повістки в судові засідання на 21.04.2010 року та 11.05.2010 року в порядку, передбаченому ст. 76 ЦПК України.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає безпідставним висновок суду, що належним чином повідомлений позивач повторно не з"явився в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду від 11 травня 2010 року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до вимог п. 4 ст. 311 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2010 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий
Судді