УХВАЛА

01 травня 2024 року

м. Київ

справа № 160/10058/22

адміністративне провадження № К/990/12853/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Прокопенка О.Б,,

суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №160/10058/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№ 80)», третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з врахуванням зміни предмету позову, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Криворізька виправна колонія (№80)", щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно, за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року;

- зобов`язати Державну установу "Криворізька виправна колонія (№80)", здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмір і 30000 грн щомісячно, за період з 11 березня 2022 року по 31 травня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року скасовано та прийнято нову постанову.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Криворізька виправна колонія (№80)" щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року.

Зобов`язано Державну установу "Криворізька виправна колонія (№80)" здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного складу", в розмірі 30 000 грн на місяць, починаючи з 11 березня 2022 року по 31 травня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції Міністерство юстиції України зверталось до Верховного Суду з касаційними скаргами.

Ухвалами Верховного Суду від 11 січня, 19 лютого, 21 березня 2024 року касаційні скарги Міністерства юстиції України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №160/10058/22 повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

03 квітня 2024 року Міністерство юстиції України вчергове звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №160/10058/22 залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.

25 квітня 2024 року Міністерство юстиції України подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник , зокрема, зазначає, що він не допустив необ`єктивного зволікання з поданням касаційної скарги, та повернення її не позбавляє права повторного звернення до суду.

Надаючи оцінку наведеним скаржником обставинам щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло понад п`ять місяців, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Міністерством юстиції України строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №160/10058/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Б. Прокопенко

Судді: В.М. Соколов

С.А. Уханенко