№ 2-141/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 травня 2009 року     м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі     Мутелиця Т.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лакізи Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області

справу за  позовом  ОСОБА_1 до Державного  підприємства

«Красноармійськвугілля» відокремленного підрозділу шахта «ім. Г. Димитрова» про

стягнення середнього заробітку та моральної шкоди за час затримки розрахунку при

звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відокремленного підрозділу шахта «ім. Г. Димитрова» про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди за час затримки розрахунку при звільненні вказавши, що він перебував в трудових відносинах з відповідачем по справі, Державне підприємство «Красноармійськвугілля» відокремлений підрозділ шахта «ім. Г. Димитрова» з 19 січня 2006 року, працюючи з 15 серпня 2007 року гірноробочим очисного забою 5 розряду підземним. На підставі наказу № 121-к від 17 вересня 2008 року він був звільнений за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України. При звільнені, відповідач не провів зі мною остаточного розрахунку, як це передбачено статтею 116 КЗпП України, не виплативши мені заборгованість з заробітної плати у розмірі 4 722 (чотири тисячі сімсот двадцять дві грн.) 72 коп. Остаточний розрахунок відповідач провів з позивачем 22 грудня 2008 року. Однак, позивач вважає, що відповідач порушив його права на отримання заробітку, у зв'язку з чим, відповідач зобов'язаний сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку, як це передбачено статтею 117 пункт 1 КЗпП України, у відповідності до якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться у день звільнення. Якщо працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок. В день звільнення позивач не працював. З вимогою про сплату йому заборгованості з заробітку він звернувся 20 жовтня 2008 року, що стверджується доданою до позову заявою від 20.10.2008 року. Тому позивач вважає, що відповідач зобов'язаний провести з ним остаточний розрахунок 21 жовтня 2008 року. За період з 21 жовтня 2008 року до 01 січня 2008 року позивач повинен був відпрацювати 48 днів. Довідкою, наданою відповідачем передбачено, що середньоденна заробітна плата складає 159,39 гривень. Враховуючи вказані дані, позивач вважає, що відповідач винен йому сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7 650 (сім тисяч шістсот п'ятдесят грн.) 72 коп. Крім того, вважає, що порушуючи його трудові права, пов'язані з невиплатою заробітної плати, відповідач спричинив йому моральну шкоду, яку він оцінює в 1 000 (одна тисяча грн.) Представник відповідача Державного підприємства

«Красноармійськвугілля» відокремленного підрозділу шахта «ім. Г. Димитрова» з заявленими позивачем вимогами не згоден і пояснив. 17 вересня 2008 року позивач по справі, ОСОБА_1 був звільнений з підприємства Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відокремленного підрозділу шахта «ім. Г. Димитрова» за власним бажанням. Шахта нарахувала належну йому при звільнені суму 6 470 грн. 00 коп. з якої було утримано обов'язкові платежі в сумі 1 251 грн. 93 коп. До виплати причиталася сума 5 218 грн. 07 коп. В день звільнення позивач не працював. Про нараховану вище суму позивач був повідомлений в період звірки з 10 жовтня 2008 року по 16 жовтня 2008 року. Факт отримання звірювального листа позивач не заперечує. 20 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до шахти з заявою, що не згоден з нарахованою йому сумою б 470 грн. 00 коп. просив її перерахувати і виплатити йому. Шахта перерахунок позивачу не зробила а письмово відповіла що саме нарахована сума належить виплаті позивачеві. Більше позивач до підприємства з подібними заявами не звертався. 23 жовтня 2008 року до шахти надійшов адвокатський запит про надання відповідних документів. Незважаючи на те, що більше позивач до шахти про виплату належних йому грошей не звертався, шахтою було перераховано на його рахунок 28 жовтня 2008 року суму 495 грн. 35 коп. та залишок 18 грудня 2008 року в сумі 4 729 грн. 72 коп. Представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивач задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши докази, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач на підприємство відповідача Державне підприємство «Красноармійськвугілля» відокремлений підрозділ шахта «ім. Г. Димитрова» був прийнятий 19 січня 2006 року, працюючи з 15 серпня 2007 року гірноробочим очисного забою 5 розряду підземним (наказ Пр 13-к від 01 лютого 2006 року). Згідно трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 НОМЕР_1 позивач на підприємстві відповідача працював також на посаді гірничого робітника підземного З розряду з повним робочім днем у шахті, (а. с. 9-10)

Відповідно до наказу № Пр 121 к від 17 вересня 2008 року позивач був звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України на підставі його зави.(а. с. 7)

Згідно позовної заяви від 24 грудня 2008 року (вх. № 99 від 05 січня 2009 року) позивач, ОСОБА_1 вимагає стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відокремленного підрозділу шахта «ім. Г. Димитрова» 7 650 грн. 72 коп. та моральну шкоду в 1 000 тис. грн. (а. с. 2-3)

Згідно довідки про суми (а. с. 6), призначених ОСОБА_1 у зв'язку з його звільненням станом з червня 2008 року по день звільнення, наданої Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «ім. Г. Димитрова» свідчить що сума складає: нараховано 6 470 грн. 00 коп. з яких:

744 грн. 38 коп. учбовий пункт;

254 грн. 50 коп. індексація;

4 678 грн. 96 коп. компенсація за невикористані дні відпустки та інші.

До видачі на руки сума 5 218 грн. 07 коп.

Згідно довідки відділення «Промінвестбанку» в м. Димитров (а. с 25) свідчить, що на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий у філії відділені банку на ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4 722 грн. 72 коп. надійшли 18 грудня 2008 року від Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «ім. Г. Димитрова»

Таким чином, відповідач виконав з позивачем остаточний розрахунок у зв'язку з його звільненням 17 вересня 2008 року та з подальшим зверненням 20 жовтня 2008 року лише 18 грудня 2008 року. Сума 4 722 грн. 72 коп. - заробіток за вересень 2008 року (а. с. 27).

Відповідно до ст.60, 66, 143 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ч. 3 ЦПК України обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повного та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд вважає, що в судовому засіданні не добуто доказів тим обставинам і підставам на які посилається представник відповідача обґрунтовуючи несвоєчасний розрахунок з позивачем, в тому числі посилаючись на той факт, що фактично суми -6 470 грн. 00 коп., з якої було утримано обов'язкові платежі в сумі 1 251 грн. 93 коп. а до виплати причиталася сума 5 218 грн. 07 коп., були нараховані про що позивач був повідомлений в період звірки з 10 жовтня 2008 року по 16 жовтня 2008 року. Але сума 5 218 грн. 07 коп. не була перерахована позивачеві у зв'язку з тим, що 20 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до шахти з заявою, що не згоден з нарахованою йому сумою 6 470 грн. 00 коп., просив її перерахувати і виплатити йому. З вказаного свідчить, що фактично підприємство могло розрахуватися з позивачем 21 жовтня 2008 року але не зробило цього і представник відповідача суду не довів підстави невиконання передбаченого чинним законодавством дій.

Крім того, суд розглядаючи заяву позивача від 20 жовтня 2008 року на адресу Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «ім. Г. Димитрова» не може вважати її як первинну, з дня звільнення позивача з підприємства, на що акцентує увагу суда представник відповідача. Зі змісту заяви свідчить, що позивач вказую відповідачу, що він вже звільнився 18 вересня 2008 року, але розрахунок по заробітній платні, передбачений ст. 116 КЗпП України на день подання даної заяви, ще не отримав (а. с. 8).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства , установи , організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сум у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір , підприємство , установа , організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не провів з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, тому у відповідності до ст. 117 КЗпП України відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

На підставі п. 1 розділу 1 и п. 2 розділу II Порядку нарахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 , з послідуючими змінами та доповненнями , середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні повинен розраховуватися    за два місяці до звільнення .

Заробітна плата позивача за два місяці перед звільненням , з якої повинен розраховуватися середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , відповідно до довідки відповідача (а. с. 6) складає:

Згідно довідок відповідача від 27 жовтня 2008 року, 27 березня 2009 року середній заробіток позивача за два місяці перед звільненням складав (а. с. 6, 27):

липень 2008 року 3 577 грн. 73 коп. - за 23 робочих дня

серпень  2008 року   885 грн. 18 коп. - за 20 робочих днів

Всього 4 462 грн. 91 коп. : 28 = 159, 39 - середньодобовий заробіток за 43 робочих дні.

У відповідності з п.5,п.9 розділу IV Порядку нарахування середньої заробітної платі, нарахування виплат проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата вираховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих днів.

Середньодобовий заробіток складає: 4 462 грн. 91 коп. : 28 робочих днів = 159, 39 - середньодобовий заробіток за 43 робочих дні.

Сума відшкодування середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку складає:

159 грн. 39 коп. х 43 робочих дні (23 робочих днів за липень 2008 року та 20 робочих дні за серпень 2008 року) = 6 853 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 159 грн. 39 коп. х 43 робочих дні (23 робочих днів за липень 2008 року та 20 робочих дні за серпень 2008 року) = 6 853 грн. 70 коп.

Щодо задоволення вимог позивача у заподіяні йому моральної шкоди внаслідок невиплати заробітної плати, суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості вважає, що вимоги по відшкодуванню моральної шкоди позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав. Відповідач-підприємство шахта «ім.. Г.Димитрова» є структурним підрозділом Державного підприємства «Красноармійськвугілля», яке в свою чергу входе до Міністерства палива та енергетики України і по суті являється дотаційним, тобто кошти на підтримання галузі в тому рахунку і на виплату заробітної плати надаються державою. Крім того, позивач при звільнені з шахти «ім. Г. Димитрова» 17 вересня 2008 року вже 22 вересня 2008 року був працевлаштований на шахту 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (наказ № Пр.166к від 25 вересня 2008 року) (а. с. 10) тобто працював, заробляв гроші і виникла ситуація не вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 51 грн. та збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 3,4,5,6, 10, 14, 57-64, 67,72. 73, 208, 212, 213-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «ім. Г. Димитрова» про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «ім. Г. Димитрова» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені по день фактичного розрахунку (з 21 жовтня 2008 року по 18 грудня 2008 року) у розмірі 6 853 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят три грн.) 70 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «ім. Г. Димитрова» на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та на користь територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в розмірі 30 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження