ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. Справа№ 910/17482/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Палія В.В.

Сибіги О.М.

за участю секретаря судового засідання : Михайленко С.О.

за участю представників:

позивача Акціонерного товариства "Одесагаз" - адвокат Сідельников А.В.

відповідача ТОВ "Оператор ГТС України" - адвокат Кисіль Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024

(повний текст рішення складено 07.02.2024)

у справі № 910/17482/23 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Одесагаз",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України",

про стягнення 819 135,97 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Акціонерне товариство «Одесагаз» (АТ «Одесагаз») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" (ТОВ "Оператор ГТС України") додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за договором транспортування природного газу № 1910000190 від 31.01.2020 у сумі 729 574,34 грн, пені у сумі 83 533,64 грн та 3% річних у сумі 6 027,99 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором транспортування природного газу №1910000190 від 31.01.2020 щодо дотримання параметрів якості природного газу переданого позивачу у червні, липні, серпні 2023 року та вчасно не оплатив нараховану йому додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу за вказаний період, внаслідок чого АТ «Одесагаз» просить в судовому порядку стягнути з ТОВ "Оператор ГТС України" додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу на загальну суму 729 574,34 грн, нараховану на підставі п. 10.7 договору транспортування природного газу № 1910000190 від 31.01.2020, а також пеню у сумі 83 533,64 грн, з урахуванням положень ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України та 6 027,99 грн. 3 % річних, враховуючи ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/17482/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" на користь Акціонерного товариства «Одесагаз» 729 574,34 грн додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу, 6 027,99 грн 3% річних та судовий збір в сумі 8 827,24 грн. В решті позову в частині стягнення 83 533,64 грн пені відмовлено. Судовий збір в сумі 1002,40 грн залишено за позивачем.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Оператор ГТС України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 в частині задоволених позовних вимог на загальну суму - 735 602,33 грн, з яких 729 574,34 грн - додаткова плата за недотримання параметрів якості природного газу і 6 027,99 грн - 3 % річних та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 729 574,34 грн додаткової плата за недотримання параметрів якості природного газу та 6 027,99 грн 3 % річних, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст. 13,14, 231, 236,237, 238 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права - ч. 3 ст. 203 ГК України та ч.ч. 1-3 ст. 202 ЦК України, ст. 204 ЦК України, ст. ст. 601, 602 ЦК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2024, матеріали апеляційної скарги ТОВ "Оператор ГТС України" у судовій справі № 910/17482/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/17482/23 за апеляційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 та призначено судове засідання на 03.04.2024 о 10 год. 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 910/17482/23 справу призначено в режимі відео конференції на 03.04.2024 о 10 год. 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 910/17482/23 відкладено розгляд даної справи за апеляційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 на 17 квітня 2024 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 910/17482/23 відмовлено представнику АТ "Одесагаз" адвокату Сметанюку І.М. у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У відзиві позивач- АТ "Одесагаз" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/17482/23 без змін, як таке, що прийняте з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

17.04.2024 відповідач подав до апеляційного господарського суду письмові пояснення, які просив врахувати при винесенні апеляційним судом постанови у даній справі, зокрема, в яких зазначив, що у спірних правовідносинах прослідковується суперечлива поведінка позивача -АТ «Одесагаз», оскільки своїми діями спочатку АТ «Одесагаз» визнавало факт наявності заборгованості за актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2021 року від 31.09.2021 № 09-2021-1910000190 (подавши відповідну заборгованість на підставі приписів Закону № 1639 на верифікацію НКРЕКП), проте у подальшому змінило свою позицію, і заперечує щодо наявності заборгованості за актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2021 року від 31.09.2021 № 09-2021-1910000190, яка врегульована на підставі одностороннього правочину - заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 04.12.2023 № ТОВВИХ-23-17504. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що місцевий господарський суд допустив порушення приписів статті 231 ГПК України, оскільки, на його думку, мав закрити провадження в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 729 574,34 грн на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

У судове засідання 17.04.2024 з`явились представники сторін у даній справі та надали пояснення по справі, зокрема, представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, а представник позивача заперечував проти задоволення зазначеної апеляційної скарги.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та надані учасниками справи пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) та АТ "Одесагаз" (замовник) укладено договір транспортування природного газу №1910000190 від 31.01.2020, з урахуванням додаткових угод до нього, за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до п. 2.2. зазначеного договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.

Згідно з п. 2.3, п. 2.4 цього договору, обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу.

Пунктом 3.1. вказаного договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 12.05.2020, передбачено, що оператор зобов`язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості, розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, типовий договір транспортування природного газу та інше.

Відповідно до п. 5.2. цього договору, якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначеного в Кодексі ГТС та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання.

За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему Оператора ГТС або передається з неї Оператором ГТС, стягується додаткова плата, визначена умовами цього Договору (п.5.3. зазначеного договору).

Згідно з п. 10.1 цього договору сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається /відбирається до/з газотранспортної системи, визначені Кодексом, зобов`язана сплатити на користь іншої сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу. Відповідальною стороною за якість газу у точках виходу є оператор - перед замовником, який є оператором газотранспортної системи або прямим споживачем.

За п.10.2 зазначеного договору, у разі подачі у фізичній точці входу/виходу природного газу з параметром якості теплоти згорання нижчим від значень, визначених Кодексом, сплачується додаткова плата, яка розраховується таким чином:

BGCV = Qi Ч 2 Ч БЦГ Ч (1- GCV/GCVmin),

де

ВGCV - плата за недотримання теплоти згорання у фізичній точці входу, грн;

Qi - обсяг природного газу з недотриманим значенням теплоти згорання, який було подано у фізичній точці входу, тис. м3;

БЦГ - базова ціна природного газу, грн за 1 тис. м3;

GCV - значення вищої теплоти згорання природного газу, поданого у фізичній точці входу, кВт·год/м3;

GCVmin - мінімальне значення вищої теплоти згорання, визначене Кодексом, кВт·год/м3.

Значення теплоти згорання для розрахункових цілей (GCV) визначається відповідно до вимог Кодексу.

Пунктом 10.3 зазначеного договору передбачено, що у разі подачі у фізичній точці входу/виходу природного газу, який не відповідає параметрам якості щодо вмісту механічних домішок, визначеним Кодексом, сплачується додаткова плата, яка розраховується таким чином:

Вм.д. = Qi Ч 0,1 ЧБЦГ Ч (1-1/Х),

де

Вм.д. - плата за недотримання параметру якості, грн;

Qi - обсяг природного газу з недотриманим значенням цього параметра якості, поданого у фізичній точці входу, тис. м3;

БЦГ - базова ціна природного газу, грн за 1 тис. м3;

X - дійсне значення вмісту домішок природного газу, поданого у фізичній точці входу, мг/м3.

Якщо вміст домішок складає до 2 мг на м3 (Х

У разі подачі у фізичній точці входу/виходу природного газу, який не відповідає параметрам температури точки роси за вологою, визначеним Кодексом, сплачується додаткова плата, яка розраховується таким чином:

ВТ.роси.в = Qi Ч К ЧБЦГ Ч (Tроси.в - Троси.в.max)/ (Троси.в.max)

К = 0,01 - до 31 грудня 2016 року;

К = 0,03 - з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року;

К = 0,05 - з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року;

К= 0,1 - з 01 січня 2019 року,

де

BТ.роси.в - плата за недотримання параметра температури точки роси за вологою, грн;

Qi - обсяг природного газу з недотриманим значенням параметра температури точки роси за вологою, тис. м3;

БЦГ - базова ціна природного газу, грн за 1 тис. м3;

Троси.в.max - максимально допустиме значення параметра температури точки роси за вологою, К;

Троси.в - дійсне значення температури точки роси за вологою природного газу, введеного у фізичній точці входу, К (п.10.4 договору №1910000190 від 31.01.2020).

За п. 10.5 цього договору, у разі подачі у фізичній точці входу/виходу природного газу, який не відповідає параметрам температури точки роси за вуглеводнями, визначеним Кодексом, сплачується додаткова плата, яка розраховується таким чином:

ВТ.роси.вв = QiЧКЧБЦГЧ(Tроси.вв - Троси.вв.max)/ (Троси.вв.max)

К = 0,01 - до 31 грудня 2016 року;

К = 0,03 - з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року;

К = 0,05 - з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року;

К= 0,1 - з 01 січня 2019 року,

де

BТ.роси.в в - плата за недотримання параметра температури точки роси за вуглеводнями, грн;

Qi - обсяг природного газу з недотриманим значенням параметра температури точки роси за вуглеводнями, тис. м3;

БЦГ - базова ціна природного газу, грн за 1 тис. м3;

Троси.вв.max - максимально допустиме значення параметра температури точки роси за вуглеводнями, К;

Троси.вв - дійсне значення температури точки роси за вуглеводнями природного газу, введеного у фізичній точці входу, К.

Відповідно до п.10.6 зазначеного договору, розрахунок розміру додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу проводиться щомісяця окремо по кожному параметру якості щодо природного газу на підставі даних, визначених Оператором у звіті про недотримання параметрів якості природного газу, який він надає Замовнику на його електронну адресу до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Сторони мають право звернутися до уповноваженого органу на проведення робіт з визначення параметрів природного газу. У разі підтвердження відповідності природного газу параметрам, визначеним Кодексом, витрати на це дослідження покриває Сторона, яка вимагала його проведення, в іншому разі витрати на дослідження покриває інша сторона.

Обсяг природного газу з недотриманим значенням параметра якості Qi визначається з моменту останнього визначення ФХП газу, що відповідав параметрам, визначеним Кодексом, до моменту усунення невідповідності параметрам якості природного газу.

Пунктом 10.7 цього договору передбачено, що сторона, яка допустила порушення щодо якості газу, зобов`язана сплатити додаткову плату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на підставі рахунка-фактури, який надсилається на її електронну адресу іншою Стороною до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Розбіжності щодо якості природного газу та розміру додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу підлягають урегулюванню відповідно до умов Кодексу або в суді. До прийняття рішення суду якість природного газу та/або розмір додаткової плати, яку відповідальна за порушення параметрів якості газу Сторона зобов`язана сплатити в строк, визначений пунктом 10.7 цього Договору, визначається за даними Оператора (п.10.8 договору).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, за спірний період червень, липень, серпень 2023 року АТ «Одесагаз» передано ТОВ «Оператор ГТС України» газ, що підтверджуються актами приймання-передачі природного газу за червень, липень та вересень 2023, які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Обсяг природного газу, що відображені у актах приймання - передачі сторонами не оспорюється.

Так, із звітів про недотримання параметрів якості природного газу, які затверджено відповідачем, вбачається, що від ТОВ «Оператор ГТС України» (Миколаївське ЛВУМГ) передано, зокрема, до АТ «Одесагаз» природний газ, який не відповідає вимогам якості, а саме : - у червні 2023 року - перевищення температури точки роси за вологою та перевищення температури точки роси за вуглеводнями; - у липні 2023 року - перевищення температури точки роси за вологою; - у серпні 2023 року - перевищення температури точки роси за вологою.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п. 10.6 договору транспортування природного газу № 1910000190 від 31.01.2020 АТ «Одесагаз» здійснено розрахунок додаткової плати на компенсацію невідповідності ФХП природного газу по кожному випадку порушення вимог щодо якості природного газу за період червень, липень, серпень 2023 року.

В подальшому, АТ «Одесагаз» направило на електронну адресу ТОВ «Оператор ГТС України» рахунки на оплату рахунки фактури на сплату додаткової плати за компенсацію невідповідності ФПХ природного газу, який був переданий до газорозподільної системи АТ «Одесагаз» в точках виходи з газотранспортної системи за спірний період :- за червень 2023 рахунки на загальну суму 602 878,12 грн, з яких : №9232 від 10.07.2023 на суму 335 779,31 грн, №9234 від 10.07.2023р. на суму 98 900,96 грн, №9236 від 10.07.2023р. на суму 128 924,92 грн, №9237 від 10.07.2023р. на суму 39 272,93 грн; - липень 2023 рахунок-фактуру №10945 від 10.08.2023р. на 6 000,36 грн; - вересень 2023р рахунки - фактури на загальну суму 120 695,86 грн, з яких: №17072 від 09.10.2023р. на суму 89 375 ,56 грн та №17073 від 09.10.2023р. на суму 31 320,30 грн, всього на загальну суму - 729 574,34 грн, зазначене підтверджується матеріалами справи.

Проте, ТОВ «Оператор ГТС України» у строк до 15 числа місяця, наступного за газовим місяцем, як це передбачено п.10.7. зазначеного договору, не сплатило виставлені позивачем рахунка-фактури на додаткову плату на компенсацію невідповідності ФХП природного газу за червень, липень, вересень 2023 року на загальну суму 729 574,34 грн., як і не оплатило ці рахунки до цього часу, що відповідачем не заперечується і зворотного ним не доведено належними та допустимими доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Кодексу газотранспортної системи, який затверджено постановою №2493 від 30.09.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

У розділі ІІІ Кодексу газотранспортної системи, зокрема у п. 13 визначено норми якості, фізико-хімічні показники та інші характеристики природного газу, правила обліку та документальне оформлення приймання-передачі природного газу.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи, ФХП транспортованого природного газу у точках виходу повинні відповідати вимогам пункту 13 цієї глави, за винятком вимог щодо вмісту меркаптанової сірки.

За п. 18. розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи передбачено, що якщо природний газ, що був переданий в точках виходу з газотранспортної системи, не відповідає встановленим вимогам пункту 17 цієї глави, оператор газотранспортної системи сплачує оператору газорозподільної системи, оператору газосховищ, прямому споживачу додаткову оплату, визначену в договорі транспортування.

АТ «Одесагаз» звернулось до господарського суду з даним позовом про стягнення з ТОВ «Оператор ГТС України» спірної суми додаткова плата за недотримання параметрів якості природного газу, пені та 3 % річних.

З огляду на вище наведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов`язання за договором № 1910000190 від 31.01.2020 та порушено вимоги щодо якості природного газу за період червень, липень, серпень 2023 року, і це підтверджується належними та допустимими доказами в справі, з урахуванням ст. ст. 76, 77 ГПК України, тому позивачем правомірно нараховано відповідачу 729 574,34 грн додаткової плати на компенсацію невідповідності ФХП природного газу за спірний період та направлено відповідні рахунки-фактури, як це передбачено умовами договору № 1910000190 від 31.01.2020.

Однак, ТОВ «Оператор ГТС України» заперечив проти задоволення позовних вимог у зв`язку з припиненням зобов`язань ТОВ «Оператор ГТС України» перед АТ «Одесагаз» у сумі 729 574,34 грн за договором №1910000190 від 31.01.2020 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, після відкриття провадження у даній справі, ТОВ "Оператор ГТС України" направило на електрону адресу АТ «Одесагаз» заяву від 04.12.2023 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, в якій зазначив про те, що на час звернення з цією заявою сторони мають грошові вимоги один перед одним, строк виконання яких вже настав, а саме: існують грошові зобов`язання ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» перед АТ «Одесагаз» за договором транспортування природного газу від 31.01.2020 № 1910000190 на підставі:

- розрахунків (актів) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вологою у червні 2023 року у сумі 434 680.27 грн;

- розрахунків (актів) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вуглеводнями у червні 2023 року у сумі 168197,85грн;

- розрахунку (акту) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вологою у липні 2023 року у сумі 6 000,36 грн;

- розрахунків (актів) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вологою у вересні 2023 року у сумі 120 695.86 гри (Сто двадцять тисяч шістсот дев`яносто п`ять гривень 86 копійок), всього на загальну суму - 729 574,34 грн.

При цьому, АТ «Одесагаз» має перед ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за договором транспортування природного газу від 31.01.2020 № 1910000190 на підставі акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2021 року від 30.09.2021 № 09-2021-1910000190 в сумі 37 090 094,85 грн.

Отже, в зазначеній заяві ТОВ "Оператор ГТС України" зазначив про погашення грошових зобов`язань ТОВ «Оператор ГТС України» перед АТ «Одесагаз» у сумі 729 574,34 грн нарахованих, як додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу, за договором транспортування природного газу від 31.01.2020 № 1910000190, шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог АТ «Одесагаз» перед ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на суму 37 090 094,85 грн. - боргу за щодобовий небаланс за природні газ за договором транспортування природного газу від 31.01.2020 № 1910000190 на підставі акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2021 року від 30.09.2021 № 09-2021-1910000190.

Також в цій заяві відповідач зазначив, що решта в сумі 36 360 520,51 грн на підставі акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2021 року від 30.09.2021 № 09-2021-1910000190 грошових зобов`язань АТ «Одесагаз» є неоплаченою.

Проте, позивач заперечуючи проти заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно вимог ст. 601 ЦК України, посилається на наявність судового рішення, яке набрало законної сили, у справі № 916/2471/22 за позовом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" до АТ "Одесагаз" про стягнення 450 817 078,12 грн заборгованості зі сплати основного боргу за добовий небаланс природного газу за вересень, жовтень, грудень 2021 року, 45 004 384,17 грн пені, 84 996 739,65 грн інфляційних втрат та 10 507 045,95 грн 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таку правову позицію висловлено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 13.04.2023 у справі № 916/2471/22, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 року, у задоволенні позову відмовлено, при цьому судами встановлено відсутність зобов`язання АТ «Одесагаз» за договором транспортування природного газу від 31.01.2020 № 1910000190 з оплати на підставі акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць, зокрема за вересень 2021 року у зв`язку з недоведеністю ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" обґрунтованих та реальних витрат на закупівлю транспортування та зберігання природного газу та його одержання саме АТ "Одесагаз".

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 916/2471/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на рішення господарського суду Одеської області від 13.04.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 916/2471/22.

Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

1. бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2. бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

3. строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зазначена позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19.

Відповідно до статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування, оскільки, сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов`язання, для цього (припинення зобов`язання) необхідна наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.

Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 09.02.2021 у справі №917/258/20 зауважив на необхідності врахування правового висновку щодо застосування положень статей 215, 601 Цивільного кодексу України, суть якого полягає у тому, що однією з важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність (прозорість) вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо характеру, змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 викладена така правова позиція :

- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором;

- за дотримання умов, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним;

- заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог;

- наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника;

- наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

За таких обставин, з урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 13.04.2023 у справі № 916/2471/22, яке набрало законної сили, встановлено обставини відсутності боргу АТ «Одесагаз» перед ТОВ "Оператор ГТС України" за договором транспортування природного газу від 31.01.2020 № 1910000190 на підставі акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2021 року від 30.09.2021 №09-2021-1910000190, строк оплати якого настав, ці обставини є преюдиційними та не потребують доказування, а інші докази, які б підтверджували наявність на 04.12.2023 грошових зобов`язань позивача перед відповідачем за договором транспортування природного газу від 31.01.2020 № 1910000190 на підставі акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2021 року від 30.09.2021 № 09-2021-1910000190 в сумі 37 090 094,85 грн, строк виконання яких настав, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для припинення зобов`язання щодо стягнення з відповідача спірної суми боргу, з урахуванням пені та 3 % річних, яке є предметом спору у даній справі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, на підставі заяви відповідача від 04.12.2023 та ст. 601 ЦК України, а отже і відсутність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за договором транспортування природного газу №1910000190 від 31.01.2020 у сумі 729 574,34 грн, вимогу щодо чого було заявлено у відзиві.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що односторонній правочин, вчинений ТОВ "Оператор ГТС України", не оскаржений в судовому порядку АТ «Одесагаз», оскільки позивач не звертався до суду з позовом про визнання недійсною заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 04.12.2023, а тому враховуючи презумпцію правомірності правочину, відповідач вважає, що в оскаржуваному рішення суду першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, при цьому рішення суду ухвалене з порушенням положень ст. 204 ЦК України, без врахуванням вимог ст. ст. 601, 602 ЦК України та правового висновку викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2024 у справі № 910/293/23.

Проте, апеляційний господарський суд відхиляє наведені вище доводи апеляційної скарги, як безпідставні, оскільки вимоги, які підлягали зарахуванню в даному випадку не є зустрічними, так як боржник за першим зобов`язанням не є кредитором за другим, враховуючи наступне.

Так, до предмету розгляду справи № 916/247/22 входило стягнення суми за добовий небаланс природного газу, яка виникла на підставі акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2021 року від 30.09.2021 №09-2021-1910000190 та за рішенням суду від 13.04.2023 у справі № 916/247/22, яке набрало законної сили, відмовлено у стягненні зазначеної суми заборгованості з АТ «Одесагаз» на користь ТОВ "Оператор ГТС України" за недоведеності заявлених вимог, тобто станом на момент направлення відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.12.2023 було рішення суду, яке набрало законної сили, яким фактично встановлено відсутність зобов`язання, яке ТОВ "Оператор ГТС України" було визначене як зустрічне.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене вище, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з ТОВ "Оператор ГТС України" на користь АТ «Одесагаз» 729 574,34 грн. додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за період червень, липень, серпень 2023 року у зв`язку з порушення відповідачем умов договору транспортування природного газу №1910000190 від 31.01.2020 щодо якості природного газу та 6 027,99 грн. 3 % річних, нарахованих за період прострочення основної заборгованості, з урахуванням ч. 2 ст. 625 ЦК України, при цьому позивачем розрахунок здійснено арифметично правильно.

Усі інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/17482/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України".

Матеріали справи №910/17482/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.05.2024.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді В.В. Палій

О.М. Сибіга