УХВАЛА

06 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/1080/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024

(головуючий суддя - Василишин А.Р., судді - Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.)

у справі №924/1080/21

за позовом ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору -

ОСОБА_1

до 1)Приватного акціонерного товариства "Холод", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля"

про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року і 20 травня 2021 року, та застосування наслідків недійсності правочинів,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся через систему «Електронний суд» до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 разом з клопотанням про зупинення виконання та дії оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку та клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання

касаційної скарги.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.04.2024 для розгляду справи №924/1080/21 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Баранець О.М., Вронська Г.О.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.05.2024 №32.2-01/747, у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №924/1080/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 для розгляду справи №924/1080/21 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Баранець О.М., Мамалуй О.О.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У 2021 році ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холод" (далі - ПрАТ "Холод), Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" (далі - ТОВ "Нерухомість Поділля") про визнання недійсними укладених між ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля" договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021 за якими було відчужено: комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2883,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 34755968101; будівлю комплексу холодильного 1500т (з компресорним цехом) літ. «Б-2» загальною площею 2223,1 кв.м.; реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна - 2278506968101, застосувавши наслідки недійсності правочинів.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/1080/21 позов ОСОБА_2 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору ОСОБА_1 до ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та 20.05.2021 та застосування наслідків недійсності правочинів задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.01.2021, укладений між ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля", за яким відчужено комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом) загальною площею 2883,9 кв.м. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.05.2021, укладений між ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля", за яким відчужено будівлю комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2", загальною площею 2223,1 кв.м. Застосовано наслідки недійсності правочину до договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021, укладених між ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля". Зобов`язано ТОВ "Нерухомість Поділля" повернути ПрАТ "Холод" комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом) загальною площею 2883,9 кв.м. та будівлю комплексу холодильного 1500 т. (з компресорним цехом) літ. "Б-2", загальною площею 2223,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ПрАТ "Холод" на користь ТОВ "Нерухомість Поділля" 351 785,12 грн отриманих коштів за договорами купівлі-продажу від

29.01.2021 та 20.05.2021. Стягнуто з ПрАТ "Холод" на користь ОСОБА_2 4 908,39 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ТОВ "Нерухомість Поділля" на користь ОСОБА_2 4 908,39 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ПрАТ "Холод" на користь ОСОБА_1 4908,39 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ТОВ "Нерухомість Поділля" на користь ОСОБА_1 4 908,39 грн витрат зі сплати судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.09.2023 у справі №924/1080/21 стягнуто з ПрАТ "Холод" в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_2 до Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1080/21 у розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з ТОВ "Нерухомість Поділля" в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_2 до Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1080/21 у розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з ПрАТ "Холод" в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Хмельницької області по справі № 924/1080/21 у розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з ТОВ "Нерухомість Поділля" в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1080/21 у розмірі 164 190,85 грн. Стягнуто з ПрАТ "Холод" на користь ОСОБА_2 4530,48 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи. Стягнуто з ТОВ "Нерухомість Поділля" на користь ОСОБА_2 4530,48 грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2023 у справі №924/1080/21 скасовано. Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.09.2023 у справі №924/1080/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_2 до Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1080/21 у розмірі 328 381,69 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1080/21 у розмірі 328381,69 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Нерухомість Поділля" 202 918,94 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Нерухомість Поділля" 202918,94 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2 270,00 грн.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у справі №924/1080/21 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 541 117,55 грн (333 658,47 грн (22 243 898,12 грн *1,5%) - щодо вимог майнового характеру) + 4540,00 грн (2270,00 грн * 2) - щодо вимог немайнового характеру) * 200% * 0,8).

Однак до касаційної скарги скаржника не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання, у якому скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що сума судового збору є надмірною для скаржника та перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за 2023 рік. На підтвердження вказаного долучає відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору. Окрім того, скаржник зазначає, що є учасником бойових дій, на підтвердження чого надає копію посвідчення серії НОМЕР_1 .

19.04.2024 до Верховного Cуду надійшли заперечення ПрАТ "Холод" на клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги в якому заявник вказує, що відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання та просить відмовити в його задоволенні.

22.04.2024 до Верховного Суду надійшли пояснення ОСОБА_1 щодо вказаних заперечень ПрАТ "Холод".

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі ? Закон № 3551-XII).

Статтею 4 цього Закону встановлено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст. 5 Закону № 3551-XII).

Перелік осіб, які належать до учасників бойових дій міститься в ст. 6 Закону № 3551-XII.

Статтею 12 Закону № 3551-XII встановлено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

У ст. 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.

Наведена правова позиція також викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2023 у справі №990/76/23.

У цій справі ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ПрАТ "Холод та ТОВ "Нерухомість Поділля" про визнання недійсними укладених між ПрАТ "Холод" та ТОВ "Нерухомість Поділля" договорів купівлі-продажу від 29.01.2021 та від 20.05.2021 за якими було відчужено: комплекс холодильний 1500 т. (з адмінкорпусом), загальною площею 2883,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 34755968101; будівлю комплексу холодильного 1500т (з компресорним цехом) літ. «Б-2» загальною площею 2223,1 кв.м.; реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна - 2278506968101, застосувавши наслідки недійсності правочинів.

Отже, оскільки ця судова справа не пов`язана із захистом порушених прав скаржника саме як учасника бойових дій, правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.

Окрім того, пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Розглянувши вказане клопотання, враховуючи подані заперечення ПрАТ "Холод", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з наступних підстав.

Відповідно до статті 129 Конституції України, забезпечення права на касаційний перегляд справи у визначених законом випадках є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналізуючи право особи на розгляд її скарги в касаційному суді, слід застосовувати положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є держава Україна, з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема, у Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

При цьому, Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

З огляду на приписи статті 287 ГПК України, реалізація особою права на касаційне оскарження рішення (ухвали, постанови) судів попередніх інстанцій здійснюється шляхом подання касаційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 290 цього Кодексу. Частиною 4 статті 290 ГПК України визначено перелік обов`язкових додатків до касаційної скарги, серед яких зазначено докази сплати судового збору.

Отже, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з касаційною скаргою на рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

Колегія суддів зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник належним чином не підтвердив, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору не підтверджують наведеного, оскільки не виключена можливість отримання скаржником у 2023 році інших видів доходів.

Зважаючи на викладене Суд, оцінюючи фінансове становище ОСОБА_1 на підставі наданих скаржником доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, у зв`язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності в нього грошових коштів для сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 541 117,55 грн.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати Суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху, клопотання про зупинення виконання та дії оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку не розглядається.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №924/1080/21 залишити без руху.

3.Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

О.О. Мамалуй