Справа № 183/2517/24

Провадження № 3/183/2021/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 року                                                                         м. Новомосковськ

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області

Фролова В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 Новомосковського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024, о 17.53 годині, в Дніпропетровській області, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Верхня, 1, гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 , не мав права керувати таким транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду матеріалу засобами поштового зв`язку та смс – повідомленням, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомляв та клопотання про відкладення розгляду справи не надавав.

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з`явилася в судове засідання, при тому, що вона обізнана про розгляд даної справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.

Дослідивши письмові докази по справі, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №491696 від 11.03.2024 року, яким зафіксовано факт правопорушення;

- рапортом поліцейського Новомосковського РВП, відповідно до якого 11.03.2024, о 18.03 годині, зупинено автомобіль ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час спілкування з яким встановлено, що в даного громадянина відсутнє посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом, про що складено відповідний протокол.;

- довідкою даних обліку Інформаційного порталу Національної поліції України від 13.03.2024, відповідно до якої відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесено постанова серія БАБ №444123, якою 21.04.2023 накладено стягнення за адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.;

- копією постанови по справі про адміністративне правопорушення серія БАД №581254 від 11.03.2024 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП;

- відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) патрульного поліцейського від 11.03.2024, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом за відсутності права керування, відповідно до якого останній повідомив, що права на керування транспортними засобами в нього відсутні (с.00:40). Після чого, працівниками поліції ОСОБА_1 повідомлено про складання відносно нього адміністративного протоколу за ч.5 ст.126 КУпАП (с.00:54).

Крім того, відповідно до інформації ТСЦ МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях № 1246 від 24.04.2024, в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не видавалось.

Таким чином, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, в даному випадку керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Обставин, які пом`якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, визначено можливість накладення такого виду стягнення: штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що ОСОБА_1 , відповідно до інформації ТСЦ МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 24.04.2024, про що зазначалось вище, не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

  При вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує роз`яснення, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.

Таким чином, у відношенні ОСОБА_1 неможливо застосувати такий вид стягнення, як позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки

ОСОБА_1 не надавалося таке право і останній взагалі його не має.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_2 , який офіційно не працевлаштований, не отримував посвідчення водія, ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та на підставі ст.40-1КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (шістсот п`ять грн. 60 коп.).

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 126, 279, 280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 40 800 гривні без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605,60 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

       Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом 3 місяців.

Суддя В.О. Фролова