ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 766/343/24 Головуючий в суді І інстанції Скрипнік Л.А.

Провадження № 22-ц/819/153/24 Доповідач Кутурланова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       14 травня 2024 року м. Херсон

       Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

       головуючого (суддя-доповідач) Кутурланової О.В.

       суддів: Воронцової Л.П

Орловської Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Кулагіна Дмитра Олеговича, який діє від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Скрипніка Л.А. від 05 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних за неналежне виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

       У січні 2024 року адвокат Кулагін Д.І., який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних за неналежне виконання рішення суду.

       В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що на виконання ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2019 року, 21.01.2020 року видано виконавчий лист від 15.07.2019 року про зміну способу та порядку виконання рішення Комсомольського районного суду м.Херсона по справі №2-3759/09 від 21.08.2009 року та ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 12.04.2017 року шляхом стягнення з Білозерської селищної ради на його користь вартості сталевих труб у розмірі 3 142 585,00 грн.

       Оскільки станом на 21.11.2023 року відповідачем свої зобов`язання зі сплати вартості труб не виконано, а сплачено лише 4 500,00 грн., позивач просив суд стягнути на свою користь з Білозерської селищної ради три процента річних в розмірі 373 635,14 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 617 768,19 грн.

       Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05 лютого 2024 року постановлено позовну заяву адвоката Кулагіна Д.І., який діє від імені ОСОБА_1 , вважати неподаною та повернути заявнику.

       В апеляційній скарзі адвокат Кулагін Д.І., який діє від імені ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність, необґрунтованість ухвали суду та вважаючи її такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       У відзиві на апеляційну скаргу представник Білозерської селищної ради, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність ухвали суду першої інстанції, просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

       Згідно зі ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу про повернення позовної заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

       Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не в повному обсязі усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 15 січня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, вона вважається неподаною та підлягає поверненню на підставі ч.3 ст.183 ЦПК України.

       Колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду з огляду на наступне.

       Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2024 року адвокат Кулагін Д.О., який діє від імені позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Білозерської селищної ради про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних за неналежне виконання рішення суду, сформованим в системі «Електронний суд».

       Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, визначеного судовим рішенням (а.с.1-4).

       Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15 січня 2024 року позовну заяву адвоката Кулагіна Д.О., який діє від імені ОСОБА_1 , залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме ненадання підтвердження направлення позовної заяви всім учасникам справи.

       Крім того, в мотивувальній частині ухвали вказано про ненадання позивачем доказів на підтвердження зазначених в позовній заяві обставин (а.с.7).

       29 січня 2024 року адвокатом Калугіним Д.О., який діє від імені ОСОБА_1 , на виконання вимог ухвали суду від 15 січня 2024 року подано заяву через систему «Електронний суд», в якій зазначено, що під час направлення позовної заяви до суду через систему «Електронний суд» було додано Білозерську селищну раду, як відповідача, із зазначенням всіх належних реквізитів. Відповідно до інформації системи відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет. Оскільки відповідач є органом місцевого самоврядування і зобов`язаний був зареєструвати свій електронний кабінет, позивач, у відповідності до положень ст.43 ЦПК України, звільняється від обов`язку надсилання йому копій документів (а.с.8-10).

       05 лютого 2024 року ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області позовну заяву адвоката Кулагіна Д.О., який діє від імені ОСОБА_1 , визнано неподаною та повернуто заявнику, з посиланням на неусунення у повному обсязі недоліків, вказаних в ухвалі суду від 15 січня 2024 року про залишення заяви без руху.

       Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

       У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

       Частиною шостою статті 43 ЦПК України передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

       Відповідно до пункту 29 Положення про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

       Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі позовної заяви та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

       Такі документи в електронній формі направляються з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

       Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

       Відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

       Так, з матеріалів справи вбачається, що адвокатом Кулагіним Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , позовна заява сформована в системі «Електронний суд».

       Відповідач по справі Білозерська селищна рада є органом місцевого самоврядування, яка у відповідності до ч.6 ст.14 ЦПК України зобов`язана була зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

       У своїй заяві, поданій на виконання ухвали суду від 15 січня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, адвокат Кулагін Д.О. зазначав, що у відповідача відсутній зареєстрований у встановленому законом порядку Електронний кабінет.

       Тобто, позивачем проінформовано суд про відсутність у відповідача на момент подання позовної заяви зареєстрованого Електронного кабінету, що дає підстави для звільнення його від обов`язку надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у відповідності до ч.7 ст.43 ЦПК України.

       Зазначене спростовує доводи представника відповідача у його відзиві на апеляційну скаргу щодо невжиття представником позивача дій з інформування суду першої інстанції про відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету.

       На наведене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачеві з підстав ненадання підтвердження направлення позовної заяви всім учасникам справи.

       Крім того, щодо доводів суду про ненадання позивачем доказів на підтвердження зазначених в позовній заяві обставин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

       Позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України.

       Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини - пункт 5 частини 3 статті 175 ЦПК України.

       Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги слід вважати фактичні обставини, що наведені у заяві.

       За змістом зазначеної норми саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

       Отже, на стадії пред`явлення позову, відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходить з правил глави 2 розділу III ЦПК України та із поданих матеріалів заявником (позивачем) перевіряє лише передумови права на пред`явлення позову конкретної особи та дотримання останньою порядку її подання і не вправі уточнювати чи пропонувати позивачу надати (зазначити) обґрунтування своїх вимог та докази.

       Оцінка ж вимог та доказів з урахуванням вимог статей 77, 78 та 79 ЦПК України про їх належність, допустимість і достовірність проводиться судом при ухваленні рішення відповідно до статті 263 ЦПК України.

       Позивач повинен зазначити і довести підставу позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свою матеріально-правову вимогу.

       Звертаючись до суду, позивач виклав в заяві обставини, якими обґрунтовував вимоги до відповідача, що відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, а відтак позивач дотримався процесуального порядку його пред`явлення.

       На думку колегії суддів, подана позовна заява не перешкоджала суду вирішити питання про відкриття провадження у справі, а неподання позивачем доказів за процесуальним законом не є підставою для відмови у вчиненні цієї процесуальної дії, про що зазначив Пленум Верховного Суду України в постанові №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», п.7: «Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику».

       Отже, враховуючи наведене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково сформульовані підстави для застосування вимог, передбачених ст. 185 ЦПК України.

       Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

       Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

       - неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

       - недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

       - невідповідність висновків суду обставинам справи;

       - порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

       Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги та помилковість висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим постановлена з порушенням норм процесуального права ухвала суду підлягає скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

       Керуючись ст.ст.367, 368, 374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

       Апеляційну скаргу адвоката Кулагіна Дмитра Олеговича, який діє від імені ОСОБА_1 , задовольнити.

       Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 05 лютого 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

       Головуючий О.В.Кутурланова

       Судді: Л.П.Воронцова

Н.В.Орловська