Справа № 1-14/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року          Гайсинський районний суд Вінницької області

                                      в складі: головуючого – судді С.М. Дєдова,

                                                    при секретарях Н.М. Отрошко, У.Ю.Ратушняк

О.О. Пархоменко, С.В. Селіщевій, А.М. Галамаги,

 за участю прокурорів Л.М.Романової, Р.А. Джежик, А.О. Онуфрієнка,

                                                    захисників ОСОБА_4,

    адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині справу про обвинувачення

    ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, неодруженого, судимого 04.10.1995 року Гайсинським районним судом за ст.206 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до одного року позбавлення волі, звільнений 27.05.1996 року умовно-достроково на 6 місяців і 9 днів; 07.07.1999 року тим самим судом за ст. 81 ч.3, ст.140 ч.2, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до трьох років шести місяців позбавлення волі, звільнений 25.03.2002 року умовно-достроково на 11 місяців і 14 днів; 21.06.2004 року тим самим судом за ст.309 ч.1 КК України до двох років обмеження волі, звільнений 29.04.2005 року, замінено невідбуту частину покарання на 240 годин громадських робіт; 11.05.2006 року тим самим судом за ст.122 ч.1 КК України до одного року шести місяців обмеження волі, - в скоєнні злочинів, передбачених ст.187 ч.3, ст. 186 ч.3, КК України, -

Встановив:

9.05.2006 року приблизно о 08.00 год. ОСОБА_7 прийшов у двір належної ОСОБА_8 садиби по АДРЕСА_2, де підійшов до вхідних дверей житлового будинку, з метою скоєння розбійного нападу зайшов у відчинені господаркою двері, раптово напав на неї ударами кулаків по різним частинам тіла застосував небезпечне для життя та здоров’я потерпілої насильство; ударами заподіявши їй легкі тілесні  ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, і відкрито викрав належні потерпілій 50 грн., що знаходились в кімнаті на столі, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

24.06.2006 року приблизно о 19.00 год. ОСОБА_7 повторно з метою відкритого заволодіння чужим майном зайшов в будинок ОСОБА_6 по АДРЕСА_3, де накинув їй на голову чорну сукню і ударами кулака по обличчю застосував до ОСОБА_6 не небезпечне для життя та здоров’я насильство, заподіявши легке тілесне ушкодження без розладу здоров’я, положив її на ліжко, після чого обшукав її, знайшов у неї заховані у частину прив’язаної до пояса старої хустки 1200 грн. і відкрито ними заволодів, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вини не визнав зовсім, пояснив, що зранку 9.05.2006 року перебував за місцем свого проживання з батьками ОСОБА_9 та ОСОБА_4 та його знайомою ОСОБА_10 і нікуди не виходив. 24.06.2006 року о 19.00 год. його не було в м. Гайсині, так як ще 23.06.2006 року приблизно о 17.00 год. він виїхав з м. Гайсин в с. Городківку Крижопільського р-ну Вінницької обл. для відбування покарання за попереднім вироком суду у Крижопільському ВЦ №113 і прибув туди призблизно о 00.30 год. 24.06.2006 року. Під час досудового і судового слідства свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які вживають наркотичні засоби і співпрацюють з працівниками міліції, з метою уникнути відповідальності за скоєнні ними злочини, оговорили його. Крім цього, вказав, що показання під час досудового слідства давав під тиском працівників міліції, оскільки боявся за своє життя і здоров’я, проте осіб, які ніби-то йому погрожували, відмовився назвати.

Незважаючи на невизнання вини підсудним, його винуватість у скоєнні злочинів підтверджується такими доказами:

1. – представник потерпілої ОСОБА_13 пояснив, що вранці 09.05.2006 року до нього прийшла мати ОСОБА_8 і повідомила, що до неї зайшов незнайомий молодий чоловік, побив її і забрав гроші;

    - заявою потерпілої ОСОБА_8 про те, що 9.05.2006 року з 07.00 до 09.00 години невідома особа заподіяла їй тілесні ушкодження і відкрито заволоділа її грішми в сумі 50 грн. (а.с.4);

- протоколом огляду місця події від 09.05.2006 року, згідно з яким місцем події є будинковолодіння по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_8 (т.1, а.с.5);

    - висновком судово-медичної експертизи № 373 від 8.06.2006 року, згідно із яким у ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження у виді синців в ділянках обох стегон, спини ліворуч, значного синця в ділянці обличчя і шиї, верхнього відділу грудної клітки по передній поверхні, забою лівого плечового суглобу, зовнішніх поверхонь грудної клітки, струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (т.1, а.с.21-22);

    - оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої покійної тепер ОСОБА_8, які давались нею під час досудового слідства, з яких видно, що вранці 09.05.2006 року незнайомий чоловік зайшов до неї в будинок, наніс їй тілесні ушкодження та забрав 50 грн. (т.1, а.с.25-26);

    - власноручно виконаною ОСОБА_7 явкою із зізнанням, з якої вбачається, що останній зізнався у розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_8 та детально описав тільки йому одному відомі обставини скоєння злочину (т.1, а.с.35);

    - протоколами допиту ОСОБА_7 як підозрюваного та обвинуваченого, в яких він зізнався у скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_8 та детально розповів лише йому одному відомі деталі його вчинення, а саме про те, що зранку 09.05.2006 року біля 07 год. 30 хв. він вирушив до жінки на прізвисько «ОСОБА_8», яка проживає по вул. Яровій та продає самогонку і до якої він приходив раніше; відчинив дерев’яну хвіртку і по доріжці спустився вниз до будинку, постукав у вікно, вона відчинила двері, він зайшов до будинку та скоїв розбійний напад на ОСОБА_8 (т.1, а.с.40, 70-71, 97-100);

    - протоколом відтворення обстановки та обставин події і переглянутим в судовому засіданні його відеозаписом, про те, що без будь-якого тиску з боку працівників міліції ОСОБА_7 детально показував і розповідав про лише йому одному відомі обставини скоєння ним розбійного нападу на ОСОБА_8 (спосіб і шлях проникнення до житлового будинку, спосіб, предмет нанесення тілесних ушкоджень, їх локалізацію, місцезнаходження грошей) (т.1, а.с.41-42).

    2. – показами представника потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_14 про те, що вона доглядала престарілу ОСОБА_6, від сусідів їй стало відомо про те, що ОСОБА_6 пограбували та відкрито викрали у неї гроші в сумі 1200 грн., а також те, що в день пограбування до неї приходили двоє чоловіків та одна жінка;

     - оголошеними показами потерпілої покійної тепер ОСОБА_6, які надавались нею на досудовому слідстві про те, що 24.06.2006 року до неї додому прийшли двоє незнайомих молодих чоловіків, які відрекомендувались електриками; перевірили показники лічильника і пішли; близько 19.00 год. до неї прийшов один із тих чоловіків з молодою жінкою, яка стала розпитувати її про померлу дочку; потерпіла стала плакати і несподівано чоловік накинув їй на голову сукню, що лежала поряд на ліжку та двічі ударив в обличчя; обшукав руками її одяг і натрапивши на хустку, якою вона була обв’язана навколо тулуба, розірвав її, забрав гроші в сумі 1200 грн. і втік. (т.1, а.с.109);

    - оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_11, які надавались ним під час досудового та судового слідства про те, що влітку 2006 року він зустрів ОСОБА_7, з яким випили пива, і останній попросив його пройти з ним до будинку по провул. Б.Хмельницького в м. Гайсині; вони зайшли в будинок; двері їм відчинила жінка похилого віку; в будинку вони пробули недовго; весь час з цією жінкою розмовляв ОСОБА_7, а він сидів і чекав підсудного; після цього вони вийшли з будинку і по дорозі зустріли його дружину ОСОБА_12; у подальшому він пішов зателефонувати у власних справах, коли повернувся зустрів ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на площі; крім цього, вказав, що повністю підтримує свої показання дані на досудовому слідстві; підстав оговорювати підсудного у нього не має (т.1, а.с.61-62, 257-259, том 2 а.с.125-127, том 3 а.с.81);

    - оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_12, які давались нею під час досудового та судового слідства, про те, що влітку 2006 року, на прохання ОСОБА_7, вона зайшла з ним до будинку в м. Гайсині по провул. Б. Хмельницького до жінки похилого віку, попросила у неї води і вийшла з будинку; ОСОБА_7 залишився в будинку, а потім наздогнав її; у подальшому вони зустріли її чоловіка ОСОБА_11 та замовили таксі, за яке розраховувався ОСОБА_7 й поїхали до нього додому; також вказувала, що підсудний, з власної ініціативи, дав їм гроші для поїздки на роботу в м. Київ (т.1, а.с.59-60, 255-257, том 2 а.с.123-124);

    - свідок ОСОБА_15 пояснив, що на автовокзалі в м. Ладижин зустрів підсудного, який попросив відвезти його в с. Городківку до виправної установи; з м. Ладижина вони виїхали приблизно о 21 год. 25 хв. в с. Городківку вони приїхали приблизно о 23.00 год.; точної дати коли це було він не пам’ятає;

    - свідок ОСОБА_16 пояснила, що була присутня під час проведення відтворення обставин та обстановки події за місцем проживання ОСОБА_6, під час якого ОСОБА_7 добровільно, без будь-якого тиску зі сторони працівників міліції, показував та розказував про обставини скоєння злочину, жодних зауважень щодо змісту протоколу ні він, ні поняті не висловлювали; ніяких ознак психологічного чи фізичного насильства на ньому не було;

    - заявою потерпілої ОСОБА_6 про те, що 24.06.2006 року приблизно о 19.00 год. невідомі особи заподіяли їй тілесні ушкодження та відкрито заволоділи її грішми в сумі 1200 грн. (т.1, а.с.45);

    - протоколом огляду місця події від 25.06.2006 року, згідно з яким місцем події є будинковолодіння по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_6, під час якого було виявлено та вилучено кухонний ніж, шматки хустки, шматок тканини у виді мотузка (т.1, а.с.47-50);

    - висновком судово-медичної експертизи № 422 від 03.07.2006 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у виді синця в лівій скуловій ділянці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1, а.с.57);

    - власноручно виконаною ОСОБА_7 явкою із зізнанням з детальним описом тільки йому одному відомих обставин скоєння злочину щодо ОСОБА_6 (т.1, а.с.64);

    - ОСОБА_7 як обвинувачений зізнався у скоєнні пограбування ОСОБА_6 та детально, з викладенням всіх лише йому одному відомих деталей, розказував про обставини його скоєння (т.1, а.с.70-71, 97-100);    

    - показаннями свідка ОСОБА_17 на досудовому слідстві та прослуханим звукозаписом (т.1, а.с.74а), в судовому засіданні підтверджено, що 24.06.2006 року  вона бачила, як до ОСОБА_6 прийшли двоє молодих чоловіків, в одному з яких вона впізнала ОСОБА_11, а іншого не знала; хлопці покликали господарку і розмовляли  з нею про електроенергію;

    - показаннями свідка ОСОБА_18 на досудовому слідстві (том 1 а.с.75-75а), в судовому засіданні підтверджено, що 24.06.2006 року вона бачила незнайомих їй чоловіків, які приходили до ОСОБА_6; при цьому ОСОБА_17 сказала, що ці чоловіки перевіряють електроенергію; через деякий час вона побачила, як з будинку потерпілої вийшов один із чоловіків; одразу ж вона пішла до потерпілої, яка повідомила її, що в неї викрали гроші;

    - протоколом відтворення обстановки та обставин події і переглянутим в судовому засіданні його відеозаписом, вбачається, що без будь-якого тиску з боку працівників міліції ОСОБА_7 детально показував і розказував про лише йому одному відомі деталі пограбування ОСОБА_6 (спосіб і шлях проникнення, характер нападу і насильства, місцезнаходження грошей та спосіб заволодіння ними). (т.1, а.с.90-91);

    - протоколом огляду речового доказу та постановою про приєднання до справи речових доказів – кухонного ножа, шматків хустки, шматка тканини у виді мотузка (том1, а.с. а.с. 83-84,);

- оглянутими в судовому засіданні речовими доказами - кухонного ножа, шматків хустки, шматка тканини у виді мотузка.

Оцінені в сукупності зазначені докази переконливо підтверджують винуватість ОСОБА_7 у скоєнні поставлених йому за вину злочинів.

Дії підсудного ОСОБА_7 кваліфікуються:

- за ст.187 ч.3 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із проникненням у житло;

    - за ст.186 ч.3 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, скоєний повторно, поєднаний із проникненням у житло.

Заперечення вини ОСОБА_7 суд розцінює як незаборонену законом позицію захисту власних інтересів, шляхом спроби уникнути покарання за скоєне, до уваги не бере, оскільки вони спростовуються наведеними вище беззаперечними доказами, які підтверджують вчинення ним тяжких злочинів. При цьому підсудний на досудовому слідстві детально розказував, відомі лише йому обставини розбійного нападу на ОСОБА_8 та пограбування ОСОБА_6; свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили, що були разом з підсудним в будинку потерпілої ОСОБА_6 і це не заперечував ОСОБА_7 під час досудового слідства. Ці показання співпадають з показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18, а також оглянутим в судовому засіданні відеозаписом відтворення обстановки і обставин подій.

Твердження підсудного ОСОБА_7 про те, що під час досудового слідства до нього застосовувались методи фізичного та психологічного тиску з боку службових осіб Крижопільського ВЦ-113 та працівників Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області, внаслідок чого він оговорив себе у вчиненні тяжких злочинів, суд не приймає до уваги, оскільки постановою слідчого прокуратури Крижопільського району від 25.12.2006 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо оперуповноваженого Крижопільського ВЦ-113 ОСОБА_19 за відсутністю в його діях складу злочину (т.1, а.с.188-189). Що стосується тиску на підсудного з боку працівників Гайсинського РВ, то ОСОБА_7 не вказав хто саме з працівників міліції чинив на нього тиск і примушував його давати неправдиві показання щодо себе. Крім того, прокуратурою Гайсинського р-ну на підставі заяви ОСОБА_4 перевірялася викладена у її письмовому зверненні інформація щодо фактів незаконних дій працівників Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області під час проведення досудового слідства у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_7, за результатами перевірки в діях працівників міліції не було встановлено протиправних діянь, про що 17.02.2010 року було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. (том 4, а.с.99)

    Суд не приймає до уваги твердження підсудного про те, що він прибув до Крижопільського ВЦ-113 о 01.00 год. 24.06.2006 року, оскільки його показання спростовуються довідкою цієї установи (т.1, а.с.185) та ксерокопією журналу обліку прибуття засуджених (т.1, а.с.248), згідно з якими ОСОБА_7 прибув до Крижопільського ВЦ-113 о 21 год. 40 хв. 24.06.2006 року.

    Також суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_9 та оголошенні в судовому засідання показання свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_10 про те, що 09.05.2006 року о 08.00 год. ОСОБА_7 перебував вдома і нікуди не відлучався, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами і на їх відповідність дійсним обставинам справи могли вплинути родинні відносини ОСОБА_4 та ОСОБА_9, які є  батьками підсудного, та тривале перебування ОСОБА_10 в близьких відносинах з ОСОБА_7

    Неприйнятними суд вважає посилання підсудного на порушення слідчим норм кримінально-процесуального закону під час проведення досудового слідства, зокрема - порушення права на захист під час проведення слідчих дій, ненадання матеріалів справи для ознайомлення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2006 року та 27.07.2006 року (т.1, а.с.38, 66, 93) йому неодноразово було роз’яснено право мати захисника, однак він відмовився від захисника і ці відмови прийняті слідчим (т.1, а.с.39, 67, 94); 25.08.2006 року ОСОБА_7 оголошено про закінчення досудового слідства і цього ж дня він ознайомився з матеріалами кримінальної справи, а 20.05.2009 року він ознайомився з матеріалами кримінальної справи у присутності захисників після закінчення додаткового розслідування (т.1, а.с.122-123, том 3 а.с.192).

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що під час досудового слідства будь-якого тиску на підсудного не було. Останній добровільно зізнавався у вчиненні злочинів та розказував про обставини скоєння злочинів. ОСОБА_7 неодноразово роз’яснювалося право мати захисника, однак він відмовлявся від нього. Також підсудному надавалися матеріали справи для ознайомлення. Матеріали кримінальної справи вона не підробляла, якщо існують розбіжності в датах, то це механічна помилка в їх написані.

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що під час досудового слідства будь-якого тиску на підсудного не було. Останній добровільно зізнавався у вчиненні злочину та розказував про обставини скоєння злочинів. ОСОБА_7 роз’яснювалося право мати захисника, однак він відмовлявся від нього. Матеріали кримінальної справи він не підробляв, якщо існують розбіжності в датах та місці складання процесуальних документів, то це механічна помилка в їх написані.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_7 суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів заснованої на вимогах виваженості та справедливості.

При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Обираючи покарання ОСОБА_7 пом’якшуючими його обставинами суд визнає його молодий вік, наявність на утриманні похилого віку батьків та тяжкої хвороби.

Разом з тим, суд приймає до уваги скоєння підсудним, який характеризується посередньо, двох тяжких стосовно ст. 12 КК України злочинів щодо осіб похилого віку у період невідбутого ним покарання за попереднім вироком, що свідчить про наявність у ОСОБА_7 стійких злочинних нахилів, а тому суд визнає, що виправити його і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо лише за умови ізоляції його від суспільства з призначенням йому покарання у виді реального позбавлення волі та додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Вирішуючи питання про цивільні позови, суд виходить із того, що на час розгляду справи в суді правонаступники померлої ОСОБА_6 не заявили про свою участь у справі, а представник потерпілої ОСОБА_8 не підтримував позовні вимоги в судовому засіданні, тому їх необхідно залишити без розгляду.

Речові докази - кухонний ніж, шматок тканини у виді мотузка та шматки хустки необхідно знищити, як такі, що не мають ніякої цінності на підставі п. 3 ч.1 ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323-335 КПК України, суд, -

Присудив:

ОСОБА_7  визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ст.187 ч.3 та ст.186 ч.3 КК України і призначити покарання:

- за ст.187 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією майна;

- за ст.186 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

Відповідно до ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 покарання - у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією майна.

    На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного ОСОБА_7 покарання за цим вироком частково приєднати йому невідбуте покарання за вироком від 11.05.2006 року і остаточно визначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років один місяць із конфіскацією майна.

    Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати із 13.11.2006 року з дня переведення його з Крижопільського ВЦ-113 в дільницю слідчого ізолятора на території виправно-трудової колонії Вінницької тюрми № 1.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 залишити попередній - утримання під вартою.

Цивільні позови ОСОБА_8 та ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Речові докази - кухонний ніж, шматок тканини та шматки хустки, - знищити .

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_7, - в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд.

Суддя-