РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2-2797\2010
23 вересня 2010 року
Київський районний суд м.Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Мішанчук О.Ф.
Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
Київської районної адміністрації Одеської міськради до ОСОБА_3, третя особа з боку позивача Одеська міська Рада про приведення об»єкту в попередній стан і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Київської рай адміністрації Одеської міськради і Одеської міської Ради про визнання права власності на житловий будинок
Встановив,
Київська рай адміністрація Одеської міськради у 2008 році звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення про приведення до переднього стану домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно зведених об»єктів: житлового будинку літ.»Б», літньої кухні, навісу, сараїв, вбиральні, прибудови, тамбура, льоху. У судовому засіданні представник Київської рай адміністрації позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник Одеської міськради до судового засідання не з»явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином.
ОСОБА_3 позов не визнала і надала зустрічні вимоги про визнання за нею права власності на самочинні будівлі і споруди: прибудови літ.»а1,а2,а3», тамбур літ.»а4», сарай, вбиральню, льох.
Суд вислухав представників сторін, вивчив надані документи і встановив наступне:
На підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданому 2 жовтня 1969 року голові колгоспного двору- ОСОБА_3 на праві власності належить домоволодіння, що було розташоване на земельній ділянці площею 0,17 га, яка надавалась ОСОБА_3 як члену колгоспу ім..К.Лібкнехта для індивідуального житлового будівництва. Домоволодіння складалось з житлового будинку літ.»А» загальною площею 66,8 кв.м. У період з 1970-1976 роки дочка ОСОБА_3 - ОСОБА_4 самочинно побудувала житловий будинок літ.»Б» на земельній ділянці по АДРЕСА_1. Як самочинно побудований житловий будинок у родини ОСОБА_4 було вилучено в порядку ст.105 ЦК України в редакції 1963 року та передано на баланс Київського райвиконкому. Сім»я ОСОБА_4 у зазначеному будинку постійно проживає, має реєстрацію і 10 листопада 2000 року УЖКГ виконкому Одеської міськради видало ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 свідоцтво про право власності на житло – будинок по АДРЕСА_2. Для поліпшення житлових умов сім»ї ОСОБА_3 до належного їй будинку зробила добудови літ.»а1,а2,а3,а4», де розташовані кухня, коридор, санвузол, підсобні приміщення, та побудувала надвірні споруди у вигляді сараю літ.»Е», вбиральні літ.»И», льоху літ.»З». Після добудов загальна площа будинку літ.»А» складає 93,9 кв.м. Між власниками будинку літ.»Б» і власником будинку літ.»А» по АДРЕСА_1 визначився порядок користування земельною ділянкою, за яким у користуванні ОСОБА_3 перебуває ділянка площею 922 кв.м., а у користуванні ОСОБА_7 перебуває ділянка площею 918 кв.м. Між ділянками встановлена огорожа, кожний будинок отримав свій поштовий адрес: АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2.
Як стверджує представник позивача Київській рай адміністрації про наявність самочинних будівель по АДРЕСА_1 стало відомо тільки у 2007 році, тому у 2008 році рай адміністрація надала до суду позов про зобов»язання ОСОБА_3 за свої кошти привести у попередній стан самочинні будівлі і споруди шляхом їх знесення.
Представник позивачки стверджує, що прибудови і надвірні споруди відповідають будівельним нормам і правилам, не порушують права та інтереси інших осіб, що прибудови і споруди перебувають у володінні і користуванні ОСОБА_3 та членів її родини майже 40 років і просила визнати за ОСОБА_3 право власності на самочинні будівлі і споруди.
На підтвердження позовних вимог позивачева сторона посилалась на такі докази та доводи:технічний паспорт на будинок за 2007 рік, припис Київської рай адміністрації на адресу ОСОБА_3 з вимогами надати правовстановлюючі документи на будинок, свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на домоволодіння, на відсутність у відповідачки належно затвердженого робочого проекту на будівництво прибудов, літньої кухні, сараю, вбиральні та льоху, та дозволу на виконання будівельних робіт.
Представник ОСОБА_3 надала до суду на обґрунтування вимог і доводів такі докази: виписку з рішення Київського райвиконкому м.Одеси №486 від 19.09.1969 року про визнання за ОСОБА_3 права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1, що розташоване на земельній ділянці площею 0,17 га., свідоцтво про право власності на житло – будинок АДРЕСА_2 на ім.»я ОСОБА_7, технічні паспорти на домоволодіння за 2000 рік, за 2007 рік, за 2008 рік, технічний висновок, складений фахівцем ОСОБА_8 про відповідність діючим санітарним і будівельним нормам і правилам прибудов літ.»а1,а2,а3,а4» до будинку літ.»А», та надвірних споруд : сараю, вбиральні, льоху, висновок судової будівельно-технічної експертизи про відповідність самочинних прибудов і надвірних споруд будівельним, санітарним, архітектурним, протипожежним нормам і правилам.
При вищенаведених обставинах суд вважає, що позов Київської рай адміністрації задоволенню не підлягаю, а позов ОСОБА_3 суд вважає обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з таких підстав:
Прибудови літ.»а1,а2,а3,а4» до житлового будинку літ.»А» та надвірні споруди у вигляді сараю, льоху, вбиральні, що розташовані на земельній ділянці площею 922 кв.м. по вул.АДРЕСА_1 у м.Одесі мають статус самочинних будівель, оскільки виконані без затвердженого міськвиконкомом проекту і дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт. Право суду визнати право власності за забудовником на самочинно зроблені прибудови до житлового будинку і надвірні споруди передбачено ст.376 ЦК України, якщо ця самочинна будівля відповідає будівельним, архітектурним, санітарним і протипожежним нормам і правилам, будівля зроблена на земельній ділянці, яка у встановленому законом порядку надана забудовнику у приватну власність (у користування) для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських споруд і ця будівля не порушує права та інтереси інших осіб. У даному випадку суд отримав докази про відповідність спірних прибудов та надвірних споруд будівельним, санітарним, архітектурним, протипожежним нормам і правилам, про відсутність порушень прав та інтересів інших осіб, про наявність у забудовника права на користування земельною ділянкою, на якій розташовані самочинні будівлі та споруди.
Щодо житлового будинку літ.»Б» по вул.АДРЕСА_2 у м.Одесі, то цей будинок не має статусу самочинної будівлі. У встановленому законом порядку на зазначений будинок управлінням Одеського міськвиконкому видано свідоцтво про право власності на будинок. Літня кухня літ.»В» ОСОБА_3 переобладнана в прибудову літ.»а3», загальною площею 10,9 кв.м. Тому в частині знесення самочинної будівлі літ.»Б» ті літньої кухні літ.»В» вимоги позивача є безпідставними.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ст.ст. 375,376,392 ЦК України.
Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд
Вирішив
Київській рай адміністрації Одеської міськради відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_3 про приведення об»єкту у попередній стан.
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок літ.»А» з прибудовами літ.»а1,а2,а3,а4», загальною площею 93,9 кв.м. та надвірними спорудами у вигляді сараю літ.»Е», вбиральні літ.»И», погрібу літ.»З», що розташований на земельній ділянці площею 922 кв.м. по вул.АДРЕСА_1 у м.Одесі.
Рішення може бути оскарженим в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня його оголошення.
суддя
- Номер: 4-с/552/42/18
- Опис:
- Тип справи: на скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС
- Номер справи: 2-2797/10
- Суд: Київський районний суд м. Полтави
- Суддя: Калашнікова Ольга Іванівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.11.2018
- Дата етапу: 30.11.2018