Справа № 127/12580/24

Провадження № 3/127/3415/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2024 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

07.04.2024 о 08 год. 45 хв. в м. Вінниці по вул. Максимовича, 43, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

В зв`язку з цим на підставі ст. 268 КУпАП та враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 626243 від 07.04.2024,

- постановою ЕАТ № 7723722 від 12.09.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП,

- довідкою про наявність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого при вище викладених обставинах повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Суд вважає, що під час складання протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, протокол складений уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідає чинному законодавству.

В дотримання вимог ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складався і був складений в присутності правопорушника.

Суд вважає, що виявлені і зафіксовані в протоколі факти відображають об`єкт суспільних відносин в сфері правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку, оскільки об`єктивна сторона таких правопорушень полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, і об`єктивна сторона такого діяння полягає виключно в активних діях в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху.

Дії працівників поліції в частині правомірності та підставності складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом поряду. Заперечень до адміністративного матеріалу по складеному протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також не подавав.

На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього.

Крім того, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, у тому числі достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Наявність складу адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 , окрім вищевказаних доказів, підтверджується також довідкою про наявність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Так, згідно п. 3 Розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.

Відповідно до п. 4, п. 5 Розділу 7 Інструкції, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує, серед іншого, довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення.

У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою ЕАТ № 7723722 від 12.09.2023 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують те, що ОСОБА_1 протягом року повторно вчинив порушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП, а саме керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена повністю зібраними у справі доказами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні адміністративного стягнення суд враховує, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП, є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлені. Таким чином, аналізуючи матеріали справи, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення ПДР України, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших громадян, керуючи транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, суд вважає за доцільне, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів,без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , перебуває у його приватній власності, а не належить іншій особі, з огляду на що відсутні правові підстави для застосування до ОСОБА_1 такого виду стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, який згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на день розгляду справи становить 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 126, 221, 284 КУпАП, ст. ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя: