Дата документу 06.05.2024 Справа № 335/2660/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/2660/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/807/749/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст. 199 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2024 року, якою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середньо - спеціальну освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України,

продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 9 червня 2024 року включно, -

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2024 року було продовжено застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 9 червня 2024 року включно.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що наведені прокурором підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтованими та мотивованими, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.

В обґрунтування своєї скарги вказує, що стороною обвинувачення не обґрунтовано вказані ризики та не доведено їх наявність, зокрема, відсутність ризику переховування від суду з боку обвинуваченого підтверджується позицією по справі та наміром довести свою невинуватість, на відсутність ризику впливу на потерпілого та свідків вказує відсутність спроб впливу з боку ОСОБА_6 на потерпілого та свідків, а відсутність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_6 є особою раніше не судимої, не притягувався до кримінальної відповідальності.

Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не враховано обставини, що характеризують особу ОСОБА_6 , а саме, що він має місце реєстрації, має постійне місце проживання в місті, де відбувається судовий розгляд, що дозволить безперешкодно виконувати процесуальні обв`язки обвинуваченого та приймати участь у судових засіданнях, має декілька спеціальностей, працював за усним договором, тобто мав джерело доходів, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_8 , 2021 року народження, за станом здоров`я страждає на хронічні захворювання, у зв`язку із чим потребує лікування, яке не може бути надано в умовах слідчого ізолятору, має стійкі соціальні зв`язки з родичами.

Вказує, що ОСОБА_8 запевнив, що буде добросовісно дотримуватись процесуальних обов`язків.

Просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22 год. до 6 год. наступної доби за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу без доповнень та просив її задовольнити.

Повідомлені належним чином захисник обвинуваченого та прокурор до судового засідання апеляційного суду не з`явились, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавали.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі і провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.

Зокрема, частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що клопотання прокурора повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

На переконання колегії суддів, в даному випадку суд першої інстанції вищевказаних вимог закону дотримався, перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою, правильно встановив, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились та вказав про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Під час оцінки заявлених прокурором ризиків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ризик переховування від суду наразі є актуальним та обумовлений серед іншого, притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю можливого покарання.

Так, злочини, у яких обвинувачується ОСОБА_6 передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування.

Крім того, в контексті ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, серед іншого, колегія суддів також відзначає факт відсутності у обвинуваченого ОСОБА_6 стійких соціальних зв`язків, які б були для обвинуваченого стримуючим фактором від переховування.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати та на даний час не зменшився.

Також колегія суддів погоджується з наявністю ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який не зменшився та продовжує існувати, оскільки судовий розгляд даного кримінального провадження триває, і будучі обізнаним про анкетні дані таких свідків, обвинувачений може здійснювати на них певний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення кримінальної відповідальності.

Відтак, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.

Щодо доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_6 має місце реєстрації, постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину, має декілька спеціальностей, то колегія суддів вважає, що ці обставини не є безумовними підставами для обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З приводу посилання на наявність хронічних захворювань у обвинуваченого, то слід зазначити, що даних які б свідчили про такий стан здоров`я ОСОБА_6 , який б унеможливлював його тримання під вартою, апеляційному суду не надано, натомість до апеляційної скарги надано відповідь начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області, яка свідчить про задовільний стан здоров`я обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2024 року, якою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 9 червня 2024 року включно, залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4